Був собі в Росії такий лікар – Микола Семашко. З 1918-го став наркомом охорони здоров'я у країні, яка потім називатиметься Радянським Союзом. 1918-й – рік голоду, розрухи, епідемій. Систему охорони здоров'я трудящих, яку потім назвуть системою Семашка, створювали саме за цих умов. Створювали мудро. Метою була загальнодоступність медичної допомоги.

Структура приблизно така: 1) у кожному селі – фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), допомогу надають фельдшер й акушерка, і серед них були дуже добрі знавці своєї справи; 2) у кожному районному центрі – центральна районна лікарня (ЦРЛ), де надавали (і зараз надають) фахову допомогу – хірургічну, акушерську, терапевтичну; у селищах і більших населених пунктах були номерні лікарні; 3) в обласних центрах – обласні лікарні, куди стікалися важкі випадки з області; 4) у столиці та великих містах – науково-дослідні інститути та спеціалізовані клініки для лікування складної патології та рідкісних випадків.

Все це потребувало великої кількості лікарі та середнього медперсоналу – величезної! Найбільшої у світі. Кожному з них треба було платити. Але Семашко, який виріс на ґрунті земської медицини, вважав, що платити треба мінімально, йому приписують слова: "Добрий лікар сам себе прогодує!" Говорив він це чи ні, історія мовчить, але наслідки саме такі: лікарям завжди платили мінімально. У надії на те, що його прогодують хворі.

Тобто те, що називають "подякою" чи "хабарем" закладено в самій основі оплати праці фахівців медичної галузі. У лікаря є два варіанти – перебиватися із хліба на воду чи дякувати за "подяку" – у грошовому чи натуральному еквіваленті. У жодній країні світу лікар не є бідним. Тільки в постсовку. Варіант вимагання грошей у хворого я не обговорюю – це до правоохоронців.

Читайте також: Півцарства за вакцину: президент – порожнє місце приречений на фіаско

Вся ця радянська система з величезною кількістю лікарняних ліжок і фінансуванням на "ліжко-дні" жила досі. Але.

Жодна економіка світу не спроможна утримати цю медичну систему. Жодна!

Поки лікар мав на озброєнні стетоскоп й апарат Ріва-Роччі, воно ще якось трималося. Але сучасна медицина вимагає відповідного обладнання. Де взяти грошей? Варіанти – дасть держава або страхова медицина, хворий вкладає, потім отримує. Але це – не до мене, я про інше.

Я про те, що кожна медична реформа, які за роки Незалежності пропонували різні влади, кожна з них – це реформа скорочення та зменшення витрат. "У межах наявного фінансування". Щойно ви чуєте цю фразу, знайте – будуть скорочення. Кому не подобається – геть із пляжу.

Останні варіанти медичної реформи полягали в закритті отих ЦРЛ, маленьких районних лікарень, на яких тримається й досі хоч якась загальнодоступність медицини в сільській місцевості. Реформа – це закриття та скорочення. Ви цього хотіли, люди? Переобладнати й наповнити сучасною апаратурою всі лікарні неможливо. Закрити та звільнити – вихід. Хто цьому радітиме? Хворий? Лікар? Ні, лише чиновник і держбюджет.

І з 1 квітня все це почалося – йди на мінімалку або звільняйся. Але вдарила епідемія, і тут усі згадали про ті маленькі лікарні в районах, куди й потекли хворі. А там, повірте, є досвідчені лікарі, які можуть допомогти. Якби ще мали чим...

Ліки. Вже понад 20 років і кожного разу пишу, що пацієнт має купити. Бо в лікарнях вже давно немає ліків. Не виділяє коштів державонька рідна. А у вас винен лікар.. Додам, що список ліків – без мого прізвища й без порад щодо аптеки – це для тих, хто вважає, що ми наживаємося на відсотках. Хоча майже в усьому світі це норма. Фармацевти годують лікарів, так є. У нас – ні. Їм самим мало.

Читайте також: Влада невтомно демонструє власну безпорадність і некомпетентність

Та зрозумійте ж ви нарешті, люди, лікар вам – не ворог. Він вчився багато-багато років, вчився рятувати, допомагати. І робить це за копійки, які платить (або не платить) держава, і які доплачуєте як подяку ви. Не хочете – не платіть, він звик, він і так працюватиме. Скажете, у вас є досвід? Смішно це слухати, особливо від домогосподарки, яка нічого ніколи не вчилася. Але все знає.. У мене теж є досвід. Про вас, люди. Читайте Софію, там усе написано.

Це не наукова стаття й у жодному разі не аналіз реформи.

Це мій внутрішній досвід лікаря і те, що я бачу та знаю зсередини процесу.

Реформа. Хто вам сказав, що лікарям добре, і вони проти реформи? Та ми за! Сімейний лікар більше не бігає по викликах, та це ж краса! Швидка не ганяє на кожен пчих і не працює як таксі. І вам краще, правда?

Мета реформи – перетворити медицину з галузі, яка потребує величезного державного фінансування, на галузь, що приносить прибуток. Завалити державну медицину, аби процвітала приватна. Це все, що ви маєте зрозуміти. Бо саме цьому ви дурістю своєю сприяєте.

А епідемія послана нам, щоби зрозуміли, оцінили й навчилися.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube