Спостерігаю в останні дні як наростає шквал обурення повязаний в візитом українського президента в США. Це окрім скандалу щодо телефонної розмови з Трампом.

Коротка суть – сьогодні Зеленський прилітає в Нью Йорк, кілька днів буде на Генасамблеї ООН. Перед цим зустрінеться з громадою – о 7 вечора в Українському Інституті. Здавалося б все ок, прилетів і першим ділом зустрінеться зі своїми українцями, вчинок лідера.

Але є одне але. Українці за кордоном умовно поділяються на стару еміграцію та еміграцію Нової хвилі. Стара еміграція це українці, які вже кілька поколінь живуть за кордоном, бережуть традиції та вишиванки, шанують Тараса Шевченка, ходять в Пласт та церкву, одним словом культурно розвивають життя громади. Часто це вже літні люди років 70+
Коли Майкл Щур створював Телебачення Торонто – саме від них він брав той колоритний акцент. Слава Ісу!

Нова хвиля – це емігранти в 1-2 поколінні. Зазвичай це молоді, активні люди 15-45 років. Деякі з них створили свій бізнес, деякі працюють простими робітниками, велика частина в IT, інвестиціях, стартапах, в Google, facebook, на Wall Street. Зазвичай їхній звязок з Україною обмежувався тим щоб надіслати кошти Western Union для родичів.
Поки не почалась революція і війна.

Броніки, реанімобілі, дрони, каски, кровоспинні, тепловізори, турнікети, протези, складні операції за кордоном – вся ця допомога на сотні мільйонів доларів – це вони. Плюс інфовійна з Росією – виступи в Конгресі, парламентах країн, ООН, інтерв'ю світовим виданням, конференції на тему війни в найвідоміших університетах. Плюс забирали до себе поранених солдатів жити і на реабілітаіцю. Ну тобто включились по повній.

Читайте також: Президент Зеленський підписав закон про імпічмент

Стара еміграція теж допомогала, проте основний драйв йшов від тих в кого звязок з Україною був ще дуже свіжий.

Чи є між старою хвилею та новою співпраця?

По різному, переважно так, люди спілкуються, обмінюються думками. Буває що деякі представники старої хвилі вважають нових "зіпсутими СССР". А нові піджартовують на старих словом "баняки". Бувають конфлікти, але загалом ніхто нікому пику не товче). Всю старі діаспорянські організації коориднує СКУ – Світовий конгрес українців.

Нові організації теж обєднуються всюди по світу, мають свою мережу.

Так от, на зустріч з президентом сьогодні запросили переважно представників старих організацій. Одні кажуть що так вирішило Посольство в США, інші що глави СКУ Павло Грод та Андрій Футей, треті що Офіс Президента разом з СКУ. Я не знаю хто саме так підставив президента, але підставили по крупному.

Закритий поіменний список, строгий відбір, всі діла. Ну і почалось. Зразу виникла буря питань – чому запрошені ті люди, а ці люди не запрошені? Тобто є люди першого і другого сорту? Мале приміщення, не вміщаються? Так давайте винаймемо більше! У всіх є питання до нового президента!

Хвиля обуреня тільки набирає обертів, особливо серед тих хто повірив словам президента про те що час повертатися та інвестувати в Україну. Вони очевидно розраховували на діалог.

Особисто я дивлюся на це питання з третьої точки зору – а чому взагалі мають бути якісь закриті списки?

Традиція закритих списків – це з радянського союзу, коли КГБ ретельно відбирало на зустріч з Пєрвим Сєкрєтарьом партії благонадьожних, шоб раптом пролєтарій Іванов не спитав в Брєжнєва якусь незручну ху*ню.

Закриті списки – це гнила традиція страху комуністичних вождів перед своїм народом. Тільки по закритим "народ" стабільно зустрічається з Путіним, Лукашенко, Кім Чен Ином. Так зустрічались Кравчук, Кучма, Янукович, Ющенко, Порошенко...

Закриті списки звісно можуть бути, якщо йдеться про тематичну зустріч – наприклад, президент збирає суто інвесторів, чи суто медиків.

Читайте також: Українці у визначенні своєї долі участі більше не беруть – Портников

Але якщо йдеться про зустріч з громадою – тут може бути кожен бажаючий українець, адже президент має бути президентом для всіх. Навіть якщо помилково пішли шляхом закритих списків, ще абсолютно не пізно це виправити.

Для президента немає кращого способу показати свою прозорість ніж відкрито зустрічатися з людьми. Не дарма Василь Голобородько в серіалі Слуга народу їздив на велосипеді, сценаристи знали як людям хочеться побачити в президенті живу людину)))

В Україні їздити на велосипеді президенту насправді небезпечно, але в США з безпекою все ок, можна не боятись.

А якщо не помістяться всі бажаючі?, – скажете ви. Понеділок, робочий день, в Нью Йорку дуже високий темп життя. В кращому випадку кілька сот українців знайдуть на це час. Також в таких випадках робиться відкрита реєстрація – умовно перші 200, хто встиг.

А якщо в рази більше бажаючих?

Зеленський в Україні збирав стадіон, не за закритими списками. А в США совкові традиції виглядають особливо комічно)
Стадіон так стадіон!)

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube