Церемонія, присвячена 75-річчю визволення нацистського концентраційного табору Аушвіц, стала – як це не сумно усвідомлювати – приводом для ще одного центральноєвропейського політичного конфлікт, пише Віталій Портников для "Белсат"

Серед державних лідерів, яким запропонували виступити на церемонії в Ізраїлі, буде президент Росії Володимир Путін. Але організатори не погодилися з виступами інших керівників, які претендували на цю можливість – президента України Володимира Зеленського та президента Польщі Анджея Дуди.

Читайте також: Дуда не поїде вшановувати пам'ять жертв Голокосту в Ізраїлі. Чому Україні слід підтримати Польщу

Через це Дуда відмовився від візиту до Ізраїлю. Зеленський приїхав, але в інтерв’ю ізраїльській пресі не став приховувати бажання виступити.

Невраховані обставини

Формально ізраїльським організаторам церемонії важко пред’явити будь-які претензії. Виступають тільки керівники країн-союзниць в антигітлерівській коаліції та Німеччині.

Однак не варто забувати, що Росія, яку представляє Путін – не Радянський Союз.

Тому логіка Зеленського й Дуди цілком зрозуміла. Польща – ця країна, на території якої власне й почалася Друга світова війна. І табори знищення – Аушвіц зокрема – гітлерівці розмістили саме на території Польщі. І більшість євреїв, які загинули під час Голокосту, були польськими громадянами й мешканцями трьох радянських республік – України, Білорусі та Литви.

Причому українські євреї становили тут сумну більшість, а київський Бабин Яр став таким же символом "Голокосту від куль", як Аушвіц – символом таборів смерті.

Читайте також: Зеленський погодився на роль мовчазної масовки Путіна – В'ятрович

Саме ця обставина, як і участь вихідців із України у звільненні концентраційного табору, і спонукала президента Зеленського наполягати на своєму виступі.

Непротокольная мотивація президентів

Крім того, я не став би скидати з рахунків й особисті мотиви. Жертвами Голокосту стали і родичі Зеленського, і родичі Дудової дружини. І родичі автора цього тексту, що дозволяє мені зовсім інакше подивитися на непротокольну мотивацію обох президентів. І згадати про те, що євреї, які вижили на території Польщі й України, зобов’язані своїм порятунком не тільки воїнам, які звільняли табори знищення, а й звичайним полякам та українцям, які ризикували своїми життями й життями своїх рідних.

Досить просто прогулятися територією Яд Вашем, аби побачити, скільки тут "польських" та "українських" дерев, присвячених праведникам.

Не знаю, чи можна вимірювати пам’ять протоколом. Можна довго дискутувати про те, чи повинен узагалі виступати на церемонії в Ізраїлі Путін – лідер країни, яка через десятиліття після краху Райху знову повернула війну в Європу. Але в чому я точно впевнений – виступи президентів Польщі й України, якби ми їх почули, надали б цій трагічній церемонії куди більше людяності.

А хіба не заради цього ми згадуємо про наших близьких, про всі жертви винищення епохи Другої світової війни?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube