Володимир Чижов

Представник Росії при Європейському Союзові Володимир Чижов у колонці, присвяченій 75-річчю перемоги у Другій світовій війні, опублікованій на сайті МЗС Росії, так охарактеризував післявоєнні плани Заходу: "Промову на той час колишнього прем'єр-міністра Великої Британії В. Черчилля у Вестмінстерському коледжі у Фултоні (штат Міссурі), на батьківщині Президента США Г. Трумена, що пролунала 5 березня 1946 р., прийнято вважати датою початку "холодної війни". Однак це не так. Їй передували розроблена британцями ще в 1945 р. операція "Немислиме", яка передбачала плани ведення війни США та Великої Британії із СРСР, а також американський план "Тоталіті", створений за особистою вказівкою Г. Трумена після ядерних бомбардувань японських Хіросіми й Нагасакі в серпні 1945 року, який передбачав завдання ядерних ударів по 17 найбільших радянських містах і промислових центрах. У розвиток їх з'явився і План глави ЦРУ Аллена Даллеса, метою якого було знищення СРСР методами пропаганди, роз'єднання національностей і соціальних груп, морального розкладання населення".

Із перерахованого російським послом безперечним історичним фактом є Фултонська промова Черчилля. Все інше – не інакше як фантоми. План "Немислиме" (Unthinkable) дійсно був розроблений Об'єднаним штабом планування військового кабінету Великої Британії на випадок, якщо радянський наступ у Німеччині продовжиться далі на Захід, і американській та британській армії доведеться битися проти Червоної армії. Однак він не передбачав нападу англо-американських військ першими, а подальше просування Червоної армії на Захід здавалося на той час Черчиллеві цілком реальним. Однак план "Немислиме" ніколи не сприймався як реальний, а був лише деяким ескізом, на основі якого штабісти повинні були оцінити можливості війни з СРСР. Об'єднаний штаб дійшов висновку, що шансів на бліцкриґ практично немає, і доведеться вести затяжну тотальну війну. План Totality був розроблений штабом союзних сил у Європі генерала Двайта Айзенгавера за дорученням президента Гаррі Трумена в серпні 1945 року й мав суто дезінформаційний характер. Він передбачав використання проти СРСР від 20 до 30 атомних бомб, націлених на 20 найбільших радянських міст. Його зміст за допомогою подвійних агентів було доведено до СРСР, і це повинно було запобігти можливому радянському вторгненню в Західну Європу.

Читайте також: Російсько-українська війна вийшла на восьмий, найвищий рівень – сакральний

Насправді в кінці серпня, після бомбардування Хіросіми й Нагасакі, американці мали лише одну атомну бомбу. Виробництво ядерної зброї на той час було справою надзвичайно дорогим і вимагало дуже великої витрати електроенергії. Американці збиралися робити тоді не більше трьох атомних бомб на місяць. Але насправді після того, як у середині серпня було оголошено про капітуляцію Японії, виробництво атомних бомб згорнули. До кінця 1945 року біля США було тільки дев'ять атомних бомб і 27 стратегічних бомбардувальників B-29, здатних їх доставити. Накопичити 30 атомних бомб американці могли б не раніше кінця 1946 року. Власне, у плану Totality по суті повинен був бути тільки один читач – Сталін. Але плани з такими назвами, Unthinkable і Totality, хоча б існували в реальності у вигляді паперових текстів, розроблених у відповідних штабах. А ось план Аллена Даллеса з дестабілізації СРСР – це насправді фікція, на кшталт "Протоколів сіонських мудреців", причому якщо "Протоколи", нехай і бувши відвертою фальшивкою, принаймні публікувалися в ролі якогось зв'язного й великого за обсягом тексту під назвою "Протоколи зборів сіонських мудреців", то міфічний "План Аллена Даллеса" ніколи не був опублікований не лише у вигляді свого нібито наявного англомовного оригіналу, але й у вигляді більш-менш повного перекладу російською мовою.

"План Даллеса" вперше з'явився 1964 року в романі українського радянського письменника Юрія Дольд-Михайлика "У чорних лицарів", де один із персонажів, американський генерал Думбрайт, заявляє:

"...Я хочу говорити про ту нову роботу, яку ми зобов'язані й будемо вести. Важку, значно важчу й менш помітну, але найнеобхіднішу сьогодні, – я говорю про ідеологічний наступ на комунізм! Так, так, саме про наступ. Розгорнутим фронтом. У всеозброєнні форм, способів, методів, яким важко буде протистояти, бо вони почнуть діяти як корозія, що непомітно роз'їдає метал... Так, основне тепер, після війни – дискредитація самої ідеї комунізму. Самої ідеї! Тут треба враховувати все: починаючи від філософських ідей, піднесених як новітнє досягнення ідеалістичної людської думки, і закінчуючи антирадянським анекдотом. Збройна боротьба закінчилася, починаємо війну психологічну.

– З Росією? – запитав Воронов.

– З комунізмом, - карбуючи слова, відповів Думбрайт. – Зі світовим комунізмом. Бо після війни він виріс у світову систему і став загрозою для всього світу... Над Росією сяє ореол рятівника людства від фашизму. Цей ореол ми повинні розвіяти. Сподіваюся, не потрібно пояснювати навіщо?

– Але роль Росії у війні... – несміливо зауважив Воронов. – Історія...

– Її уроки тим і відрізняються, що людство швидко їх забуває, сказав один мислитель. Не пам'ятаю хто, але сказано дуже влучно. У людства дійсно коротка пам'ять. А нам це дуже на руку. Ми заплатимо німецьким генералам десятки, сотні, тисячі доларів, і вони створять нам мемуари з історії Другої світової війни в потрібному нам аспекті. Доведуть, що не на Сході, а в Африці, в Італії та на Тихому океані кувалася перемога, апофеозом якої стало відкриття другого фронту... Росія лежить у руїнах. За підрахунками наших економістів, росіянам треба п'ятдесят років, щоб відновити населені пункти, промисловість, сільське господарство та й узагалі всю економіку в цілому. ... Тридцять, п'ятдесят... обидва ці терміни нас не влаштовують. Треба, щоб росіяни витратили на відновлення господарства втричі більше часу!..

Читайте також: День соборності імперії: корисні буратіни допомагають склеювати новий СРСР

Серед усіх народностей, що входять до Радянського Союзу, змучених війною і нестатками, треба посіяти зневіру в можливість побудови комунізму не тільки найближчим часом, а взагалі. Якими шляхами? Їх багато. Арсенал цієї небезпечної для росіян зброї невичерпний. Тут усе залежить від нашої з вами винахідливості. Ревізія їхньої віри – марксизму-ленінізму – ось перше, про що треба говорити. Треба взяти на озброєння всі течії новітньої філософії, відфільтрувати їх, відібравши на перший погляд найбезневинніші та, прикриваючись щитом матеріалістичної діалектики, яка стверджує, що все перебуває в русі, все змінюється, залежно від середовища й обставин, намагатися протягнути ворожі марксизму ідеї . Могутньою зброєю може стати й дезінформація. Найбільші людські думки в галузі фізики, біології, техніки та інших наук можна піднести під соусом ідеалізму й іще якогось "ізму"! Поки розберуться, поки схаменуться, час ітиме і литиме воду на наш млин...

Людська натура така, що в біді завжди шукає якусь віддушину: одні чіпляються за релігію, інші заливають горе вином, треті шукають забуття в розгулі. Є люди, які гаряче беруться за роботу, яку нині вважають найкращими ліками. Росіянам зараз сутужно. Вдова, яка втратила на фронті чоловіка... молода дівчина, яку кинув коханий... хлопець, що одразу не знайшов собі місця в житті... – наштовхнемо їх на думку, що вони повинні сподіватися на бога, заманюючи їх у секту, а якщо такої немає, організуйте самі! .. Слов'яни люблять поспівати за чаркою горілки. Нагадайте їм, наскільки добре вони варили самогон під час громадянської війни. П'яному море по коліно, кажуть росіяни. Створіть таке море, і п'яний побреде туди, куди нам потрібно. Росіяни, українці, білоруси схильні до гумору. Допоможемо їм! Озброїмо шанувальників гострого слівця анекдотами, що висміюють їхнє сьогодення і майбутнє. Влучний анекдот поширюється з блискавичною швидкістю, іноді навіть людьми,  що безмежно віддані радянській владі. У росіян є непогана приказка: "Для красного слівця не жалує ні матері, ні вітця"...

Анекдот – це велика сила. Повз одного прослизне непомітно, а в іншого залишить у свідомості тонкий наліт, який послужить своєрідним каталізатором для всього антирадянського... надія кожної нації – її молодь! Ми зобов'язані зробити так, щоб ця надія обдурила більшовиків. Молодь схильна захоплюватися, і це треба пам'ятати, підбираючи ключі до її розуму. Отруюйте душу молоді зневірою в сенсі життя, пробуджуйте інтерес до сексуальних проблем, заманюйте такими приманками вільного світу, як модні танці, красиві ганчірки, спеціального характеру платівки, вірші, пісні... Діти завжди знайдуть, чим дорікнути батькам. Скористайтеся цим! Посваріть молодь зі старшим поколінням... Я б міг перераховувати й перераховувати способи, до яких можна вдатися в кожному окремому випадку, але мета моєї сьогоднішньої бесіди не в цьому. Я хочу довести одне: ми повинні бути такими винахідливими в способах психологічної війни з комунізмом, щоб комуністична пропаганда не встигала за нами!".

Надалі з деякими варіаціями цей текст публікувався в 1981 році в романі Анатолія Іванова "Вічний поклик". Там їх вимовляє колишній російський жандармський офіцер Лахновський, що став штандартенфюрером СС (його прототипом був бригадефюрер військ СС Броніслав Камінський), але без посилання на американців. Надалі "план Даллеса" багаторазово тиражували в Росії в дев'яності роки. Періодично про нього згадують і зараз, коли потрібно викривати Америку. Але дипломатові, який тим паче представляє Росію перед Євросоюзом, посилатися на "план Даллеса" – це те саме, що посилатися на "Протоколи сіонських мудреців".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube