Із 22 серпня в Україні почнуть діяти нові штрафи за перевищення терміну перебування нерозмитнених автомобілів на території країни, так званих "євроблях". Різниця в порівнянні зі старими штрафами просто космічна. За перевищення строків тимчасового ввезення транспортних засобів від десяти до двадцяти діб власнику авто доведеться заплатити  8,5 тисяч гривень за перше порушення, а за повторне – 17 тисяч гривень штрафу і позбавлення прав на один рік. За перевищення від двадцяти до тридцяти діб ще більше – 85 тисяч гривень. А от перевищення більш ніж на тридцять діб загрожує штрафом у розмірі 170 тисяч гривень або конфіскацією.

При цьому нові штрафи чинні як для особистих авто, так і для комерційного призначення. Крім того, якщо тимчасово ввезене авто власник передасть іншій особі або використовуватиме особистий транспорт у комерційних цілях, доведеться сплатити ще 34 тисячі гривень штрафу.

Також поліція отримає право не тільки зупиняти автомобілі на єврономерах, а й виписувати штрафи для їх власників прямо на місці.Але й це ще не все для власників авто на іноземній реєстрації. Нові штрафи врегулювали питання повторного порушення. Адже досі була ситуація – раз заплатив, і – "вільний". Тепер же скільки разів зловлять – стільки разів і потрібно платити штраф.

Такі нововведення не стали громом серед ясного неба. Ще 2018 року для вирішення проблеми збільшення кількості нерозмитнених авто на євробляхах Верховна Рада ухвалила закон, який підвищує відповідальність за порушення правил розмитнення автомобілів. Набути чинності нове законодавство мало в травні 2019 року.

І тут почалося найцікавіше. У зв’язку з великою кількістю авто на "євробляхах" депутати продовжили період незастосування штрафних санкцій до автомобілів із порушенням строків перебування в Україні до 21 серпня 2019 року.

Читайте також: Євробляхерів не люблять за банальне жлобство – Фурса

Але й це не вирішило проблему – кількість "євроблях" на українських залишилася досить вагомою. За інформацією Мінінфраструктури та МВС, в Україні на сьогодні приблизно від 600 до 800 тисяч автомобілів, які досі не розмитнені й перебувають на іноземній реєстрації.

Зважаючи на це, президент Володимир Зеленський ще в липні просив Верховну Раду восьмого скликання зібратися на позачергове засідання 18 липня й розглянути законопроект, який знову відкладе на 90 днів застосування штрафних санкцій.

За задумом Зеленського, протягом цих трьох місяців днів нова Рада й новий уряд запропонують механізм, який врегулює нарешті цю проблему. Однак старі депутати не дослухалися до слів Зеленського та проігнорували його прохання.

Тому строк відтермінування штрафів може бути продовжений лише 29 серпня, коли розпочне свою роботу Верховна Рада дев’ятого скликання. При чому, за словами народного депутата від партії "Слуга народу" Владислава Криклія, термін відстрочки може бути навіть більше – до кінця 2019 року. Водночас, за його словами, це повинно стати "останньою відстрочкою", і всі, хто не зареєструє авто, змушені будуть платити штрафи.

Але що робити водіям "євроблях" цілий тиждень після 22 серпня, коли почнуть діяти штрафи, а депутати ще не ухвалять закон про відстрочку? За таких умов власники автівок на єврономерах, які порушили терміни тимчасового ввезення вочевидь змушені будуть пересісти на велосипеди або громадський транспорт. Хто ж захоче платити шалені штрафи?

У зв’язку з цим Міністерство інфраструктури навіть ініціювало на наступному тижні зустріч із представниками офісу президента, митної служби, Нацполіції, Мінекономіки, депутатами та громадськими організаціями. Про що йтиме мова – невідомо. Як не зрозуміло й те, яким чином можна не виконувати закон і не застосовувати штрафи.

Такі поблажливі підходи влади до нерозмитнених авто шалено злять власників машин на українській реєстрації. Мовляв, ми заплатили по повній, а "євробляхери" спочатку обійшли закон і потім їм ще й знизили вартість розмитнення. Дійсно, разом із законом про штрафи ухвалили ще один, який знижує вартість розмитнення імпортованих автівок. При чому не тільки для "євробляхерів", як дехто думає, а для всіх.

Читайте також: Автосмітник Європи: як врегульовується автомобільний ринок у інших країнах і що робити Україні

Згідно з новим законодавством, вартість розмитнення включає акцизний податок, який дорівнює базовій ставці, помноженій на коефіцієнт двигуна й коефіцієнт віку. Крім акцизу, у вартість розмитнення входить податок на додану вартість – це 20% від ціни авто, ввізне мито – 10% та від 3% до 5% від вартості машини – збір до пенсійного фонду.

За таких умов очевидно, що у виграші опинилися українці, які націлені на придбання новіших автомобілів. Завдяки коефіцієнтові віку, зниження акцизів дозволить таким автомобілістам купувати машини з об'ємнішими двигунами й розмитнювати їх за прийнятні гроші. З іншого боку, власники авто більше 10 років із об'ємними моторами навряд чи можуть порадіти запропонованим умовам.

Наприклад, за дизельний VW Golf 2009 року з мотором 1.9 літра, який у Литві можна купити за 2200 євро, потрібно сплатити 2529 євро податків. Тобто більше вартості самого автомобіля.

Тому постає справедливе питання: чому українець повинен платити податків більше, ніж коштує імпортний товар? Дехто пояснює це необхідністю наповнення бюджету, а хтось захистом довкілля. Водночас громадянин ЄС платить за розмитнення значно менше. Наприклад, у Польщі ввезення вживаного авто з країни – учасниці ЄС складе приблизно 30% від вартості машини.

Тому можна скільки завгодно говорити про відтермінування штрафів, але чекати, що навіть через півроку всі "євробляхери" розмитнять авто просто смішно. Багатьом автомобілістам, які ввезли машини не під своїм ім’ям (а таких достатньо) буде легше здати їх на металобрухт або просто кинути на узбіччі дороги.

Без зниження вартості розмитнення для автівок старше десяти років змусити всіх "євробляхерів" перейти на українські номери не вдасться. Це означає, що бюджет не отримає потенційні надходження від розмитнення та від споживання палива.

Поки ж власники "євроблях" чекають наступних кроків влади. А от чим усе закінчиться – сотнями "безпритульних" автівок чи розмитненням "євроблях" – ми всі вже скоро побачимо.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram