Складно переоцінити роль Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Проте, лише в разі його якісної роботи, пише для НВ.Бізнес Юрій Томін.

Отримати чи перевірити довідку, подати заяву на одруження чи стати в електронну чергу для оформлення паспорту, зареєструвати бізнес чи придбати державне майно. Все це лише окремі приклади того, що нині можна зробити онлайн. Ці та інші сервіси пропонує не просунута ІТ-компанія за всі гроші світу, а держава, часто – безкоштовно. Багато з них дають можливість Україні стати трохи ближчою до прогресивних країн, а людям – хоча б частково уникнути бюрократії та полегшити співпрацю із держустановами. 

Та є в цій бочці «технологічного меду» величезна ложка дьогтю – недосконалість, а іноді очевидні проблеми та збої в роботі сервісів та реєстрів. І найгірше те, що виправляти їх держава не поспішає. Порівняно із минулим, і поточні результати є досягненням, навіщо прикладати зусилля? 

Читайте також: Мільйони в законі: як за новими правилами вкрасти і не сісти

Саме така ситуація склалася із відомостями (реєстрами чи наборами відкритих даних) про українських корупціонерів. При чому нещодавно ЗМІ розповсюдили новину зі «зрадою»: реєстр корупціонерів закрили, злочинці знову отримають змогу повернутися до посад в держорганах. Однак все не зовсім так. Припинив оновлятися ресурс, який вів Мін'юст, але тепер це й не є його відповідальністю, це робота Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Водночас це не передача одного й того ж реєстру, а набагато складніша картина з багатьма невирішеними проблемами. 

Наразі є три джерела, з яких можна отримати інформацію про людей, що вчинили злочини в цьому напрямку:

Дані Мін'юсту (файл з відповідного реєстру доступний на Порталі відкритих даних).

Дані НАЗК (файл на Порталі відкритих даних).

Сайт Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, за який відповідає НАЗК.

Не рахуються та по-різному засуджені: проблеми наборів даних та реєстрів корупціонерів

Перша ж проблема, яку створюють ці джерела, полягає у різниці в кількості тих самих корупціонерів. У першому їх 23 736 (станом на 4 червня), у другому – 25 822(станом на 30 серпня). А на сайті НАЗК – кількість встановити неможливо, хоча він має містити інформацію із двох вищезгаданих файлів. Тож скільки реально корупціонерів в Україні, достеменно невідомо. 

При чому якщо звірити поіменно файли двох відомств, то картина ще більше ускладнюється: 

у файлі НАЗК відсутні записи щодо 1 135 осіб, які фігурують у останньому файлі Мін'юсту;

в останньому файлі Мін'юсту відсутні записи щодо 3 223 осіб, які фігурують у файлі НАЗК.

Друга проблема – різниця у частоті та якість оновлення відомостей. Файл Мін'юсту оновлюється раз на тиждень, файл НАЗК – раз на місяць, а реєстр НАЗК має взагалі підтягувати інформацію оперативно, хоча б раз на 1−2 дні. Тобто це, як мінімум, може призвести до різниці у самих переліках. Однак на цьому суперечливі моменти не закінчуються. Наприклад, останній заповнений архів Мін'юст опублікував 4 червня 2019. А файли від 11, 18 та 25 червня 2019 року – пусті. Хоча це може бути наслідком того, що міністерство взагалі відхрестилося від ведення Реєстру корупціонерів і повідомило, що з лютого за них відповідає лише НАЗК. Однак це лише припущення.

Третя проблема – різниця у переліку статей, за якими засуджені корупціонери, у відомостях НАЗК та Мін'юсту. Наприклад, у файлі, завантаженому Міністерством, людині інкримінують статті із Кримінального кодексу (серед них – Фіктивне підприємництво; Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми). У той же час, відповідно до файлів НАЗК, то щодо того ж корупціонера рішення було лише за Статтею 172−2. «Порушення обмежень щодо використання службового становища» Кодексу України про адміністративні правопорушення. В обох випадках збігається навіть дата судового рішення, однак деталізація — критично різниться, при чому у НАЗК стаття покарання набагато «м’якша».

Читайте також: Экономические планы здоровой страны: популизм исчез вместе с завершением выборов

Четверта проблема – недосконалість реєстру від НАЗК. У ньому є багато неякісних даних, які ускладнюють пошук на ресурсі. Наприклад, ПІБ може бути неправильно заповнене у відповідних полях. Пошук некоректно обмежений, зокрема кожне поле ПІБ має містити мінімум 3 літери, заборонено використовувати пробіл. Тобто знайти людину з іменем Ян чи прізвищем Ус – буде тим ще викликом. 

І п’ята проблема – різниця в наповненні інформації про кожну особу, що вчинила корупційний злочин. Навіть у файлі НАЗК, порівняно із реєстром відомства, відсутні такі поля, як:

Спосіб вчинення дисциплінарного корупційного злочину.

Вид дисциплінарного стягнення.

Дата наказу про накладання дисциплінарного стягнення.

Номер наказу про накладання дисциплінарного стягнення.

А між відомостями НАЗК та Мін'юсту ще більше розбіжностей у наборі полей з даними.

На перший другий: куди рухатися, аби вести якісний облік корупціонерів

Складно переоцінити роль Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Проте, лише в разі його якісної роботи. Про людей, котрі пішли на корупційний злочин (що для України залишається ледь не основною проблемою), має знати громадськість, журналісти, чесний бізнес та представники держустанов. Ідентифікація корупціонерів не має бути складною, дорогою, а іноді – взагалі неможливою. Аби покращити ситуацію, усі дотичні відомства мають об'єднуватися, синхронізувати роботу, комунікувати, створити єдину позицію щодо проблеми. За потреби необхідно налагодити технічну інтеграцію – зокрема, у випадку передачі повноважень від однієї до іншої служби. 

Читайте також: Авгієві стайні української влади

Також важливим моментом у покращенні роботи реєстру буде прозорість в поясненні ситуації, коли з нього зникає певний запис. У такому разі необхідно вказати причину видалення, а не «гадати» – це помилка власника реєстру при внесенні інформації, навмисна дія або все чесно: за рішенням суду особу визнали невинною.

Вирішаться певні проблеми й за умови, якщо власник реєстру призначить відповідальну за його ведення особу, з якою можна буде зв’язатися задля фіксації недоліків, консультацій та уточнень. Наразі повідомити про помилки надзвичайно важко, бо у розділі «Відповідальна особа» на data.gov.ua дані часто не актуальні. Це важливо, адже, як доводить досвід, реальний користувач сервісу знайде набагато більше «багів», ніж особа, котра підготувала інформацію і жодного разу сама нею не скористалася. 

Водночас покладатися лише на державу не варто. Електронні сервіси із комерційного сектору уже частково вирішили перелічені проблеми. Наприклад, в YouControl для повноти картини дані збираються зі всіх відкритих офіційних джерел про корупціонерів, а шукати їх можна навіть за ПІБ, де менше трьох символів. Також ведеться історія змін, тому в системі залишаються всі записи, у тому числі і вилучені.

Та як би бізнес не долучався до вирішення проблеми, якість даних, їх повнота, своєчасне оновлення та можливість легко отримати до них доступ – це відповідальність держави. І від того, наскільки відомства будуть ефективно виконувати свою роботу, залежатиме і як суспільство користуватиметься цими даними, і наскільки ефективно їх можна використовувати при розробці важливих сервісів. А в подальшому це впливатиме на прозорість ведення бізнесу в Україні та її інвестиційну привабливість. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube