Шведські вчені розкрили головний секрет ланцюжка ДНК
Ілюстративне фото
Шведські вчені припустили, що основою зв’язків у ДНК є не водень, а звичайна вода. І, схоже, мали рацію.
Дослідники з Технологічного університету Чалмерса у Швеції спростовують сформовану теорію про те, як ДНК зв’язується в певну структуру за допомогою водневих зв’язків. Результати їх роботи опубліковані в авторитетному виданні PNAS.
ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) – одна з трьох основних макромолекул (дві інші це РНК і білки), що забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку і життєдіяльності організмів.
Молекула ДНК зберігає біологічну інформацію у вигляді генетичного коду, що складається з послідовності нуклеотидів. ДНК містить інформацію про структуру різних видів РНК і білків.
Спіраль ДНК була відкрита в 1950-х і відтоді її зображення стало культовим. Однак, вчені досі займаються дослідженням її природи, намагаючись пояснити багато не до кінця зрозумілих явищ.
Читайте також: Американські вчені винайшли універсальний спосіб лікування застуди
В основі ДНК – дві нитки, що складаються з молекул цукру і фосфатних груп. Між цими двома нитками перебувають азотисті основи – з'єднання, що формують гени.
Було заведено вважати, що основою ДНК є зв’язки на основі водню, але виявилося, що це не так. Вірніше, не зовсім так.
Шведські вчені провели експерименти з ДНК в гідрофобному середовищі і встановили, що секрет спіральної структури ДНК може полягати в тому, що молекули мають гідрофобний внутрішній простір у середовищі, що складається в основному з води.
Азотисті основи молекул ДНК гідрофобні – відштовхують навколишню воду. Таким чином відтворення і відновлення ДНК відбувається багато в чому завдяки гідрофобним силам.
Читайте також: Вчені з Китаю запропонували незвичайний метод боротьби з вірусом денге
Це відкриття може змінити наші уявлення про те, як ДНК взаємодіє з навколишнім середовищем.
"Раніше ніхто не експериментував з ДНК в гідрофобному середовищі, – пояснює автор дослідження Бобо Фенг. – Тому не дивно, що це відкриття зроблено тільки зараз".
Водночас, за словами Стіва Бреннана, молекулярного біофізика NASA, багато з перших статей про відкриття шведських вчених містили його помилкову інтерпретацію.
Журналісти подавали новину в такому ключі, що водневі зв’язки зовсім не важливі. Але це не так, констатує Бреннан. Суть відкриття не в запереченні ролі водневих зв’язків, а в усвідомленні того, що гідрофобні сили відіграють ключову роль.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки