Ухвалення Верховною Радою законопроектів, які змінюють умови і порядок використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО), викликало у суспільстві неабиякий резонанс.

Чого тільки не довелося почути і прочитати в ці дні: і що держава почала наступ на малий бізнес, якому начебто доведеться витрачати шалені гроші на придбання і обслуговування касового апарату, і що на порушників чекають захмарні штрафи.

І навіть про те, що невдовзі бабусі чи дідусю, які продають на ринку власну городину, доведеться освоювати РРО.

Але давайте відкладемо в сторону емоції та упередження і розберемося, що ж відбулося насправді?

Для кожного з нас дуже важливо відчувати себе захищеним у власній державі. І держава зобов’язана гарантувати своїм громадянам цю безпеку. Це нормальні речі.

Простий приклад: купуючи той чи інший товар, ми маємо бути впевнені, що він є цілком безпечний.

Але хто, приміром, може гарантувати безпеку того ж таки контрабандного товару, який не пройшов належної перевірки на митниці?

Тож боротьба з контрабандою – це не тільки питання додаткових надходжень в бюджет. Це питання нашої з вами безпеки.  

Читайте також: Президент і НАБУ: бізнесу – приготуватися

Унеможливити продаж контрабандного товару – це надпотужний крок у боротьбі з незаконним ввезенням.

Зміна правил застосування РРО якраз і покликана вирішити це завдання, дати можливість державі контролювати імпорт і захищати своїх громадян.

Вирішення цього завдання не має нічого спільного з посиленням тиску на бізнес. Саме в цьому полягає головна ідея ухвалених законопроектів про застосування РРО.

Звичайно, побоювання підприємців цілком зрозумілі. Тому давайте одразу приберемо всі підстави для страхів.

Касові апарати не потрібні дрібним підприємцям і фізособам

Дія ухвалених законопроектів не поширюється на фізичних осіб, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

Так само під їх дію не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. А це значна частина підприємців, що торгують на ринках.

Це означає, що вказаним категоріям громадян і приватних підприємців касові апарати застосовувати не потрібно і після того, як нові правила застосування РРО наберуть чинності.

РРО стають безкоштовними

Головна страшилка, яку активно обговорюють сьогодні наші бізнесмени, – необхідність купувати коштовні касові апарати і витрачати значні кошти на їх обслуговування.

Насправді все відбуватиметься з точністю до навпаки. По-перше, законопроекти відкривають можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми.

Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон.

По-друге, такі програми будуть безкоштовними – безкоштовне надання такого програмного продукту є законодавчою нормою.

Контролюючий орган зобов’язаний надавати програмне забезпечення та підтримувати його актуальність – це прямо записано у законопроекті.

Звичайно, якщо хтось хоче використовувати традиційні касові апарати – теж будь-ласка.

Але ті, в кого не буде бажання зв’язуватись із цим надбанням минулого, зможуть спокійно скористатися безкоштовною програмою.

У підприємців буде рік, аби підготуватися до зміни правил

За чинними нині правилами через РРО мають реалізовуватись складна побутова техніка, лікарські засоби, вироби медичного призначення.

Законопроекти зобов’язують застосовувати реєстратори розрахункових операцій також платників єдиного податку ІІ – IV групи – ресторани, кафе швидкого обслуговування, турагентства, готелі, підприємців, які здійснюють продаж ювелірної продукції, працюють у сфері роздрібної торгівлі вживаними товарами.

Важливе уточнення: мова йде про реалізацію секонд-хєнду тільки в магазинах, а не на ринках.

Але для цих нових груп підприємців РРО запроваджується з 1 жовтня 2020 року, а обов’язковим стане лише з 1 січня 2021 року.

Тобто про те, що одразу після набрання чинності нових законів підприємцям доведеться негайно перейти на роботу через реєстратори розрахункових операцій, мова не йде.

Навпаки, у них буде достатньо часу, аби ознайомитися з новими правилами, вибрати зручний спосіб застосування РРО і протестувати його.

Читайте також: У "Слузі народу" не помічають, що двері НАТО для України відчинені

І ще одна важлива новація. З 1 січня 2021 року збільшується граничний обсяг доходів платників єдиного податку ІІ групи – планка піднімається з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн.

Частина підприємців, які зараз працюють на ІІІ групі, перейдуть до ІІ. А це означає зменшення податку.

Бо спрощенці ІІ групи сплачують до 20% зарплатної мінімалки (зараз це 834,60 грн), а платники єдиного податку ІІІ групи – 3% від обороту "плюс" ПДВ, або 5% від обороту.

Податкова допоможе адаптуватися до змін

Законопроекти прописують лише загальні правила використання РРО. Але є ще чимало практичних запитань, які мають бути вирішені на рівні підзаконних актів.

І завдяки тривалому перехідному періоду є можливість закрити всі ці питання. От приміром, як надіслати звітність до Державної податкової служби за відсутності інтернету?

Так, новітні пристрої можуть працювати offline до 36 годин. А як бути, якщо покриття стабільно відсутнє?

За рік перехідного періоду Державна податкова служба спільно з Мінфіном проаналізують ситуацію із покриттям інтернетом в країні і на підставі цього готові будуть врегулювати питання, де можна працювати без використання РРО через відсутність інтернету.

Якщо практика використання потребуватиме законодавчого удосконалення – будемо працювати разом із законодавцями заради того, щоб застосування новітніх РРО не викликало незручностей для підприємців.

І найголовніше: у цей перехідний період податкова не залишить підприємців сам на сам із їх проблемами. Ми готові організувати роз’яснювальну роботу, готові відповісти на всі запитання, навчити, якщо доведеться, користуватися новими програмами, показати, як це працює, зробити по-максимуму, аби перехід на нові правила роботи був безболісним.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube