Днями виповнилось рівно 30 років з дня запуску орбітальної обсерваторії "Габбл". Цей телескоп допоміг нам вивчати чорні діри, темну матерію та зробив свій внесок у діагностику раку молочної залози. Про великий фотоапарат у космосі чули навіть люди, далекі від астрономії й космонавтики. 24 квітня небесна обсерваторія "Габбл" відсвяткувала тридцятий день народження.

Що спільного між цивільним телескопом та супутниками-шпигунами? Алмазна планета, лікування раку молочної залози, оновлене розуміння будови Всесвіту та інші відкриття "Габблу" – далі у статті, пише Наталя Боротканич для НВ.

1. "Габбл" у цифрах

• 15 тис. – кількість опублікованих наукових робіт на основі даних телескопа;

• 28 тис. км/год – швидкість руху телескопа "Габбл";

• 97 хв – за стільки часу "Габбл" робить один оберт навколо Землі;

• 200 °C – температурний діапазон середовища навколо "Габбла": температура змінюється від -128 °C до +90°C;

• 560 км над поверхнею Землі розташований "Габбл". Телескоп необхідно було розмістити так далеко від поверхні планети, як тільки можливо – чим більша орбіта, тим більші ділянки космосу можна розгледіти, а також щоб він був подалі від впливу земної атмосфери.

2. Бачити у русі

Пояснюючи унікальність роботи "Габбла", астронавт NASA Майк Массіміно вдався до порівняння. Уявіть, що ви перебуваєте на даху Емпайр-стейт-білдінг на Манхеттені й тримаєте лазерну указку.

У той час хтось інший стоїть на вершині пам’ятника Вашингтону у столиці США і тримає в руках монету у десять центів, а ви можете потрапити в неї променем лазера (відстань між об'єктами 350 км).

Читайте також: NASA планує перетворити місячний кратер на гігантський телескоп

А ще врахуйте, що ви рухаєтеся зі швидкістю 28 тис. км/год у одному напрямку, а монетка зі швидкістю кілька тисяч км/год – у іншому, та ви, як і раніше, можете фокусувати лазер на монеті. Ось у таких умовах працює телескоп та робить свої фантастичні знімки.

3. Габбл – людина і телескоп

Телескоп назвали на честь Едвіна Габбла, астронома, який відкрив, що галактики, подібні до нашої, існують поза межами Чумацького Шляху, і першим встановив, що Всесвіт розширюється. Це був науковий прорив, який привів то теорії Великого вибуху.

Телескоп продовжив справу свого тезки. За результатами спостереження квазарів вчені отримали сучасну космологічну модель: Всесвіт, що розширюється з прискоренням, заповнений темною енергією. "Габбл" також допоміг точно встановити вік Всесвіту – 13,8 млрд років.

Наприкінці 1920-х астрономи знали про розширення Всесвіту, але при цьому вважалося, що воно колись сповільниться. У 1998 році, завдяки космічному телескопу, вчені побачили, що розширення не лише не сповільнюється, а навпаки, прискорюється. Це відкриття було зроблене за допомогою вимірювання світла, що випромінюють наднові типу SN 1987A.

4. "Габбл"-шпигун

Мало хто знає, що "Габбл" за своєю суттю є розвідувальним апаратом для аерокосмічної зйомки – лише його камери направлені в космос, а не вниз, на Землю.

Про те, що цей телескоп створений на основі військового супутника, стало відомо у 2011 році, коли була розсекречена програма KEYHOLE ("Замкова щілина"). Вона складалася із 20 супутників-шпигунів, які запустили США у період з 1971 до 1986 років. Один із космічних апаратів – КН-9 – схожий на "Габбл". Розміри обидвох супутників порівнюють зі шкільним автобусом.

Один з керівників габблівського "мозкового центру" у Балтиморі Ерік Дж. Чейсон у своїх мемуарах пригадує випадок, який доводить, що спільним у супутників є не лише розмір: після виведення телескопа на орбіту інженери виявили, що апарат відчутно вібрує, і це не дозволяє йому сфокусуватися.

Чейсона запросили на закриту зустріч із кількома десятками офіцерів військової розвідки, де обговорили проблему "Габбла" та припустили, що вібрації відбуваються через різку зміну температури у навколишньому середовищі, також учасники зустрічі назвали прізвище інженера, який зможе допомогти. Чейсон зрозумів, що для них така проблема була не новою.

5. Комп’ютерні алгоритми "Габбла" у боротьбі з раком молочної залози

Вже у космосі астрономи виявили ще одну проблему з телескопом – його головне дзеркало діаметром 2,4 м мало дефект через відхилення від правильної форми, його краї були надто пласкими.

І хоча відхилення було мізерним – меншим за товщину людської волосини, – цього було достатньо, щоб світло відбивалося неправильно, а телескоп не міг сфокусуватися. Пізніше апарат полагодять, але для обробки нечітких зображень був розроблений спеціальний комп’ютерний алгоритм.

Виявилося, що він ідеально підходить для діагностики раку молочної залози на ранній стадії, і це дозволяє поставити діагноз задовго до того, як око досвідченого фахівця зможе розпізнати хворобу.

6. Чорні діри існують!

Тривалий час чорні діри вважалися науковою фантастикою. Сам Ейнштейн в 1939 році написав статтю, в якій наголошував, що чорні діри не можуть утворитися в природних умовах.

Але телескоп "Габбл" не лише довів існування чорних дір у центрі галактики, а й дав вченим можливість побачити, що між розміром чорної діри та розміром галактичного балджа є зв’язок.

7. Дорогоцінна планета "Габбла"

Американські астрофізики завдяки методу доплерівської спектроскопії відкрили екзопланета, яка у своєму складі може містити алмази. ЇЇ йменували 55 Рака е. За розміром вона вдвічі більша за Землю, за вагою – увосьмеро.

Читайте також: NASA доправить на Землю ґрунт із Марса: перший етап плану реалізують вже цьогоріч

У 2016 році "Габбл" проаналізував її атмосферу, в якій виявили водень і гелій, але не знайшли слідів водяної пари. З кам’яною екзопланетою це вдалося зробити вперше. Пізніше з’ясувалося, що температура на 55 Рака е складає 5127 °C.

За однією з теорій, жар і тиск в її ядрі можуть бути настільки високі, що утворюють алмази. Проте ці сяючі поклади (якщо вони, звісно, існують) – за 40 світлових років від нас, отже добування копалин наразі технологічно неможливе.

У квітні і у космонавтів, і в астрономів є професійне свято. Перші вже відсвяткували, а другі відзначають тепер – день народження телескопа "Габбл".

Моєму поколінню важко оцінити його досягнення, бо ми росли разом із його відкриттями. Це як сьогоднішнім школярам оцінювати переваги життя з інтернетом.

До "Габбла" ми були ніби короткозорі. Тепер Всесвіт трішки відкрив нам свої таємниці, і ми знаємо про нього аж 5% інформації.

Нехай космос стане для вас трішки ближче.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube