Ще до того, як карантин став мейнстрімом, я любив накуповувати продуктів з запасом – м'ясо і рибу в морозилку, спагетті і макарони, борошно і якусь крупу в шкафчик, а в холодильнику багато овочів і фруктів. І ще в мене приступи паніки, коли в хаті закінчуються паперові рушники.

Згодом я зрозумів, що викидаю 60-70 відсотків того, що в холодильнику, бо через мій графік їсти вдома виходить лише інколи ввечері і на вихідних. А раніше то й на два-три тижні у відрядження міг завіятися. Коли повертався з відрядження, брав здоровий чорний пакет і вигрібав усе те, за що платив чесно зароблені гроші.

Я почав робити те, що у цивілізованому світі називають "buy reasonably". Тепер я завжди складаю список і купую лише те, що в ньому написав. Ну ще кілька спонтанних рішень приймаю на місці.

Навіть із таким підходом 10-15 відсотків продуктів все одно йде у смітник. Інколи дорогих продуктів. В ці моменти мені завжди сумно, бо я знаю, що в цей час хтось елементарно недоїдає, а голод це страшно.

Читайте також: Мережа супермаркетів оголосила війну спекулянтам та панікерам, встановивши норми продажу продуктів в одні руки

Чи треба мати запаси, коли карантин? Мені здається, треба мінімальні, аби скоротити кількість походів по крамницях, або як раптом пересування по вулицях сильно обмежать. Тому я купив дві упаковки паперових рушників, упаковку таулетного паперу, п'ять пачок спагетті і пральний порошок. Замовив це все онлайн, аби не стояти в чергах і заберу аж 25 числа.

До цієї дати я точно не помру з голоду, не буду ходити у брудному одязі ну і туалетний папір теж поки є.

Сьогодні я куплю ОДНУ упаковку парацетамолу. Бо я звик мати парацетамол в аптечці, а сьогодні з'ясував, що його там зараз нема.

Читайте також: Почему введение карантина – лучший способ борьбы с пандемией CoVID-19?

У мене маленька однокімнатна квартира і я не хочу жити серед коробів з консервами. Мої запаси мають бути невидимі в першу чергу для мого власного ока. Якщо вони не влазять у передбачені для запасів місця, значить вони надмірні. Надмірні запаси я, скоріше за все, викину, а комусь не вистачить.

Тому замість рано бігти в магазин і згрібати все з полиць, я зранку сидів на своєму сонячному балконі у своєму афігезному троні і пив каву з ріттерспортом.

Ми в умовах війни шість років живем, то шо карантин не переживемо, чи шо?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube