Днями  в українському медіапросторі з’явилася сенсаційна новина: "розвідник" Едуард Матюха, який 5 років працював у тилу ворога в "ДНР", повернувся до України.

Сюжет про "розвідника" з'явився у новинному блоці одного з центральних телеканалів. За інформацією агенства, Матюха був "народним мером" Горлівки, "вносив розбрат у лави бойовиків" та "зібрав величезну кількість документів та доказів присутності Росії на окупованому Донбасі".

Сам "розвідник" розповів про те, що Комуністична партія РФ начебто впливає на внутрішні процеси в "ЛДНР", про готівку у гумконвоях, про референдум щодо приєднання ОРДЛО до Росії у якості "плану Б" та про можливе захоплення Харківської та Одеської областей Російською Федерацією.

Утім, аналіз ситуації дозволяє казати про те, що вся інформація, озвучена Матюхою і ГУР, – повна нісенітниця. Щодо самої історії з Матюхю, то він не є суперагентом. Подивімось на заяви самого Матюхи. Він говорить про те, що він розвідник Головного управління розвідки, в той час як ГУР коментує, що він виконував деякі доручення і був, власне, завербований ГУР.

Читайте також: Конечная цель Москвы неизменна – постепенный демонтаж украинской государственности

Якщо аналізувати те, що нам подає ГУР, ту інформацію, яку начебто передав Матюха, то вона навпаки, на мою думку, шкодить Україні. І я пояснюю чому. Власне, інформація, що процеси на окупованих територіях контролюються Комуністичною партією РФ є шкідливою для України. Ці тези є позитивними для Росії в певному контексті. Бо знімають з неї відповідальність як з країни-окупанта, з її інституцій – ФСБ і Головного розвідувального управління. Перекладаючи відповідальність за дестабілізацію у країнах на пострадянському просторі, адже там не тільки про Україну йдеться, там називаються і Осетія, і Абхазія, і інші, на окремо взяту політичну партію. Більше того, це дає можливість  Путіну розпочати  тиск на цю політичну партію, хоча би кишенькову, та все ж таки опозиційну до його режиму.

Відповідно, треба з’ясувати, кому вони вигідні.

У матеріалах Матюхи названо прізвище людини (депутат Держдуми Російської Федерації Тайсаєв Казбек Кучуковіч), який входить до так званого "Інтергаційного комітету Донбас – Росія". Власне, саме тому він і перебував на тих територіях в рамках інтеграції окупованих територій в політично-економічний простір РФ. Це – незнання ситуації  саме з боку ГУРу, а не Матюхи.

Друге – КПРФ ніколи не мала ключових позицій на окупованих територіях. Навіть більше того, і в "ЛНР" і в "ДНР" вони не  мають мінімальне представництво в парламентах "республік". Тобто казати, що комуністи мають якийсь вплив на прийняття рішень чи процеси – ні, абсолютно. У вересні 2018 року під час з’їзду так званої "компартії ДНР" навіть було декілька терактів щодо представників цієї партії. Це можна розглядати як піар, але менше з тим, це був тиск з боку Пушиліна на потенційних супротивників. На тлі цього казати, що КПРФ керує процесами там – це відверта дурня.

Третє: всі незаконні збройні формування, які воювали на боці бойовиків з числа російських громадян, які були афільовані з компартіями, на території "ЛДНР" ліквідовані. Їх командири – це Прилепін, який виїхав на територію РФ, а на території “ЛНР” Мозговий фізично знищений. Саме членство розформоване. Ще раз підкреслюю, це –  нерозуміння з боку ГУР ситуації на окупованій території.

І ще, готівку ніколи не возили у гумконвоях, це взагалі повна маячня.

Щодо інформації про начебто створення ним конфліктів. Ніяких конфліктів він не створював. Якщо мається на увазі відповідно Гіркін – Безлер, то Матюха тоді не був "народним мером" і не впливав власне на цей конфлікт. Взагалі, природа самого конфлікту тут – це розподіл фінансових потоків з РФ на підтримку незаконних збройних формувань. І Матюха на це впливати абсолютно ніяк не міг, це особистий конфлікт між Безлером та Стрелковим.

Щодо планів Росії, які він начебто видав, про проведення референдуму, це взагалі інформація ГІ "Права Справа", яка є у відкритих джерелах. Це дійсно було в планах Росії, але на момент проведення виборів на окупованих територіях, і розглядався цей сценарій як тиск на Україну з метою пролонгації закону про особливий статус окупованих територій.  Для чого ГУР видає це як розвідданні, якщо ця інформація є у відкритих джерелах і вона належить не Матюсі?

Інформація про можливість захоплення Харківської та Одеської областей не відповідають дійсності, свого часу цю тему педалював Порошенко, коли розповідав про військові загрози і можливий напад з боку РФ. Але як з’ясувалося, це все використовувалося заради введення воєнного стану, не більше того. Підтвердження ця інформація не знайшла, але ГУР говорить про те, що такий сценарій є. Знову запитання до ГУР.

Читайте також: Кому і для чого потрібен "український Штірліц" напередодні "нормандського саміту"?

Впевнений, що героїзувати Матюху не варто.

Щодо самого “народного мера”. Він був, за різними оцінками, від 30 хвилин до трьох діб на цій посаді. Тобто знову таки, казати, що він володіє якоюсь інформацією – ні. Він був заступником мера Горлівки ще за часів України, але до мера Горлівки були претензії щодо корупційних оборудок, відповідно і до самого Матюхи. Героїзувати наразі цю людину – це дуже сумнівний успіх української розвідки.

Запитань більше, ніж відповідей. І казати про те, що якимось чином це викриття сприяло авторитету української розвідки, то ні. Скоріше за все, стало питання діяльності ГУР. Багато критичних зауважень, що інформація, яка подається ГУР – не відповідає дійсності. Від ГУР, як і від всіх силових структур, почали вимагати конкретики дій: покажіть, куди йдуть гроші. І відповідно, вони вирішили влаштувати подібний спектакль, показати свою начебто ефективну роботу.

Можна було б, з одного боку, подумати, що це було намагання провести так звану інформаційно-психологічну операцію, яка б мала на меті дискредитацію власне силових структур бойовиків. Але цього не сталося. Якщо подивимося на їх реакцію, то вони скептично сприйняли інформацію щодо розвідника Матюхи.

Нагадаю, що Матюха – вже не перший об’єкт механізму майбутньої амністії для бойовиків та чиновників ОРДЛО. Під час великого обміну між самопроголошеними республіками і Україною 28 грудня 2017 року, серед тих, кого забрала Україна, був такий собі Швайко В.Ю. Останній – директор ДП “Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат", що розташований на окупованій території Луганської області. Швайко був затриманий спецслужбами самопроголошеної "ЛНР" за звинуваченням у махінаціях з металобрухтом і фінансовими зловживаннями на посаді директора комбінату.

В мене досі питання: яким чином він був внесений у список на обмін саме українською стороною і яка можлива ціна вирішення цього питання для його найближчого оточення. Це двоюрідний брат колишнього міністра аграрної політики та продовольства України в уряді Арсенія Яценюка з 27 лютого по 2 грудня 2014 року, по квоті ВО "Свобода".

Тобто "пробний камінь" ще тоді був запущений і чомусь ні у кого це не викликало запитань, ба більше, він фотографувався на тлі президента, на той час ще Порошенка. Я не виключаю, що такий можливий  корупційний механізм так званої "амністії" існує.

Утім, говорити про те, що на окупованих територіях немає нашої агентури, не варто. Вона є, є такі люди. Але не варто дискредитувати їх діяльність подібними фігурами, на кшталт того ж Матюхи.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube