У доповіді щодо стану прав людини в окупованому Криму генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш перераховує численні порушення з боку РФ.

Доповідь містить дев’ять підрозділів. У них йдеться про потребу забезпечити доступ моніторингових місій до Криму, гарантувати розслідування катувань, припинити практику відправки ув’язнених за межі окупованої території. Два розділи доповіді присвячені економічним, соціальним та культурним правам — навчанню рідною мовою і праву власності.

ООН закликає окупантів забезпечити безперешкодну свободу пересування між Кримом та іншими регіонами України. Організація також вимагає скасувати заборону Меджлісу та зупинити переслідування кримських татар.

Від української влади ООН очікує спрощення процедури доступу журналістів та правозахисників до Криму, а також дотримання прав внутрішньо переміщених осіб у повному обсязі. Йдеться про банківські виплати, які зараз обмежені через статус нерезидентів. У доповіді є заклик спростити процедуру реєстрації народжень та смертей.

Читайте також: В Совбезе ООН РФ раскручивает маховик информационных провокаций на оружейную тему

У Криму щонайменше 96 ув’язнених за політичними мотивами, і ще 24 — це військовополонені моряки, яких утримують в Москві, розповіла Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник у коментарі Радіо НВ. Доповідь генерального секретаря ООН викладена на такому рівні вперше — документ готували протягом року, зауважила вона.

«Генсек називає 42 жертви насильницьких зникнень у Криму, доля яких досі не відома. Також там йдеться про політично мотивовані переслідування, позбавлення волі. Увага також приділяється незаконному призову до російської армії», — зазначила Скрипник

Резолюція ООН, на підставі якої складали доповідь, визнала політичними в’язнями трьох українців — Олега Сенцова, Володимира Балуха та Эміра Куку, зазначив юрист-міжнародник Юрій Белоус.

Читайте також: Зеленский с треском проигрывает информационную войну

Україна також повинна самостійно визначитися із критеріями політично вмотивованої справи проти власних громадян у Криму, на Донбасі і в Росії, підкреслив юрист. А потім на підставі цих критеріїв збирати докази, аналізувати справи і складати свої доповіді. Україна також може розширювати види санкцій і поповнювати санкційні списки на основі цих даних.

«У нас є набагато більше політичних в’язнів, не зовсім правильно, що Резолюція визнає тільки трьох. Україна у цьому питанні є першоджерелом, проте у нас немає конкретних списків і критеріїв», — заявив Белоус.

Знайти взаємно визнану формулу для доступу Управління Верховного комісара ООН з прав людини не виявилося можливим, йдеться у доповіді. Генеральний секретар у висновках наголосив, що продовжить шукати способи для доступу моніторингових місій ООН з прав людини до Криму.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube