Коронавірус – перша пандемія в історії людства, коли є соціальні медіа – місце, де кожен може поширювати будь-яку інформацію. І дезінформація розходиться швидше, ніж сам вірус, пише Марія Крючок з VoxUkraine спеціально для НВ.

З початком пандемії ВООЗ заявила, що бореться не лише з вірусом, а й з фейками навколо нього – інфодемією (гра слів infodemic = information + pandemic). І якщо під час виборів дезінформація могла вплинути на ваш політичний вибір, то в умовах пандемії неправдива інформація – це питання життя чи смерті.

Під час самоізоляції та карантину люди по всьому світу почали більше часу проводити онлайн. Україна не виняток: під час карантину інтернет-трафік виріс на 25%. Враховуючи, що найбільш популярна трійка сайтів (Google, YouTube, Facebook) серед українських користувачів лишається незмінною роками, ці соціальні медіа нині нарощують свій потенціал. За даними KANTAR, у березні 2020 року у топ-15 сайтів за охопленням з’явився російський ВКонтакте.

У березні українці найбільше цікавились саме новинами. Але наші звички читання новин відрізняються від того, як ми споживаємо інформацію в соціальних медіа. Якщо там позитивний контент має шанс зібрати велику аудиторію, то в новинах ми звикли до читання більш негативного контенту. У своєму дослідженні Стюарт Сорока та Стівен МакАдамс дійшли висновку: мозок людини пріоритизує негативні новини. Вони дослідили психофізіологічні реакції і виявили, що люди сильніше реагують на негативні новини, ніж на позитивні. Імовірно, це явище пов’язано з еволюційними механізмами, бо знання про небезпеку дає можливість змінити поведінку, щоб підвищити шанси вижити, але автори у цій статті детально про це не говорять.

Читайте також: Не всі заборони та карантинні обмеження нам на користь – Ткаченко

На початку квітня Інститут Ройтерс при Оксфордському університеті опублікував дослідження щодо типів, джерел та тверджень стосовно COVID-19. Дослідники перевірили 225 випадків дезінформації у період з січня до кінця березня 2020-го. Корпус англомовних текстів включав перевірені заяви за матеріалами від Міжнародної мережі фактчекерів (IFCN), до якої входить і VoxCheck, та Google Fact Checking Tool. Автори також подивились матеріали у вибірці в соціальних медіа і зібрали дані про залучення їх аудиторії. 88% публікацій знайшли саме на платформах. Детальніше про методологію та вибірку можна прочитати у додатках до самої статті.

Цікаво, що 59% матеріалів включали правдиву інформацію, але вона була перекручена, перероблена чи змінена в інший спосіб, 38% були повністю сфабриковані. Автори зазначають, що було багато "дешевих" фейків, тобто тих, які створити є швидко і недорого. Незважаючи на багато побоювань, глибинних фейків не знайшли.

Автори також виявили, що політики, лідери думок та зірки створюють або поширюють близько 20% всіх неправдивих тверджень про коронавірус. Велика кількість неточної інформації поширюється і між звичайними людьми. Проте найбільший вплив однаково мають так звані лідери думок. Їх публікації становлять 69% від усього охоплення в соціальних мережах.

Існує думка, що люди не дуже переймаються якістю інформації, яку вони поширюють у соціальних медіа. Цим питанням вирішила зайнятися група дослідників і проаналізувала поширення політичних новин (результати були опубліковані в листопаді 2019-го). Автори виявили, що учасники дослідження можуть досить точно відрізняти правдиві заголовки від неправдивих, і не хочуть поширювати неправдиву інформацію. Загалом, дослідники змогли поставити під сумнів твердження, що люди не переймаються через правдивість інформації. Але виявили, що самі соціальні медіа відволікають людей від того, щоб задуматися про її точність, і впливають на те, що учасники поширюють неправдиву політичну інформацію. Дослідники також встановили, що якщо підштовхувати учасників до думки про поширення більш точної інформації, це впливає на якість новин, які вони поширюють. Дослідження було проведено з інтервенціями, де учасникам показували новини зі заголовками у стилі Facebook-стрічки.

У березні 2020-го, виходячи з результатів попереднього дослідження, частково та ж група дослідників вирішила перевірити, чому люди вірять і поширюють неправдиві новини про COVID-19. Дані, зібрані з 1600 учасників експерименту, підтвердили: люди не замислюються над точністю новини, коли хочуть її поширити. Дослідники також виявили, що просте нагадування про перевірку точності заголовків про коронавірус впливає на якість новин, які учасники готові поширити. Простіше кажучи, результати виявились такі ж, як і для політичних новин. А тому нагадування можуть допомогти знизити кількість дезінформації у соціальних медіа.

Ще одна група дослідників проаналізувала п’ять платформ соціальних медіа – Twitter, Instagram, YouTube, Reddit та Gab – аби виявити, як там поширюється інформація, та зіставити це з епідеміологічними моделями. Вони виявили особливості кожної з платформ у тому числі за кількістю коментарів, поширень і тем, які підіймались за час дослідження, а також визначили найпопулярніші соціальні медіа – YouTube і Twitter. Автори також подивились, як відрізняється поширення правдивої та неправдивої інформації. Виявилось, що існує сильна лінійна кореляція між кількістю повідомлень/реакцій як для сумнівних, так і надійних джерел, зі швидкістю поширення інформації всередині кожної платформи. І ще вдалося встановити, що Twitter – це найбільш нейтральне соціальне медіа.

Читайте також: Ілюзії, що Україні вдалося втримати першу хвилю вірусу і все в порядку, немає. Потрібно вчитися жити в нових умовах – Шмигаль

Але ж в чому проблема з фейковими новинами про пандемію, ще й коли люди майже по всьому світу на карантині?

Старший викладач з питань соціального та культурного штучного інтелекту Королівського коледжу в Лондоні, доктор Деніел Аллінгтон, у своєму експериментальному дослідженні виявив: люди, які вірять у різноманітні фейки про COVID-19, гірше дотримуються профілактичних рекомендацій з охорони здоров’я. Зокрема, якщо вони вірять у те, що коронавірус пов’язаний з випромінюванням мобільної мережі 5G, то більше часу проводять на вулиці, рідше миють руки 20 секунд і гірше дотримуються правил соціальної дистанції. Не такий сильний зв’язок, але та ж тенденція спостерігається і для учасників, які вірять у те, що коронавірус був створений у лабораторії, і що пандемію спланували фармацевтичні компанії та державні установи.

Коронавірус – це перша пандемія в історії людства, де є соціальні медіа – місце, де кожен може поширювати будь-яку інформацію. І дезінформація поширюється швидше, ніж сам вірус. Саме тому велика кількість академіків, публічних діячів і урядів закликали соціальні медіа протистояти поширенню дезінформації про COVID-19 на своїх платформах. Багато з них вже зреагували новими політиками, а уряди багатьох країн домовились про співпрацю чи навіть створили свої підрозділи по боротьбі з дезінформацією.

Але у боротьбі з інфодемією, як і з пандемією, велика частина успіху всього людства залежить від кожного з нас.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube