MENU

Коротке оповідання про життя малороса в Україні

3020 1

Жив-був собі малорос.

Жив-був собі малорос. Мирився з сусідкою з п‘ятого, і коли вона, звісивши ціцьки з обдертого балкона, кричала: "С первомаем, Светочка", кричав з свого другого "И вас, тьоть Клава", хоть не був ні свєточкой, ні трудящім.

Просив уксус в євпаторійському магазині, і п‘яно вибачався за плохой рускій перед сусідом в ростовській тєльняжці на пляжі.

– Поняв, братиш, подвинусь.

Малоросу було напряжно жить на Бандери, не завжди, звісно, а перед білорусами з Пінська, у яких брав соляру.

Малорос почувався гімном перед рускіми. Перед ними хотілось казаться своїм і було стидно за все одночасно – за Раду, за грантоїдів, за Госдеп і погані дороги.

В столиці малорос кричав "на астановкі пжалуста", а військомат обходив десятою дорогою, про всяк випадок, а хєрйого знає.

Малоросу постоянно хотілось жить як-то лучше – плазму велику і білєти на Квартал і Лорак.

Йому не нравились оті всі двіжи на площадях, зато дуже нравилась його нерозмитнена машина.

Читайте також: Пекар: Єдина причина звільнення В'ятровича – ненависть

Малорос не переставав мічтать про дешеву соляру, крутячи цепку на шиї, хароша була цепка – крепка, солідна. А ше йому нравився його перфоратор і класти х.ями власть, негромко так, але душевно.

Давать взяткі не особо нравилось, але єслі знаходив як подмазать, то почувався як людина.

З Союза малорос помнив стройку, з якої батько потянув практічєскі все, шо нада для дачі.

На вибори малорос ходив рідко, разві шо назло Наталці з четвертого, яка до чортів достала своїм націоналізмом. Він був увєрєний, шо від нього лічно нічо не завісе.

Він любив рибалку, пиво, жінчині груди і хавку в турциї. Любив плювати на асфальт под ступєнькі і ржать з понятних шуток. Не любив Роттердам, і любив повторять, шо єслі дуже хочеться повоювать, то мона в Сирію на заробітки.

Читайте також: Малоросійщина та сватизація України є чи не найвірогіднішим сценарієм розвитку подій – Волошина

Малорос самозабвєнно писав в вайбері поздравлєнія з Різдвом і возьмим марта. А потом ходив на участок тріжди за півроку.

Тепер йому лучше жить не стало, але стало понятнєй, і надєжди більше. Буде і уксус, і до уксуса. А політіки там і без нас розберуться.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Інна БІЛЕЦЬКА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини