"Для гімнаста сидіти вдома – це катастрофа. Ти щодня маєш розвивати відчуття снаряду. Тисячу разів відточувати одні і ті ж самі вправи, щоб бути у найкращій формі до Олімпійських ігор, коли кожен день вже на рахунку. А у квартирі ви не поставите бруси чи колоду, не розгорнете килим 12 м на 13 м. Не тренуватися місяць – це теж саме, що почати все з початку".

Олімпійська чемпіонка Стелла Захарова в розмові з ВВС News Україна говорить про те, як вплинула на спорт ситуація з карантином.

Кінофестивалі та Євробачення, Євро-2020 та Олімпійські ігри 2020 у Японії – через пандемію коронавірусу у світі скасували та перенесли сотні культурних і спортивних подій.

Олімпійські ігри перенесли на 2021 рік, проте влада Японії висловлює побоювання, що і в наступному році Олімпіада може не відбутися, якщо епідемію не спинять.

Водночас, за словами пані Захарової, для будь-якого спортсмена, незалежно від того, яким видом спорту він займається, скасування чи перенесення таких змагань – це великий удар, від якого хтось з них може і не оговтатись.

Травма, ймовірність не повернутися до своєї найкращої форми чи втрата ліцензії – і тоді Олімпіада так і залишиться мрією.

Читайте також: "Важливо триматися разом": зірки українського спорту відреагували на перенесення Олімпіади-2020

ВВС News Україна запитала в українських спортсменів, які мали їхати на Олімпіаду до Японії у 2020 році, як вони переживають карантин, і як ставляться до перенесення Олімпійських ігор на рік.

"Олімпіада – це мрія з дитинства"

В українського гімнаста Владислава Грика на Олімпіаду 2020 року в Японії було багато сподівань.

Призер юнацьких Олімпійських ігор у Нанкіні спортсмен виборов право поїхати на ігри до Токіо ще у 2019 році і почав посилено готуватися – щодня по кілька тренувань з раннього ранку і до вечора.

"Майже пів року готувалися у такому режимі, увійшли в хорошу форму. Дуже шкода, що так сталося, що все перенесли. Багато спортсменів засмутилися, бо хтось може і не дочекатися цього року. Мало що може статися – наш спорт дуже травмо небезпечний. За рік можна форму втратити", – каже спортсмен.

За рік Владислав бере участь у приблизно десяти великих змаганнях – етапи і чемпіонати кубків України, Європи, світу. Є ще клубні змагання, коли спортсмени виступають за клуби різних країн, які платять їм за це зарплатню. Цього року Владислав вже пропустив клубне змагання в Італії.

Крім Олімпіади перенесли і чемпіонату Європи з гімнастики у Баку, який мав відбутися наприкінці травня 2020 року, і до якого також готувався спортсмен.

Зараз Владислав вдома у Харкові. Тренується на спортмайданчику і чекає на закінчення карантину, щоб можна було знову ходити до зали.

"Гімнаст не може повноцінно тренуватися на вулиці. Нам потрібен зал, наші гімнастичні снаряди. На вулиці травмонебезпечно – там немає матів. Але все одно виходжу і тренуюсь, бо потрібно підтримувати форму", – говорить Владислав Грико.

Він каже, що мріяв про Олімпіаду з дитинства і сподівається, що все ж поїде у Японію у 2021 році.

"Головне – це бажання. А як буде бажання, то повернутися у форму можна швидко. Поїхати на Олімпійські ігри – це вже велике досягнення", – розповідає спортсмен.

Другий удар

"Все життя в спорті – це про мене", – каже спортсменка Анна Рижикова. З 4-х років у її житті були гімнастика, теніс, плавання і в решті – легка атлетика.

Біг з перешкодами і естафета – види спорту, у яких Анна неодноразово завоювала медалі на чемпіонатах Європи, золото Універсіади, а ще стала бронзовою призеркою Олімпійських ігор у Лондоні після дискваліфікації через допінг збірної Росії.

Постійні тренування, режим, змагання і збори – це її ритм. Анну Рижикову називають однією з лідерок легкоатлетичної збірної України.

У 2012 році була її перша в житті Олімпіада в Лондоні. У 2016 мали бути ігри у Ріо, проте, Анна отримала травму і залишилась вдома.

У 2020 вона мала їхати до Японії, але стався коронавірус.

"Це мала бути моя третя Олімпіада. Друга, на яку я поїду. Але щось не складається. Минулий рік був розписаний у тренуваннях і змаганнях, щоб підготуватися і підійти до Олімпіади на піку своєї форми. Довелося все скасовувати і перенести", – каже з сумом Анна.

Проте, запевняє, настрій у неї – бойовий, а рік додаткового часу планує використати, щоб підготуватися ще краще.

"Просто почнемо тренуватися по новій. А цей рік треба зібратися і перетерпіти. З такими випробуваннями ми маємо впоратися", – говорить спортсменка.

Зали, закриті на карантин, проте, спортсменка продовжує бігати в парку. Зараз вона у складі збірної перебуває на зборах у Португалії, де карантин, не такий жорсткий і погода для тренувань на вулиці тепліша.

Читайте також: В УАФ назвали головну умову для відновлення сезону

"Бігаємо у парку, на пляжі. Самі розставляємо бар'єри. Викручуємось, як можемо", – розповідає Анна Рижикова.

Надія збірної

У скарбничці українського гімнаста Олега Верняєва – золото всіх світових турнірів. Він – багаторазовий чемпіон світу і Європи, а ще надія української олімпійської збірної.

У 2016 році його виступ на паралельних брусах на у Ріо-де-Жанейро приніс Україні перше олімпійське золото. Тоді золотих медалей з Бразилії українці привезли всього дві.

Кілька років тому спортсмен переніс кілька травм і операцій, але вже відновився після цього і завоював нові медалі.

"Я спокійно поставився до перенесення Олімпіади. Ми всі в однакових умовах. Ну ось так склалося. Це неприємно, але не так страшно, як може видаватися. Звісно для тих спортсменів, які у віці, важче тримати себе у формі ще рік", – розмірковує спортсмен.

З 17 березня Олег Верняєв на карантині вдома і дуже чекає, коли відкриють зали, щоб почати повноцінні тренування: "Я вдома роблю якісь вправи, щоб не втрачати тонус. Але для нашого виду спорту це не підходить. Нам треба гімнастикою займатися. 1,5 місця пропущених тренувань – це дуже багато"

Спортсмен каже, що мав плани привезти медаль з Олімпіади вже у 2020 році, але не полишає надії зробити це і у 2021-му.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube