Сучасні тінейджери – це перше українське покоління, яке живе з усвідомленням того, що майбутнє залежить від вирішення не лише національних, а й глобальних проблем.

Покоління Z хвилює і бентежить сучасний світ. Для них він та його виклики є лячними – так, сучасні тінейджери вже замислюються про те, що "ми всі помремо". "Представь Землю через 50 лет. Есть что-то, что тебя может тревожить?" "Атомная война и глобальное потепление". "А почему эти две вещи?" "Ну, атомная война потому что все умрут, а глобальное потепление – ну, тоже, потому что все умрем". Це витяг з інтерв'ю 16-річного Миколи з Одеси, що демонструє доволі типову для українського підлітка світоглядну позицію.

Традиційні дослідження говорять нам про те, наскільки сучасні діти інакші, адже вони народилися "зі смартфонами в руках", а екологія – їхня нова релігія. Проте чи так це насправді? І наскільки це актуально для України?

Ми провели антропологічне дослідження українських підлітків, яке дозволило виявити численні невідповідності між декларованими переконаннями покоління Z і їхньою реальною поведінкою.

Ми дослідили життя підлітків в 8 містах України (Київ, Львів, Одеса, Харків, Коломия, Конотоп, Маріуполь, Дніпро) у 2018 – 2019 роках. Дослідження включало загалом 90 учасників віком від 12 до 16 років, а також їхніх батьків, найближчих друзів та вчителів.

Читайте також: "Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТО

Методологія антропологічного дослідження передбачає глибоке занурення у повсякденне життя людей та вивчення культурного контексту. Використовуються такі інструменти, як глибинні інтерв'ю з усіма учасниками та спостереження за життям та поведінкою підлітків.

Під час інтерв'ю підлітки відповідали на широкий спектр питань, що стосувалися уявлень про світ та повсякденне життя. Окремий блок запитань стосувався того, як тінейджери бачать майбутнє людства та своє місце у цьому майбутньому.

Насамперед, мусимо визнати, що сучасні тінейджери – це перше українське покоління, яке живе з усвідомленням того, що майбутнє залежить від вирішення не лише національних, а й глобальних проблем. Вони багато про це говорять, однак в реальності помічають лише найбільш видимі та емоційні аспекти екологічної загрози.

Тінейджерів обурює кількість пластику, відсутність системного сортування і перероблювання сміття. Бо ж сміття візуально помітне. Воно є всюди, і воно негарне. Утім стурбованість проблемою сміття жодним чином не впливає на практики споживання. Українські підлітки не бачать взаємозв'язку між придбанням товарів та утворенням відходів. І обмежувати своє споживання вони не готові.

Читайте також: Якби всі продані пластикові пляшки зібрали в одному місці світ потонув би у смітті – ілюстрація Reuters

Підліткам шкода тварин. Вони спостерігають численні картинки скалічених звірів і відчувають жалість. Що ж далі? Іноді вони можуть допомагати безпритульним тваринам. І все. Вони можуть довго розповідати в інтерв'ю про те, як спалення трави калічить кроликів у полях, і щиро їх жаліти, а потім описувати шубу своєї мрії. І не бачити в цьому суперечності. Бо звикли споживати.

Але чому тінейджери не помічають цих логічних невідповідностей? Тому що вірять у те, що все на світі можна виправити і знайти просте ефективне рішення. У цьому їм допомагає безпрецедентний технооптимізм. Вони переконані у тому, що технічний прогрес має відповіді на всі складні питання, що не існує нічого неможливого, бо ж "технології не стоять на місці". А якщо ж раптом багатства планети вичерпаються, завжди можна полетіти на Марс. І це не перебільшення.

Віра тінейджерів у те, що технології одного дня дозволять колонізувати інші планети, доволі сильна (привіт Ілону Маску). То ж вони мають достатньо оптимізму і надії на те, що на планеті Б все складеться інакше. І ще: тінейджери сподіваються, що в майбутньому людство стане розумнішим і більш відповідальним. Бо ж прогрес – це не лише про технології, а й про тих, хто ними користується. Все було б добре, якби не одне але. Майбутнє людство – це сьогоднішні підлітки, тобто ті, кого людство сучасне виростило споживачами, сповненими віри у легкі технологічні рішення.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube