"12 кроків до миру", підписані на Мюнхенській конференції з безпеки, насправді нічого не означають, бо не встигнувши з’явитись, уже зникли з офіційного сайту. Ну, а так як цей так званий план написано в традиційно російському дусі, то скоріше за все його і підписували з боку Росії ті, хто якимсь чином був зацікавлений його народити.

Нічого нового там немає — це вочевидь проросійський план. Якийсь там кільканадцятий варіант того, що готується з російської подачі "ліберальними" представниками західної політичної думки. А пункт про «запустити новий національний діалог з проблем ідентичності» й взагалі, вибачте на слові, маразм. Не Москви це справа — розповідати нам про діалоги всередині країни: у них своїх має вистачати немало, пише у своєму блозі на НВ український дипломат Володимир Огризко.

Та особисто мене здивували два моменти. По-перше, серед підписантів з’явилось ім'я генерала Філіпа Брідлова. Це колишній головнокомандувач військами НАТО в Європі, який відзначався доволі чіткою і об'єктивною позицією, коли йшлось про російську агресію, і тут раптом таке. Можливо, він дочитав документ не до кінця, чи йому відповідним чином його переказали, та для мене це було сумним відкриттям, бо здавалося, що генерал займає об'єктивну позицію. А по-друге, серед підписантів було троє українців.

Двоє колишніх дипломатів – та це вже питання їх власної політичної позиції та совісті, а також ще одне прізвище, а саме Семеній, нібито від Ради національної безпеки та оборони. І ось це справді цікаво: зазвичай так підписуються тільки двоє – президент, як голова РНБО, і відповідний секретар, за дорученням президента. Хто уповноважив таким чином підписуватись цього Семенія – це й справді цікаве питання, і на нього хотілось би отримати відповідь. Сьогодні вже надто багато тем, на які ми повинні отримати відповіді, притому максимально швидко.

Читайте також: МЗС України прокоментувало "мюнхенський план"

Ці "12 кроків" зникли з сайту після того як аналітичний центр Atlantic Council вщент розкритикував їх, і скоріше за все це була тільки перша реакція. Думаю, така ж сама була і з боку наших експертів – я щонайменше відразу написав про це в Twitter. І, наскільки мені відомо, готується ще кілька заяв українських експертів на цю тему. Думаю, творці цього псевдоплану зрозуміли, що дали маху.

Чи досі сьогодні на щось впливає Мюнхенська конференція з безпеки? Так, у тому розумінні, що як і Давос, а також будь-який форум такого масштабу та характеру, збирає багато експертів, які обмінюються думками і народжують якісь ідеї, пропозиції, що потім, трансформуючись у рішення, безумовно впливають на ситуацію. Не варто думати, що Мюнхенська чи будь-яка інша конференція раптом видасть щось таке, що кардинальним чином усе поміняє. Власне, для цього вона і не призначена. Її призначення – шукати нові повороти, виставляти нові акценти, давати нові ідеї. Ось ідея з "12 кроками" виявилась мертвонародженою і відразу зникла. А якась інша може би і стала початком цікавого розвитку подій.

Читайте також: Парубій: Мюнхенська заява 2020 – прямий наслідок втрати Україною міжнародної суб´єктності

Те, що у переліку проблем, які потребують пильного спостереження у 2020-му, Донбас пересунули у річному безпековому звіті конференції на останнє 10-те місце, говорить лише про те, що російська сторона працює в цьому плані доволі ефективно. Це треба зі сумом визнати.

Колишній німецький дипломат Вольфганг Ішингер як керівник Мюнхенської конференції несе відповідальність за підготовку таких смислових документів, тому збіг між тим, що написано у звіті, та в цьому плані, навряд випадковий, адже його підписують одні й ті ж люди, яких Москва відповідним чином стимулює.

Тож коли ми маємо останнє місце, відведене для України, і план, який насправді є російським, то такі висновки напрошуються самі по собі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube