В роки Першої світової війни і революційних подій багато країн прагнули вирватися з лабет Російської імперії. Але вдалося це зробити лише кільком. І однією з них стала Фінляндія. Величезна заслуга у цій перемозі фінського народу належить генералу К. Г. Маннергейму (1867–1951), який став головнокомандувачем новоствореної фінської армії. Саме завдяки рішучим діям головнокомандувача було розгромлено як внутрішню «п’яту колону», так і війська російських більшовицьких інтервентів.

Читайте також: Кожен забутий російський злочин – пролог до наступного

Важливо, що будучи етнічним шведом, К. Г. Маннергейм зумів мобілізувати і шведську меншину на підтримку незалежності Фінляндії та досягти збереження шведськомовних територій у її складі. У цих та багатьох інших діях К. Г. Маннергейм проявив не лише військовий талант, але й державницьке мислення. Зокрема, він розумів, що заспокоюватися зі здобуттям незалежності аж ніяк не можна, і що СРСР як трансформована Російська імперія через певний час знову зробить спробу анексувати Фінляндію.

А тому ініціював будівництво майже на всіх найважливіших ділянках кордону з СРСР оборонних фортифікаційних споруд, які згодом дістали назву «лінія Маннергейма». І така далекоглядність стала чи не вирішальною, коли, використовуючи пакт Молотова-Ріббентропа, сталінський режим 30 листопада підступно напав на Фінляндію. Але агресора зустріла добре підготовлено до опору фінська армія на чолі з К. Г. Маннергеймом. І хоча російським агресорам впродовж кількох місяців запеклих боїв вдалося в окремих місцях прорвати лінію Маннергейма, їхні втрати були катастрофічними, налічуючи сотні тисяч. Це примусило агресора відмовитися від анексії Фінляндії і підписати мирний договір.

Будучи військовим керівником, національним лідером, а з 1944 року й президентом Фінляндії, маршал К. Маннергейм в роки Другої світової війни неодноразово проявляв і геополітичну мудрість, ухиляючись від тісного зближення з нацистською Німеччиною та йдучи на контакти з Великою Британією і США. Така позиція забезпечила Фінляндії повну незалежність за результатами світової війни та дала змогу уникнути радянсько-комуністичних впливів, що не вдалося країнам Центрально-Східної Європи.

Читайте також: Без свидетелей: как Японская и Российская империи делили Маньчжурию, Корею и Монголию

Отже, постать маршала К. Маннергейма свідчить про те, що в найвідповідальніші періоди історії силові структури можуть висунути яскравого лідера, який зуміє дати адекватні відповіді на складні виклики.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube