Коронавірус – як і будь-який вірус – це не більше, ніж оболонка навколо генетичного матеріалу та кілька протеїнів. Аби розмножуватися, йому потрібна жива клітина, від якої він би живився. Якщо вірус оселився на клітині, вона робить усе, що заманеться "загарбнику": копіює інформацію, об'єднується з іншими клітинами, виділяє речовини.

Однак ця діяльність вірусу не залишається непоміченою. Упродовж лічених хвилин вмикається імунітет людини: кровоносними судинами і лімфатичними каналами на місце тривоги прибувають гранулоцити, фагоцити і клітини-кіллери, які борються з вірусом. Їх підтримують численні плазмові протеїни, які або виступають медіаторами, або й самі долучаються до знищення вірусу.

Для нейтралізації багатьох вірусів і бактерій вистачає вже цієї першої реакції імунної системи. Підвищення температури тіла – один із проявів захисної реакції організму.

Як проявляє себе імунна система?

Одна з підгруп сигнальних протеїнів, які зазвичай виділяють інфіковані клітини, – це інтерферони. Попередник нинішнього коронавірусу – SARS-CoV-1, спалах якого був 2003 року, – вочевидь, пригнічував виділення одного з цих інтерферонів і таким чином уповільнював імунну реакцію. Поки незрозуміло, чи має таку саму властивість нинішній SARS-CoV-2.

Читайте також: Американські вчені "озвучили" коронавірус

У всякому разі, у якийсь момент реакція інфікованої клітини настільки сильна, що вона може стати контрпродуктивною. Таким чином значна кількість імунних клітин вривається у наші легені і призводить до того, що тоненький "місток", через який кисень потрапляє з повітря у кров, стає товстішим, жорсткішим. Кисню починає бракувати, і може знадобитися штучна вентиляція легень.

Ліки проти автоімунних захворювань

У деяких випадках хвороби COVID-19 імунна реакція взагалі зашкалює і починає вражати здорові клітини. Тому лікарі нині випробовують ліки, які можуть пригнітити надмірну реакцію імунної системи. Ці ліки вже відомі з лікування автоімунних захворювань. Найбільшою головоломкою у протидії коронавірусній хворобі є баланс між корисними і надмірними діями імунної системи. Саме на цьому мають зосередитися на даному етапі дослідження, вважає Ахім Герауф (Achim Hörauf), директор Інституту медичної мікробіології, імунології і паразитології при університеті Бонна.

З деякою затримкою в часі включається набутий імунітет. У кожного це відбувається по-різному і залежить від того, що кожен із нас пережив і з якими збудниками мав справу в минулому. Наш організм запам'ятовує антитіла, які він формував раніше. Тому, вочевидь, у тих, хто перехворів на COVID-19, буде імунітет до цього коронавірусу. Це означає, що протягом певного періоду заразитися знову буде неможливо. Це вже підтверджено експериментами на людиноподібних мавпах. 

"За наявною в нас інформацією, повторно заразитися тим самим збудником неможливо", – каже Ахім Герауф. Так само ті, хто вже перехворів на COVID-19, більше не розповсюджують вірус. Можлива лише інфекція іншими вірусами групи SARS або MERS.

Чи надовго вистачає набутого імунітету?

Погана новина полягає у тому, що невідомо, як надовго вистачає набутого імунітету. Ахім Герауф виходить з того, що імунітет зберігатиметься близько року. Протягом цього періоду кожен контакт із вірусом викликає реакцію, яку можна порівняти зі щепленням, – імунітет "освіжається" і подовжується. "Вірус абсолютно новий, тому ні в кого немає на нього імунної відповіді", – пояснює імунолог. Пожиттєвий імунітет він вважає малоймовірним. Він виробляється лише проти вірусів, які надовго затримуються в організмі і дають йому таким чином можливість дуже близько із ним "познайомитися". Оскільки йдеться про РНК-місткий, а не ДНК-місткий вірус (РНК – рибонуклеїнова кислота, ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота), він не може надовго затримуватися в організмі людини.

Імунолог із Гейдельберга Штефан Моєр (Stefan Meuer) прогнозує, що новітній коронавірус, так само, як і всі віруси, у майбутньому зазнає мутацій. Він припускає, що це відбудеться через 10-15 років. "Одного прекрасного дня набутий імунітет вже не матиме значення, оскільки тоді прийде вже інший коронавірус. Сформований в організмі захист вже не допоможе, адже вірус буде настільки змінений, що антитіла на нього вже не діятимуть. Тоді не допоможе і щеплення", – застерігає фахівець.

Як можна скористатися антитілами імунної системи?

Деякі науковці вже збирають плазму людей, які побороли інфекцію SARS-CoV-2, і подекуди лікують із її допомогою хворих на COVID-19. Відбувається пасивна імунізація. Перші дослідження показують позитивний результат, однак поки вони не були репрезентативними через невелику кількість піддослідних.

В ідеалі до пасивної імунізації вдаються тоді, коли власний імунітет пацієнта вже розпочав захисну реакцію проти вірусу, каже Ахім Герауф. "Що довше можна залишити пацієнта сам на сам з вірусом, перш ніж давати йому захист за допомогою пасивної імунізації, то краще", – каже медик. Він вказує на те, що лише активна імунізація дає довготривалий захист від повторного зараження. Однак, констатує Герауф, проблема у тім, що для такої терапії складно знайти ідеальний момент.

Аби встановити, чи інфікована людина коронавірусом, дотепер проводяться тести за допомогою полімерної ланцюгової реакції (ПЛР-тести). За допомогою ПЛР не можна сказати про відсутність чи наявність РНК вірусу, знатної до розмноження. Цей тест перевіряє лише, чи є в організмі вірус – живий або вже мертвий. Він не може встановити, чи мали ми справу з вірусом раніше і чи сформували проти нього антитіла. Нині дослідники розробляють саме такий аналіз. У Сінгапурі такий тест уже доступний, у США невдовзі очікується початок виробництва. За допомогою даних тестів було би можливо з'ясувати справжні масштаби інфікування коронавірусом, включно із легкими і безсимптомними випадками. Крім того, люди, які вже перехворіли і мають імунітет, могли би допомагати у системі охорони здоров'я на найбільш небезпечних ділянках роботи.

Як довго хворий залишається заразним?

Що стосується заразності у перебігу хвороби, то вчені у перших дослідженнях встановили, що пацієнти більше не розповсюджують живі віруси приблизно з восьмого дня від моменту виявлення перших симптомів хвороби. Попри те, що ПЛР ще виявляє до ста тисяч генних копій вірусу в одному аналізі. Якщо ці дослідження будуть підтверджені клінічно, це може змінити підходи до тривалості перебування неважких хворих у лікарнях. Їх можна буде виписувати раніше, що звільнятиме місця для інших хворих у пік епідемії.

Читайте також: Чи був коронавірус несподіванкою для вчених 

Згідно з приписами Інституту імені Роберта Коха, пацієнтів можна виписувати з лікарні, якщо у них протягом 24 годин були негативними результати двох ПЛР-тестів. Якщо інфіковані мали важкий перебіг хвороби, після виписки вони мають залишатися під домашнім карантином ще два тижні. Для виписки з лікарні або припинення домашнього карантину пацієнт повинен бути безсимптомним щонайменше два дні.

Чому люди по-різному реагують на вірус?

Одні помирають від COVID-19, інші відбуваються легкими симптомами, схожими на застуду. Щоб з'ясувати, чому це так, знадобиться багато часу, констатувала вірусологиня Анджела Расмуссен у журналі The Scientist. "Дослідження вірусу важливе, але не менше важливе, а може, і більш важливе дослідження відповіді організму на вірус", – зауважив у цьому ж журналі її колега Стенлі Перлман.

Штефан Моєр вважає різні характеристики імунітету кожної людини природним явищем. "Якби ми всі були однакові, один і той самий вірус міг би винищити одним махом усе людство", – зауважує вчений. Причину цього він вбачає в індивідуальних генетичних задатках людей. Із таким припущенням погоджується й Ахім Герауф. Він також вважає, що різна імунна реакція на вірус може бути визначена генетичними особливостями. Оскільки внаслідок інфекції коронавірусом подекуди спостерігається інтерстиційне запалення легень, може йтися передусім про надмірну реакцію імунної системи. Одне з припущень лікарів також наразі полягає у тому, що на перебіг може впливати доза вірусного навантаження, отриманого хворим. Звісно, також має значення загальний стан здоров'я людини і, зокрема, легень. У спортсменів значно більший об'єм легень, ніж у багаторічних курців. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube