Мова тіла – це найінформативніша мова. 55% впливу на інших людина здійснює через поставу, жести, міміку, дистанцію. 38% важить інтонація та голос. І лише 7 % самі слова. Цей невеликий відсоток ваги вербаліки може зіпсувати або навпаки врятувати невербаліка.

Щодо невербаліки президента під час прес-конференції.

Міміка і жести були активними. Жестикулювання відкрите, направлене до журналістів. Прикметно, що відповідаючи журналісту в тому чи іншому секторі, президент повертався тілом, а не лише головою чи поглядом – максимальна присутність в контакті з візаві.

Те, що він сидів, а не стояв – позиція рівності, “свого”, “я такий, як ви”. Не було перепон, трибун, високих сцен і відповідне розташування – майже в однакових позиціях - сидів на стільці, а не стояв, і на невеликому підвищенні. Демократична атмосфера.

Читайте також: Перед стартом прес-конференції Зеленського пішов дощ, крісло президента гріють феном і витирають, журналісти мокнуть. ВІДЕО

Питання, чи цього хочуть люди, щоб президент був, таким, як вони? Якщо так, то він втрапляє в запит аудиторії. Якщо ж люди хочуть бачити сильнішого, розумнішого, дієвого, і такого, на котрого можна покластися, який вирішить ті питання, які вони не можуть, знає відповіді на запитання, на які вони не знають, не такого, як вони, тоді це не попадання. У нашому менталітеті є така риса, як себе і своїх не цінувати, знецінювати. Тому слизька доріжка тут бути “своїм”.

Президент змінював положення на стільці, часто був нахиленим вперед, до журналістів, був рухливим, мало було статики. З одного боку – це робило спілкування живим, з іншого боку - могло сприйнятися, як “загравання”, метушливість, а в домішку з відчуттям “свій”, давало можливість деяким журналістам говорити зверхньо, перебивати. 

Він був красномовний своїм тілом: від очей до ступнів. Якщо спостерігати за поглядом, то говорив, сильно не задумуючись і не підбираючи слів. Мало дивився вниз, а погляд був на рівні очей інших. Це свідчить про те, що, швидше за все, він вірить у те, що говорить, не “відфільтровув”, що говорити, а що ні, або готувався до відповідей на такі запитання.

Читайте також: "Серіал" стає нецікавим, Зеленський втрачає мільйони глядачів. ІНФОГРАФІКА

Важливо, як він сидів. Більшість часу - на краю стільця, нахилений вперед, час від часу опирався на коліно. Тут кілька моментів:

1) свідчення, що в контакті з кожним, хто ставив запитання, вслухався в запитання журналістів і був ними зацікавлений;

2) позиція “аби швидше”, “на старті швидко закінчувати і йти”. “Я опаздываю, у меня важный звонок” – ця фраза прозвучала в кінці, але тіло про неї говорило упродовж прес-конференції. 

Власне це його природа типажа – він вміє услизати. Можливо, навіть любить цей момент, коли “наздоганяють” і він керується тим, що йому треба йти. У моменті він максимально видає “занурення в контакт” з візаві, але цей момент довго не має тривати.

 Він іде, щоб за ним ішли. Цю фразу можна інтерпретувати по-різному. І дійсно, по-різному вона і працює.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube