В Раду подали одразу два законопроекти щодо військового збору. Нардепи пропонують відмінити його або диференціювати. До чого це приведе?

Що пропонують

Суть законопроекту 2252 повною мірою відображає його назва – "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо скасування військового збору". Документ наголошує, що його метою є скасування збору з 1 січня 2020 року, пише у своєму блозі на сайті "НВ.Бізнес адвокат, доктор юридичних наук Яків Воронін. 

У пояснювальній записці описується механізм компенсації надходжень від військового збору за рахунок росту зарплат, який заплановано на 2020 р.

Інший законопроект, № 2252−1, вкрай категоричний. Автори документу наголошують на недоцільності скасування військового збору і пропонують змінити систему його стягнення за принципом "більше заробляєш – більше сплачуєш". Законопроект впроваджує диференційовану шкалу ставок, відповідно до якої:

– 0,5% стягується з доходів, що не перевищують обсяг (розмір) мінзарплати;

– 1,0% стягується  з доходів в обсязі від 1 мінзарплати до 15 000 грн;

– 1,5% стягується  з доходів в обсязі від 15 000 грн до 40 000 грн;

– 2,5% стягується  з доходів в обсязі від 40 000 грн до 100 000 грн;

– 3,5% стягується  з доходів в обсязі від 100 000 грн до 500 000 грн;

– 4,5% стягується  з доходів в обсязі від 500 тис. грн до 1 млн. грн.;

– 5,5% стягується  з доходів в обсязі від 1 млн. грн до 5 млн. грн;

– 6,5% стягується  з доходів в обсязі від 5 млн. грн до 25 млн. грн;

– 8,5% стягується  з доходів в обсязі від 25 млн. грн до 100 млн. грн;

– 10,0% стягується  з доходів в обсязі від 100 млн. грн і більше.

Як бачимо з цієї шкали, найбільше законопроєкт торкнеться тих, хто заробляє 40 тисяч гривень і більше.

Читайте також: Не можна скасовувати призов під час війни – Гай

Це означає, що люди з невеликими статками будуть менше сплачувати на користь держави. З іншого боку, представники середнього класу та бізнесу, які заробляють понад 40 тис. грн., втрачатимуть чималеньку частину прибутку.

Тут важливо підкреслити: не тільки із зарплат стягується військовий сбір! В першу чергу під оподаткування підпадають: доходи за цивільно-правовими договорами, доходи від продажу рухомого чи нерухомого майна та немайнових прав, дивіденди, авторська винагорода, доходи за надання права користування нематеріальними активами. Це означає, що більшість населення так чи інакше зобов’язана сплачувати військовий збір.

Якому з двох законопроектів "бути"?

Скасування або зміна будь-якого податку – рішення з глобальними наслідками. Тому приймати його необхідно, виходячи з двох важливих факторів: аналізу психології платників податків і розрахунку економічних показників.

З точки зору психології платника податку введення військового збору у 2014 році у розмірі 1,5% було виправдано ситуацією в країні, а також невеликим розміром самого оподаткування. Економічні вигоди взагалі очевидні: щорічне зростання бюджету. Тільки у 2018 році країна від військового збору отримала 18 млрд грн, у цьому році цифра буде ще більшою.

З іншого боку, за умови проведення всіх досліджень і винайдення джерела компенсації надходжень до бюджету, у скасуванні військового збору є одразу 2 позитивні складові:

1. Психологічна. Ліквідація податку стане добрим знаком для населення, сигналом того, що реформа Збройних Сил України завершена, і наша армія набрала проектної потужності. Адже військовий збір від початку розглядався як тимчасове джерело наповнення бюджету до моменту завершення реформи ЗСУ.

2. Економічна. Зменшення податкового навантаження завжди позитивно впливає на економічний розвиток. Ця закономірність всім відома: чим менше відсоток податку, тим більше платники показують свої доходи.

"Тінь" на горизонті

Якщо законопроект про скасування військового збору має під собою економічне обґрунтування, то законопроект з диференційованою шкалою, який є набагато економічно складнішим, не спирається на цифри та аналітику. У пояснювальній записці до нього не запропоновано економічних розрахунків щодо наслідків його введення. А вони будуть значними.

Сама ідея впровадження диференційованої шкали ставок для сплачування військового збору означає, що податковий тягар залишиться, а для певних груп населення значно збільшиться. А будь-яке збільшення податку завжди зустрічає спротив.

Читайте також: Зеленський нищить систему управління в секторі оборони та безпеки – Гай

Існує певна психологічна межа розміру податків, яку платник готовий чесно сплачувати. Вона знаходиться на рівні сукупно 10−15%, все що більше цієї цифри спонукає людей шукати обхідні шляхи. Йти у "тінь", інакше кажучи. Законопроект № 2252−1, пропонуючи підвищення ставки на військовий сбір, саме до цього і спонукає як населення, так і бізнес.

Це стає очевидно, якщо змоделювати просту ситуацію. Уявіть, що законопроект прийнято, він вже набрав чинності, а ви в цей час продаєте, скажімо, квартиру, вартість якої перевищує 1 млн грн. Після продажу вам доведеться сплатити 5% ПДФО (нерухомість перебуває у власності менше 3-х років) та 5,5%, після чого ви втратите щонайменше 105 тис. грн. свого доходу. Чи мотивує це «чесно» продавати нерухомість і до чого це, у свою чергу, призведе?

1. Нерухомість перестане продаватися за реальними цінами.

2. З’являться нові "тіньові" способи та засоби передачі права власності на нерухомість з метою уникнути сплати завищених податків. А це автоматично провокує виникнення тіньового ринку нерухомості.

Все вищесказане — можливі наслідки лише для однієї сфери економіки. А їх багато, і в кожної можна відшукати подібні "підводні камені".

Щодо того, чи зможе законопроект № 2252−1 реально збільшити надходження до бюджету від військового збору та чи не призведе його впровадження до зниження темпів економіки, то для отримання чіткої відповіді знов-таки потрібно провести аналітичні дослідження. І це має бути ретельна і кропітка робота, адже лише на ринку нерухомості в одному тільки Києві у 2018 році було оформлено 35 352 правочинів з купівлі-продажу нерухомого майна. Вартість більшості з них перевищували 1 млн грн.

Наслідки для бізнесу

В Україні нещодавно почала зароджуватися традиція виплати дивідендів. А вони також обкладаються військовим збором. Оскільки законопроект № 2252−1 пропонує збільшення процентної ставки на прибутки, що перевищують 40 тис. гривень, бізнес знов-таки ризикує зіткнутися с великими витратами. Більшість, ймовірно, буде шукати альтернативи. А це знов-таки означає повернення до "тіні".

То ж які реальні вигоди пропонує законопроект № 2252−1? Для відповіді на це питання потрібно провести державний податковий комплаєнс, проаналізувати систему бюджетних надходжень та витрат, визначити ймовірний економічний зріст економіки та психологію платника податку. Лише після цього можна приймати рішення про скасування чи диференціювання військового збору.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube