Українці невиправні оптимісти. Вони не просто більше за інші нації вірять, що їхні діти будуть жити краще аніж вони, а й щиро переконані що вже за 5 років їхнє життя кардинально поліпшиться.

Чого більше в цьому невиправному (і невитравному) оптимізмі: безвідповідальної мрійливості чи енергії, здатної змінити країну до невпізнаваності?

Як мінімум, у цій вірі у краще майбутнє є чіткий дороговказ, де саме слід шукати справжню українську ідентичність. Вона не в минулому – вона в одержимості майбутнім. В цьому плані ми звичайно революційна нація, яка замість ностальгувати по втраченому "золотому віку" (Київська Русь-? Козацька республіка-? Доба визвольних змагань-? УПА-? УРСР-?) мріє про невідоме завтра.

Читайте також: Коротке оповідання про життя малороса в Україні

На відміну від сучасних США, Франції, Росії, Китаю та інших, скромніших, гравців, які пнуться зі шкіри, аби make them great again (причому againe в цьому слогані часто домінує навіть над great), Україну не тримає її минуле. Вона не хоче againe: ані по-радянськи, ані по-імперськи, ані по-польськи, ані по австро-угорськи, ані будь-яке інше againe... Вона прагне майбутнього.

А якщо народ не хоче again, як тут не пригадати слова великого американського реформатора і президента Франкліна Делано Рузвельта, які мають стати гаслом нинішньої української влади: "Країна потребує і, якщо я не помиляюсь, країна вимагає сміливого постійного експерементування. Здоровий глузд підказує брати ідею і випробовувати її; якщо вона не спрацьовує, чесно це визнати і спробувати інший метод. Але понад усе, щось пробувати".

Читайте також: Малоросійщина та сватизація України є чи не найвірогіднішим сценарієм розвитку подій – Волошина

В цьому пафосі постійного експериментування та перевірки самим життям різноманітних задумів, ідей, стратегій, підходів та концепцій була запорука успіху "Нового курсу". Так народжується будь-що нове, що за означенням не має аналогів у світі.

Як не дивно, в українських консерваторів є шанс тільки якщо вдасться в український реформаторів. Наш "золотий вік" ще попереду. А без привабливого міфу про золотий вік, який живе у народній свідомості, жодний справжній консерватизм неможливий.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube