Права чи ліва бахіла, або Що ж насправді є важливим для вашої інфекційної безпеки?
Перефокусовуючи людей з голови на ноги, а якщо точніше – з рук на ноги, ви наражаєте життя на небезпеку! Що ж насправді є важливим для вашої інфекційної безпеки?
Якщо у вас немає кому мити підлогу – так і говоріть. Якщо немає чим платити зарплату молодшій медсестрі – знайдіть інший спосіб замість продажу бахіл на вході "по три гривні за пучок". Якщо ви власник клініки і вас дратують брудні сліди на дорогій мармуровій підлозі – так і скажіть. Нема чого нав’язувати людям хибні уявлення про інфекційний контроль. Я вже мовчу про глобальне зменшення споживання пластику, пише у своєму блозі на сайті "Новое время" інфекціоніст, медичний експерт Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Катерина Булавінова.
Нещодавно, в сухий і сонячний зимовий день, в одній із нових "сяючих" клінік столиці нас з порога зупинили три ніжні рецепціоністки. За версією однієї, бахіли обов’язково взути, "тому що треба", версія другої – "антисептика", третя виявилася чесною реалісткою: "щоб було чисто". А підлоги-то якраз – білі й мармурові, а на стінах – картини. "Бахіли на вході" оповивають глибоким сумом. Для роздумів: у клініці "Ассута" в Ізраїлі на першому поверсі рояль, кав’ярня й усі ходять в чому хочуть, навіть у палати інтенсивної терапії.
Концепція інфекційного контролю погано засвоюється в Україні. Простіше кажучи, це про ваш захист усередині лікарні, якщо ви там працюєте. Про захист одних пацієнтів від інших, від "бацил, що проживають у лікарні" від тих відвідувачів і працівників, які забули, що "захворів – сиди вдома". Інфекційний контроль зупиняє поширення хвороботворних мікроорганізмів у медичних установах.
Читайте також: Смертельний вітамін? Медики встановили, які речовини прискорюють ріст ракових клітин
Колеги донині не цілком визнають внутрішньолікарняний сепсис. У пацієнтів магічним чином не буває ускладнень, пов’язаних із госпітальною інфекцією. Мабуть, тому, що, наприклад, на відміну від США, наші пацієнти "вдихають аромат троянд і п’ють нектар".
Ми любимо маску, але треба ж якось дихати: так вона опиняється під носом, звідки летять шмарклі й "козульки". Навіть якщо ми є супервідповідальними і таки справді – вирішили захистити себе від чийогось кашлю і чхання – одягли маску одночасно на ніс і рот, спеціальний дротик, що забезпечує їй щільне прилягання, все одно не притиснуто! А ще ми – люди заощадливі й кладемо маску в кишеню з усіма набутими мікробами.
Увага: маска захищає передусім медпрацівників від тих радощів, які несуть їм пацієнти й відвідувачі лікувального закладу. Після того, як ви її зняли і викинули, добре би вимити руки.
Справжні традиціоналісти продовжують мазати ніс оксоліновою маззю. Мабуть, продовжуючи сподіватися, що вірус, підковзнувшись, промахнеться чи зав’язне в густому глеї.
Мій улюблений і по-справжньому ефективний метод – поїдання часнику: до вас гарантовано ніхто близько не підійде.
Сліди наших чобіт на мармуровій підлозі дратують усіх, однак гелевий кіготь медсестри, яким вона щойно копирсалася в носі, нас чомусь не бентежить.
Руки – головний чинник передавання інфекції. Дивним чином нас не турбують також "перстні з браслетами" на руках медичних працівників. Хоча прикраси заважають підтримувати руки в безпечному стані.
Перефокусовуючи людей з голови на ноги, а якщо точніше – з рук на ноги, ви наражаєте життя на небезпеку! Замість натягувати на себе бахіли з приводу і без, громадяни й медпрацівники повинні невпинно мити руки, витирати одноразовими рушниками, а не підозрілого кольору й вологості ганчірками, що колись, певне, походили від махрових рушників. Антисептики і рідке мило в одних місцях не з’являються зовсім, "тому що вкрадуть". В інших – тому що немає людини, яка стежить за їхньою безперебійною наявністю.
Читайте також: Науковці навчили штучний інтелект діагностувати рак точніше за лікарів
Бахіли – безкінечна історія, вони не закінчуються ніколи: і безкоштовні, й "по три гривні за пучок". Але по-справжньому потрібні вони лише в операційній і призначені захищати того, хто їх узув, від біологічних рідин, що можуть містити мікроби.
Так, якщо не бахіли, то що ж насправді є важливим для вашої інфекційної безпеки? Все геніальне просте: миття рук і "кашльовий етикет".
Недаремно ж існує стільки інформаційних кампаній, які закликають медпрацівників мити руки, наприклад, ось ця.
Нещадна статистика з ролика:
– 80% інфекцій передаються через руки;
– 1 з 25 госпіталізацій у США закінчується інфекцією;
– 75 000 пацієнтів у США вмирають від госпітальних інфекцій щороку.
А ось і ролик про «кашльовий етикет» для дітей, хоча я би і багатьох дорослих повчила. Суть в тому, щоб чхати і кашляти не в долоньки, а в ліктьовий згин, якщо немає серветки ("Кашляй або чхай – лікоть підставляй!"). Так ви значно знижуєте ризик поширення інфекцій на предмети й поверхні, що вас оточують.
Інфекції на наших руках, і тому захист – у ваших руках.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки