Ілюстративне зображення

Ганна Новосад припустила, що шкільну програму з української літератури, а водночас і демотивованих "депресивними" й "нудними" творами школярів, варто визволити з полону "традиції страждань".

Така своєрідна думка міністерки освіти й науки не залишилася непоміченою. Так, з огляду на відповідну логіку, Андрій Бондар скептично поставився до заклику чиновниці більше вивчати творчість нинішніх літераторів. "Ніби у творах сучасних письменників є щось інше, крім страждань", – проникливо зауважив сучасний письменник.

"Більшість вартісних текстів нашої літератури саме про страждання різної сили, ступеню й рівня, – наголосив експерт. – І не лише нашої літератури".

Читайте також: Не до вподоби література "сліз і страждань": міністерка хоче принадити школярів "іншими дискурсами й патернами"

Саме тому пан Бондар вважає доцільнішим просто замінити уроки української літератури на щось інше, практичніше. Наприклад – на курс металообробки для хлочиків, а для дівчат – на курс шиття.

"Щоб одна зі школярок одного разу, – моделює імовірний розвиток подій літератор, – сама придумала безсмертний рядок: "Тёрпнут рученьки, слипаются глазёнки".

З Андрієм Бондарем погоджується Тетяна Даниленко: "Навіщо мучити дітей цими високими матеріями?"

"Замість укрліту в бідних районах можна вчити школярів торгувати на ринках або оформлювати документи на ґрінкарту, – висунула конструктивну пропозицію для міністерки журналістка, – а в багатих районах навчати схемам виведення коштів із бюджету".

"Багато є у світі корисніших справ, аніж з‘ясовувати, чи ревуть воли, як ясла повні", – слушно апелює до прагматизму пані Даниленко.

Читайте також: Терористична організація "Українська література", або Погляньмо правді у вічі

А от екснардеп Віталій Чепинога цілком серйозно погодився з оптимізаційно-оптимістичним баченням урядовиці. Аж так, що запропонував поширити його й на історію України, адже "там оптимізму ще менше".

Ось якого життєствердного вигляду "дуже короткої та славної" набуде наша історія по реалізації чепиноговівського проєкту:

"Після того, як Кирило Кожум'яка здолав підступного змія, Богдан Хмельницький завдав нищівного удару полякам під Жовтими Водами, а французи назвали іменем українського гетьмана Орлика аеропорт Орлі... Потім, у 1975-му й 1986-му відповідно, – "Динамо" Київ двічі виграло Кубок володарів кубків... В 1991-му незалежність. Здобули...

У принципі, всьо..."

"В усі інші часи українці колядували, купалися в чистих бистрих водах Черемоша, співали пісень, сушили гриби і грали на трембіті", – підвів яскраву риску під своєю барвистою візією пан Чепинога.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube