"Ціни викликають шок". Цікаві замітки про Данію
Щодо Данії...
– Країна Blond: такої кількості світлооких блондинів ніколи не бачила! А тут, куди не поглянь: у сім‘ях білесенькі янголята! А ще руденькі бігають – такі милі! Навіть не знаю, як їм так удалося зберегти генофонд нації!
– Ще один шок – ціни! Мені багато хто говорив, що дорого, але ж не думала, що аж так: 1 млинець на вулиці –140 грн.; маленька пляшка води – 45; грн.(+-); кава під 100 грн.; середній чек (1 салат + паста+ келих вина+ пиво = 1400 грн.)
– Номери в готелі розлітаються миттєво! Якщо у Варшаві/Любляні/Будапешті/
– Майже все автоматизовано: квитки, реєстрації, самообслуговування в касах: це, правда, вже не дивина і в нас. 90% послуг через програми на смартфонах: кур‘єрна служба, оренда велосипедів/самокатів.... та все!
– Сервіс ідеальний: усмішка, побажання вдалого дня і т.п. Переймаються щодо відгуків – пишаються рекомендаціями в соцмережах та на TripAdvisor: показують зелені таблички на дверях. Ми, до речі, теж завжди там залишаємо відгуки! Віті навіть «присвоєно» звання «геніус критик» чи щось подібне! Зробили висновок: якщо людини немає у соцмережах – йому до психіатра!
– Дуже чисто! (навіть у Німеччині не так). О 01.00 на вокзалі спецмашини мили підлогу, персонал щось «підчищував». Ніякого специфічного запаху на вокзалі!
– У місті парки бездоганні, водойми доглянуті, тротуарна плитка сяє! На кожному кроці смітники (обов’язково сортується все).
– О 22.00 переважна більшість закладів закривається – місто відпочиває (за винятком, звісно, нічних клубів і т.п )
– Люди більш підтягнуті; відчувається, що слідкують за харчуванням. Навіть податок на жирну їжу був (якщо більше 2.3%)
– Нагадую: це лише враження, які можуть бути помилковими!
Читайте також: Правительство Дании возглавит самая молодая женщина-премьер в истории
Трошки напишу про Данію. Цікава країна. І жити тут людям добре. Данія посідає дуже високі місця у низці рейтингів, як то якості життя, здоров'я, освіти, захисту громадських прав та свобод, конкурентоспроможності, демократії, рівності, процвітання, та людського розвитку.
Данія часто оцінюється, як одна з найщасливіших країн у світі в крос-національних дослідженях рівня щастя. Країна посідає перше місце у світі у рейтингу соціальної мобільності, одну з провідних позицій у рейтингу країн з найкращими показниками рівності доходів, має один з найвищих у світі номінальним ВВП (37000$) на душу населення, і один з найвищих у світі податок на індивідуальний дохід (38-60%). Як їм це вдається?
Країна – конституційна монархія з середини 19 століття. Якось так склалося, що не всі 5 мільйонів данців мають виборче право. Голосувати ходять виключно люди, що сплачують податки. Військові, поліція, студенти, пенсіонери, що не працюють, інші бюджетники не голосують ні з яких питань. Схеми з адмінресурсом, гречкою та всі інші тут не працюють.
Країною керують прагматики, котрі фактично на свої гроші утримують державу. Всіляка ліволіберальна х*рня та інший популізм здихають вже півтора століття на далеких підступах до парламенту.
Демократія тут зубата. Коли Європа захлиналася у міграційній кризі, парламент Данії прийняв закон про гетто (так вони позначили місця компактного проживання мігрантів). Непомітно так все відбулося. Але мігранти вже невдовзі здригнулися: за будь-яке порушення житель гетто отримує тюремний термін по максимуму (стаття передбачає, наприклад, від 3 до 7, житель гетто отримує 7 за промовчанням).
В містах – ідеальний порядок, ніде ми не побачили груп громадян, народжених поза межами держави. По одному чи родинами – так, групами – ні, поліція, котрої не видно взагалі, появляється одразу. Далі – по максимуму, мігранти про це знають. І не порушують.
Читайте также: Наблюдения о Копенгагене: как живет столица Дании
Увагу приділили соціалізації мігрантів. В Європі вони, як правило, утворюють закриті спільноти, де продовжують жити своїм життям, а не по законам країни, де живуть. Вже декілька років, як кожна дитина з таких родин зобов`язана 25 годин на місяць відвідувати дошкільний дитячий заклад. Якщо не відвідує – держава вилучає дитину з родини в виховує сама.
Для отримання громадянства – купа жорстких умов, зокрема володіння мовою, знання історії Данії, Конституції і традицій. Не склав іспит – бувай здоровий. Депортація – не проблема. Тому гуляючи столицею королівства ми часто зустрічали людей явно східного чи африканського походження, які вільно говорили данською (досить складна, до речі).
Взагалі тут багато цікавого. З того, що дізналися:
робочий день більшості данців триває з 7:00 ранку до 15:00 дня;
більшість автобусів обладнано безкоштовним Wi-Fi, але скористатись ним можуть лише резиденти держави;
в Данії немає хмарочосів, лише у великих містах є декілька будівель висотою вище 6-го поверху, що чудово, як на мене, дуже багато неба і світла;
в Данії не споживають гречку, халву, солоні огірки, кисломолочний сир, кефір; причина не відома;
не прийнято вішати на вікна штори і тюлі;
Данія є першою країною в світі, яка встановила додаткові податки на жирну їжу з насиченими жирами (діяв два роки, оподатковувались всі продукти із жирністю вище за 2,3%). Таким чином уряд намагався боротися з серцево-судинними захворюваннями.
Уряд змушує народ рухатись: веліки, самокати, в парках лавочку побачити важко. Повних людей – теж.
Відомі данські бренди: Стіморол, Somersby, Pandora (ювелірний дім), LEGO, Jysk, ECCO, Tuborg, Carlsberg Group, Danske Bank, А. Р. Моllеr-Маеrsk, котрий – набільший глобальний оператор морських контейнерних перевезень.
В дрібних монетах дірочка посередині, не знаю чого, може в Нацбанку хтось має дрельку і вільний час.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Віктор КЕВЛЮК
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
