MENU

Кібербулінг: захиститися можливо?

1397 0

Кібербулінг

Оксана вперше створила сторінку в Instagram у 10 років. Викладала туди свої фото з подорожей з батьками. Через якийсь час дівчину почали цькувати в коментарях за те, що має можливість їздити в різні країни, за стиль життя, почали обзивати її заможних батьків. Дівчина показала коментарі батькам, ті порадили видалити сторінку.

12-річний Орест створив сторінку у Facebook та став учасником групи пошуку друзів. Коли друг знайшовся, між хлопцями зав’язалося листування. Це тривало недовго. Віртуальний друг почав ображати Ореста, закликав учасників групи не спілкуватися з ним. Після невдалих спроб з’ясувати стосунки з віртуальним другом Орест поскаржився адміністратору групи.

На сторінку 16-річної Інни в Instagram підписався хлопець. Після тижневого листування вони обмінялися телефонами, домовлялися зустрітись. Одного разу хлопець попросив Інну надіслати її фото в купальнику. Інна погодилась. Отримавши фото, віртуальний незнайомець перейшов до шантажу – вимагав грошей і погрожував розмістити фото й телефон дівчини на сайті знайомств.

Це кілька типових історій українських дітей різного віку, які користуються соцмережами, чатяться, грають у комп’ютерні ігри, шукають віртуальних друзів тощо. За даними дослідження, проведеного дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у 2018 році, серед 10-17-річних українців кожен п’ятий підліток визнає себе жертвою онлайн-знущань. І ці три історії, обрані з численних реальних випадків із віртуального життя дітей, – лише крапля в океані можливого психологічного та емоційного тиску у всемережжі інтернет.

Читайте також: Як інтернет і соцмережі тиснуть на дитячу психіку

Ми живемо в добу, коли інформаційні технології так стрімко розвиваються, що впливають на права людини, зокрема дитини. Із вільним доступом до інтернету діти отримали можливість займатися самоосвітою й саморозвитком, спілкуватися з однолітками в різних кінцях світу, висловлювати свої думки та погляди. Але далеко не всі знають про правила безпеки в інтернеті, тож можуть опинитись у ситуації кібербулінгу.

На початок квітня 2019 року в Україні було винесено близько п’ятдесяти постанов суду за доведеними випадками булінгу. Чотири випадки з матеріалів постанов можна трактувати як кібербулінг. Справи були складені за фактом розповсюдження фото без згоди особи. В одному випадку через Viber, у трьох інших – Instagram.

А ось ще приклад з однієї із судових справ. Дівчині в школі погрожували через соцмережі. Вона поскаржилася на це своїй подружці. Подружка вчинила бійку з кривдниками. У результаті проти подружки склали адмінпротокол. Її батьки заплатили штраф за те, що дівчина здійснила булінг. Проблема ж онлайн-погроз, з яких усе почалось і через які сталася бійка, не була навіть розглянута правоохоронними органами. 

У нашому законодавстві є визначення поняття "булінг" та діє адміністративна відповідальність за цькування в офлайні. І можна поаплодувати законотворцям, що закон про булінг містить частину про використання інформаційних технологій. Але ці аплодисменти не будуть гучними, бо заходи з протидії кібербулінгу, запропоновані в цьому документі, не можуть захистити дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу, і це яскраво ілюструє наведений вище приклад з реального життя. Утім, щоб захистити права дитини в цифровому середовищі, потрібна не лише ефективна державна політика, а й усвідомлення проблеми батьками та дітьми.

Батьки, які дарують 7-річній дитині смартфон з вільним доступом до інтернету й не пояснюють основи кібербезпеки, не знають про загрози інтернету або ж якщо знають, то не усвідомлюють, що про це треба поговорити з дитиною. А експерти тим часом називають одним із головних факторів небезпеки кібербулінгу – сильний інформаційний розрив між батьками та дітьми. Батьки так мало обізнані в нових інтернет-технологіях, не стежать, у яких соцмережах сидить дитина, на чиї сторінки підписана, з ким чатиться. І коли трапляється "пожежа", не знають, чим її "гасити".

Щоб усвідомити, як швидко розвивається насильство в інтернеті, наведемо приклади, яких форм може набувати кібербулінг. Покажіть це своїй дитині й заодно обговоріть, чи він/вона стикнулися із цим?

1. Обмін невеликими образливими, емоційними або гнівними меседжами з учасниками форуму або спільного з однокласниками/друзями чату чи в групі в соціальній мережі.

2. На твій телефон, вайбер, месенджер, інстаграм, вотсап приходять повідомленнями, які тебе ображають, і це триває постійно.

3. У чатах пишуть про тебе фейки. Поширюють повідомлення про твої близькі стосунки з кимось. Викладають фотошоплені фото з тобою. Обрали тебе мішенню своїх насмішок, зображують тебе лузером, негативним героєм. Через це твої друзі перестають з тобою спілкуватись або змінюють ставлення до тебе.

4. Твій акаунт зламали й поширюють від тебе фейки, заклики, образливі меседжі, погрози твоїм друзям та знайомим.

5. Тебе ігнорять або банять у групі. Твій акаунт включили в "чорний список" групи, чату, форуму.

6. Повідомляєш у паблік про те, де ти живеш, що робиш, де буваєш, де сьогодні з кимось зустрічаєшся? Будь готовий, що інформацією можуть скористатися злочинці в офлайні.

7. Ви нібито "для розваги" знімаєте на відео щось те, що вважаєте прикольним і смішним та розшарюєте ці відео в мережі? Заради популярності відео ви прагнете створювати небезпечні ситуації? У таких забавах іноді втрачається відчуття реальності, тоді гра може обернутися злочином.

8. З тобою зафрендилася незнайома людина, і ви багато спілкуєтеся в чаті? І ця людина просить твої інтимні фото чи відео? Маючи такі фото, ця людина може тебе шантажувати. Вона може вимагати ще більше інтимних фото або зняти порно з тобою, або – зустрітися.

9. Єдиного рішення, як протидіяти кібербулінгу, поки немає. Хоча створення безпечного інформаційного простору для дітей є в пріоритетах Державної соціальної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2021 року. 

Усвідомивши масштаби проблеми й недосконалості законодавства, команда Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у березні 2019 року започаткувала Кампанію проти кібербулінгу. Мета кампанії – зменшити прояви кібербулінгу через інформування суспільства про проблему та методи її вирішення, зокрема за допомогою документального кіно. Також учасники кампанії будуть лобіювати зміни у сфері державної політики щодо прав дитини. Українські діти повинні бути захищені від кібербулінгу.

Читайте також: Скрытые угрозы, которым дети и взрослые подвергаются в социальных сетях

Наразі Docudays UA спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) пропонують кваліфіковану юридичну допомогу дітям та/чи батькам дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу.

Тож якщо ви:

– страждаєте від постійних образ в інтернеті;

– ваш акаунт зламали та поширили особисті дані;

– у мережі вас шантажують та погрожують оприлюднити інформацію чи дані, які ви б не хотіли поширювати;

– вважаєте, що вас несправедливо визнали відповідальним за переслідування когось у мережі;

– чи ви наразилися на інші небезпеки в інтернеті та потребуєте юридичної підтримки

...звертайтеся по правову допомогу за телефонами київської приймальні УГСПЛ (044) 383 95 19, (094) 928 65 19.

Мешканці інших регіонів України за цими самими номерами можуть дізнатися адреси найближчих до них приймалень УГСПЛ, куди можна звернутися по допомогу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Ірина СИДОРЕНКО, Богдан МОЙСА для УП. Життя


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини