MENU

Правда про Масницю

719 0

Масниця

Карнавальна вседозволеність під час Масниці свідчить про глибокий зв’язок зі стародавніми хліборобськими культами минулого. За тиждень до Великого Посту нащадки індоєвропейців, зокрема і українці, святкують Масницю.

Це розгульне святкування походить зі стародавніх язичницьких часів, а тому церкві довелося трішки прикрити очі на ритуали, поїдання масної їжі протягом тижня, забави та пустощі, які залишитися у народній культурі, пише Анастасія Лисицина у блозі для ТСН.

Ця розвідка – не текст про те, як правильно називати тиждень перед Великим Постом – Масляна, Масниці, Колодки, Колодій, Заговини, Жирний, Сирний, Масний тиждень (бо у кожному з регіонів України він називається по-різному), а розповідь про історичне коріння та розвиток обрядів, які і лягли в основу тижня святкувань у різних європейських країнах.

Більшість свят, які відзначаються українцями та представниками інших народів – це своєрідні точки на колесі року. Образ колеса вибраний не випадково, адже пори року циклічні, і які б катаклізми чи війни не відбувалися, після осені настане зима, а після зими весна і так безкінечно, поки житимуть люди, а, можливо, і після їхнього зникнення.

Для того, щоб колесо року крутилося безкінечно, йому, на думку наших пращурів, слід було допомогти. А як можна допомогти силі природи? Звісно, здійсненням традиційних ритуалів та обрядів, найкраще з жертвами, в ідеалі людськими, та про це пізніше. Але темні часи закінчилися, людські жертви були замінені менш кривавими подарунками для вищих сил, сенс обрядів загубився у пітьмі віків і нині історики, етнографи, міфологи та езотерики намагаються розплутати тісний клубок нашарувань, під якими приховується справжня суть ритуалів.

Читайте також: Тиждень млинцевої лихоманки: шість рецептів ідеальних млинців

Тому Масниця – це не про поїдання млинців, це про щось глибше і сильніше. Про що? Зараз розберемося разом.

Молодіжні забави та розваги під час Масниці нерідко мають відверто еротичний сенс, таким чином йдеться про своєрідний магічний і ритуальний вплив на пробудження родючих можливостей як землі, так і людини. Свобода спілкування статей, як, приміром, під час звичаю Колодія, це все відгомін фалічного культу, який трішки зберігся в обрядах європейців на Масниці. Під час Масниці значна роль відводиться жінкам та дівчатам, адже саме вони дають життя, це теж символічні форми заклинання родючості.

Ідея родючості втілена в обрядах, які виражають тріаду "життя, смерть, життя". Зима усвідомлюється як смерть, сила, що забирає на той світ – холодом, голодом і темрявою. Проте, починаючи від зимового сонцестояння, тривалість світлового дня починає збільшуватися і це символізує перемогу життя над смертю, світла над темрявою. Але, щоб ця перемога була остаточною, потрібна жертва. Тому і з’явилися обряди знищення антропоморфного або зооморфного персонажа у вигляді опудала, ляльки або маски, які уособлюють достаток, родючість і водночас зиму і смерть.

Смерть цього персонажа у різних народів Європи обросла різноманітними дійствами, відомим сучасникам під словом карнавал. Власне слово "карнавал" походить від поєднання латинських слів carne і vale, що дослідно означає "прощавай, м'ясо", адже під час Великого посту існують харчові обмеження на м’ясні продукти. А тому після знищення персонажа зими та смерті, слід було добряче погуляти. Так-так, якщо вам на думку спали Венеційський карнавал, який, до речі, цьогоріч заборонили через поширення коронавірусу, або фестиваль у Ріо-де-Жанейро, то ви цілком праві – це теж Масниця, тільки модифікована іншими народами.

Персонаж боротьби зими та літа (весни) у різних країнах називається по-різному, приміром, Карнавал, дон Карнаваль, Бахус, Запуст, М'ясопуст і навіть Контрабас. Усіх їх об’єднує ідея обряду "виносу смерті" геть з міста, села чи будь-якого іншого населеного пункту.

Боротьба зима і літа та перемога останнього зображається нерідко у драматичному дійстві або звичаї спалювати, топити чи роздирати на шматки солом’яну ляльку. Її рештки могли розкидати на полях і у такому випадку зв’язок з аграрним культом є очевидним, так давали старт для сільськогосподарських робіт, а рештки обрядової ляльки мали забезпечити хороший врожай. Така смерть – це необхідна умова відродження під час ритуальних дій. Відомо, що в Індії існував звичай вибирати найгарнішу дівчину, рік її добряче годувати та одягати в дорогий одяг, а потім напували опіумом і роздирати натовпом на шматки. Ці шматки або з’їдали, або викидали у воду, або теж закопували на городі, щоб добре родило. Тому солом’яне опудало, яке знищується під час слов’янських ритуалів, – досить гуманний замінник людської жертви.

Читайте також: Масляна: чи українське свято, та що насправді їли у цей час українці

Пригадаймо використання ведмедя у забавах росіян. Цей елемент народної культури теж дуже давній, язичний і має безпосередній зв’язок з Масницею. Культ ведмедя, що відомий європейцям, – один з найстаріших мисливських культів, який пов’язаний з добуванням звіра і поклоніння йому, трансформувався в елемент аграрного свята. У деяких народів Європи ідея родючості реалізується саме через образ ведмедя, адже ці тварини прокидаються навесні.

Маска ведмедя у ролі персонажа, якого знищують або полювання на рядженого у ведмежій шкурі все це символи родючості. А ігри з ведмедем часто мали фривольний характер і нагадували про фалічний культ. Подекуди мисливський та аграрний культ сплелися воєдино, наприклад: у словаків та чехів, господині, які беруть участь у забавах на Масницю чи Запусти має потанцювати з людиною, яка одягнена у ведмедя, відірвати частину його "шкури" і покласти її до курника, щоб кури добре неслися.

І найголовніше – трапеза на Масницю. Нині маємо чимало дискусій щодо того, що правильно вживати: млинці чи вареники. В обрядах, зерно, з якого роблять і млинці, і вареники, нагадує про циклічність життя, аграрний культ та Бога, який помирає та воскресає щороку. Пізніше цим богом став Ісус Христос, а до того цей образ належав саме зерну і хлібу. Зерно від останнього снопа на обжинках, яке додають до посівного, зерно у ритуалах обсипання, наприклад, на весілля, має аналогічну функцію і в обрядах на Масницю засилля страв з борошна (млинці, вареники, коржики тощо) готують для того, щоб символічно пояснити силам природи про те, що холод і голод закінчився.

Тому, коли протягом цього тижня поїдатимете вареники, пам’ятайте, що ці сім днів не про їжу, чи маркетинговий хід ресторанів, які запрошуватимуть на млинці із різними начинками, а про весну і життя, які перемогли попри все.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Анастасія ЛИСИЦИНА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини