На наших очах світ занурюється в безпрецедентну освітню кризу. New York Times повідомляє, що через стрімке поширення нового коронавірусу 300 мільйонів (!) дітей по всьому світу змушені пропускати заняття – їх школи закриті на карантин.

Більш чи менш масштабні шкільні карантини введено у 22 країнах: Китаї, Японії, Південній Кореї, Ірані, Пакистані, Італії та багатьох інших. Навіть в США, куди вірус прийшов із запізненням, шкільні округи починають закривати двері для учнів. Сьогодні карантин було оголошено і в навчальних закладах Чернівецької області.

Читайте також: МОЗ анонсує заборону масових заходів в Україні через коронавірус

Карантин проти нового коронавірусу може радикально відрізнятися від звичайного шкільного карантину під час епідемії грипу – насамперед своєю тривалістю. Наприклад, оголошений кілька тижнів тому карантин в школах Гонконгу триватиме, щонайменше, до 20 квітня. В цих умовах карантин не вийде перетворити на додаткові канікули – діти не можуть просто припинити навчання на два місяці посеред навчального року.

Уряди країн світу розуміють це та імпровізують. В Італії міністерство освіти створило спеціальну сторінку для вчителів, на якій надало їм безкоштовний доступ до засобів групового відеозв'язку і готових навчальних планів в умовах карантину. Монгольське телебачення транслює шкільні лекції. Іран зробив інтернет-доступ до всіх навчальних ресурсів для школярів безкоштовним. В Гонконзі онлайн перенесли навіть уроки фізичної культури – діти виконують вправи вдома, повторюючи за вчителем, який використовує веб-камеру. Японія фінансово підтримує компанії, працівники яких змушені залишатися вдома, щоб наглядати за дітьми.

Читайте також: Захворювання на COVID-19 не повинно стати каталізатором для цькування. Агресія, як і паніка, не працює – ЦГЗ

Чи готується Україна до можливого довгого шкільного карантину? Для цього потрібно вже зараз вести роботу по щонайменше чотирьох напрямкам:

1) Контент, за допомогою якого школярі зможуть вчитися вдома: цифрові підручники, відео, завдання, доступ до спілкування з викладачем і однокласниками.

2) Онлайн-інструменти, які мають забезпечити весь необхідний функціонал: від групових відеоконференцій і онлайн-тестів до систем, в яких вчителі зможуть гнучко планувати і втілювати дистанційне навчання.

3) Навчання вчителів найкращим методикам та інструментам дистанційного навчання – без чого два перших пункти не мають жодного сенсу.

4) І, нарешті, державна політика підтримки батьків, які будуть змушені залишатися вдома з дітьми.

Хто б не став новим міністром освіти, йому чи їй доведеться оперативно формулювати відповіді на ці виклики. І від швидкості та якості цієї роботи буде залежати чому навчаться чи не навчаться українські школярі та студенти у 2020 році.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube