Скажіть, а ви вірите, що владі важливо, щоб ми вижили і смерті були зведені нанівець?

Важливо, скажете ви. Тому і карантин було оголошено завчасно. Тому і підключили олігархів і волонтерів скуповувати у всьому світі апарати ШВЛ, захисний одяг і маски для медиків. Тому і залізли в Резервний фонд, вигребли все, що могли, в бюджеті пожертвували культурою, освітою, реформами, лиш би зупинити цю страшну пошесть. Все для коронавірусу – все для перемоги.

Не важливо, скажете ви. Тому що ми мали фору на кілька тижнів і могли аналізувати інформацію, якою вже володіли уряди різних країн. Могли, але все одно продовжували скуповувати все підряд, артикулюючи людям, що треба все поставити на паузу, щоб медицина (читайте – влада) підготувались до справжнього піку.

Але варто бути справедливими: 20 березня президент Зеленський повідомив, що Україна замовила і незабаром отримає 10 мільйонів тестів. Звідкись він же взяв, що тести важливі!

Читайте також: Гибридная война в интерьере пандемии, или Из России с "любовью"

І ось тут можна було видихнути. Бо на той час на прикладі інших країн було відомо наступне: карантин і активне тестування допомагають виявляти хворих на ранніх стадіях і лікувати їх симптоматично, не доводячи до тяжкого стану. І таким чином, можна значно знизити смертність від коронавірусу.

Перші тести з’явились, треба розуміти, коли з’явились куршевельські туристи? Вони тестувались в приватній лабораторії Пальчевського Євролаб. І лікувались в непоганій Олександрівській інфекційній лікарні Києва. Всі вилікувались успішно. Частина з них, після оприлюднення прізвищ (сумнівне оприлюднення з правової точки зору), дали інтерв'ю, запостили фоточки і повідомили, що у них все прекрасно.

Правда, потім виявилось, що в Євролабі, знаючи результати тестувань, їх заховали. Нам повідомили, що справу з цього приводу порушено. Але це така кістка всім нам – гризіть і мовчіть, ми розбираємось! Бо навряд чи буде там втішний, з правової точки зору, результат.

А натомість почали цькувати "новосанжарських заручників" і дружину хворого із Чернівців. До речі, а ні "новосанжарці", а ні дружина хворого не були інфіковані. Принаймні, я не зустрічала протилежної інформації.

У нас не було коронавірусу, поки не було тестів. Ну, це зрозуміло. Тести прилетіли. 250 тисяч замість анонсованих 10 мільйонів.

Медіа і дописувачі в соціальних мережах розповідають історії про те, як навіть при наявності симптомів людей не тестують. Чому? Які варіанти?

1. Економлять, бо на всіх не вистачить. А у нас, серед всіх рівних, є найрівніші. А у них є сім'ї, обслуга, помічники…

2. Збираються керувати "піками захворюваності", щоб виправдати свої дурні і свавільні дії. Тим паче, один пік вже проанонсовано – 14−20 квітня. І це чудова можливість запустити масове тестування, щоб продемонструвати, що мудрі вожді не помиляються. Вони звикли придумувати сценарні ходи. А професійна деградація не лікується за 1 рік.

3. Збираються вкладати гроші у вітчизняні структури, які вміють і можуть виробляти тести на коронавірус тут, в країні.

4. Ваш варіант.

Отже, ще раз: тестування на коронавірус ефективно знижує ризик передачі. Щоб так стверджувати, експерти проаналізували ситуацію на прикладі Південної Кореї та Італії.

Рівень тестувань станом на 8 березня:

– в Південній Кореї – 3592 тести на 1 мільйон людей, смертність серед заражених – 66 смертей, або 0,6%.

– в Італії – 826 тести на 1 мільйон, смертність серед заражених – приблизно в 10 разів вища.

Тут же стверджується, що саме тестування рятує життя, тому що ефективно запобігає поширенню вірусу. А не те, що нам вливали у вуха: сидіть вдома, бо це дасть змогу лікарям і медичним закладам підготуватися до великої кількості хворих і лікувати вас, коли вас доставлять в лікарню у вигляді овоча.

Коли немає ліків від вірусу, то лікування від коронавірусу (читайте – тяжкий стан пацієнта) буде зводитися до підключення до кисню чи апаратів ШВЛ. Насправді синдром швидко прогресуючої легеневої недостатності, який вбиває інфікованих Covid-19, не є новим клінічним станом. Чимало інфекцій можуть спричинити аналогічну проблему.

Тому Південна Корея щоденно тестує по 20 тисяч людей. Там створена мережа з державних та приватних лабораторій, працюють десятки мобільних центрів, де люди із симптомами можуть перевірити стан здоров’я. І це – найбільша кількість тестів на душу населення у світі.

Я, поки шукала інформацію, намагалась зрозуміти, а як уряд, влада Південної Кореї так вчасно зрозуміли, які кроки можуть стати ефективними?

У 2015 році після спалаху близькосхідного респіраторного синдрому, в цій країні була одна із найбільших кількість хворих у світі, до 40 людей померло.

Після цього, країна змінила підхід до інфекційних захворювань. Була створена спеціальна комісія, яка розробляла різні сценарії розвитку епідемій, в тому числі і найгірші.

Ще один висновок по Південній Кореї. Перша хвиля там почалась в кінці січня, коли була підтверджена хвороба у першого хворого чоловіка. Друга хвиля почалась з масового інфікування у релігійному закладі. Третю хвилю прогнозують, як занесення інфекції з-за кордону. Тому встановили два десятка кабінок для тестування коронавірусу в найбільшому аеропорту. Певне, ми можемо використовувати цей досвід. Друга хвиля у нас може бути така сама. Третя – аналогічна.

Читайте також: Береза: ​Официальная статистика. Либо наша власть "химичит" с тестами, либо не могут обеспечить выздоровление даже минимального количества заболевших

І от питання: а що далі? Чи спроможна нинішня українська влада впоратися з епідемією не лише за допомогою "соколів Авакова" і велетенських штрафів? Чи є розуміння, які подальші кроки ми робитимемо? Відкриємо школи? А якщо це приведе до сплесків вірусу? Зачинимо? А як тоді виробиться "колективний імунітет"? Дозволимо частині населення все-таки перехворіти, а оберігатимемо групи ризику? І от я не впевнена, що є розуміння подальших кроків у наших очільників.

Люди вже сидять по 3−4 тижня вдома. За цей час почуття небезпеки розмивається. Натомість розвивається інше – страх, упередженість, вразливість, тривожність і так далі. Що ми будемо з усім цим робити? Ну, рано чи пізно ми ж вийдемо зі своїх хат.

Люди хочуть знати, яким буде їхнє подальше життя? Лише релевантна, правдива інформація породжує довіру. Довіра до влади – це те, що допомагає домовлятися з громадянами, встановлювати правила і розраховувати на підтримку соціуму.

Ми не знаємо достовірних цифр, які стосуються теми коронавірусу – як він поширюється, які прогнози і так далі. Ми скептично ставимося до медичної статистики, і цілком маємо на це право. Бо навіть коли починаєш аналізувати цифри, які повідомляють офіційні структури, бачиш невідповідності і маніпуляції. Ми не сприймаємо розмову з позиції ігнорування законів владою, залякувань і тотальних покарань.

Схоже, нам доведеться довго жити в цьому всьому. Чому б владі не спробувати вибудувати стосунки із своїми громадянами по-іншому?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube