Ідея Лондона надати громадянам Гонконгу, незгодним з політикою Пекіна, британське громадянство, є як актом гуманізму, так і способом отримати високоосвічених і небідних мігрантів. Але можливість еміграції найактивніших учасників протестів фактично поставить крапку на автономну існуванні Гонконгу

Нова серія драми, пов'язаної з протестами в Гонконгу, розпочалася два тижні тому. 21 травня китайська влада виступила з ініціативою стосовно нового закону про національну безпеку Гонконгу. Втомлений багатьма місяцями жорстких вуличних протистоянь в автономній області, Пекін вирішив заборонити "зраду, відділення, підривну діяльність" і всілякий інший сепаратизм в Гонконгу.

Ні, звичайно, все це й раніше було заборонено – але новий закон передбачає розміщення на території автономії офісів китайських спецслужб. Які, безумовно, виведуть боротьбу з "гонконгським сепаратизмом" на якісно новий рівень.

Ініціатива городянам чомусь не сподобалась, і тільки пожвавила вуличні протести. 24 травня трапилася багатотисячна баталія – з великою кількістю демонстрантів, поліцейських, водометів та сльозогінного газу. Того ж дня держсекретар США Помпео заявив, що новий законопроект про нацбезпеку є "жалобним подзвоном по високому ступеню автономії, яку Пекін обіцяв Гонконгу".

Все це не завадило Всекитайським зборам народних представників ухвалити контроверсійний закон – в обхід місцевого законодавчого органу Гонконгу. Вочевидь, в Пекіні розраховували, що поки світ воює з пандемією, на невеличкі геополітичні маніпуляції ніхто не зверне особливої уваги. Тим паче, що протести в Гонконгу – з більшою чи меншою інтенсивністю – тривають вже не перший рік.

Читайте також: В чем разница между Майданом в Украине и протестами в США? – Береза

Втім, зробити справу "по-тихому" не вийшло. Бо через день Помпео заявив, що Китай фактично зруйнував автономію Гонконгу, а його країна підтримує громадян незалежного міста. Подібна заява, по суті, була звинуваченням Пекіна в порушенні угоди про передачу Гонконгу від Британії до Китаю, яка передбачала збереження автономії міста впродовж як мінімум 50 років. Враження дещо псував хіба той факт, що подібну заяву зробила не Британія, а США, які особливого стосунку до угоди 1984 року про передачу Гонконгу ніби як не мали. А західні ЗМІ почали писати, що Сі Цзиньпін повторює щодо Гонконгу дії Володимира Путіна стосовно українського Криму. 

Щоправда, і Лондон не залишився в стороні. Зокрема, 31 квітня міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб заявив, що в разі імплементації ухваленого закону мешканцям Гонконгу, які мають статус британських підданих, буде надана можливість перебратися до Великої Британії.

А сьогодні вже прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон у The Times пообіцяв, що Лондон надасть громадянство мільйонам жителів Гонконгу, якщо влада Китаю почне реалізовувати новий закон.

Механізм передбачено наступний: станом на сьогоднішній день паспорт "британського заморського підданого" має близько трьохсот тисяч мешканців Гонконгу, а ще 3 мільйони, котрі народилися до 1 липня 1997 року (коли Гонконг ще був колонією Великої Британії), можуть такий паспорт безпроблемно отримати.

Всі власники такого паспорта зараз можуть провести у Великій Британії півроку без візи – але й без права працювати.

Натомість чинний прем'єр пропонує збільшити цей термін до року, дозволивши власникам паспорта працювати – а також продовжувати термін перебування у Сполученому Королівстві без виїзду на негостинну батьківщину.

Якими будуть наслідки подібного кроку? Скоріше за все, Пекін не відважиться силою затримувати власників британського паспорту. І, не виключено, що помітна частина мешканців міста середнього віку і старше скористається цією пропозицією. Особливо з числа тих, які мають високу кваліфікацію – або помітні заощадження у західних банках. Таких людей серед мешканців Гонконгу є чимало. Досить згадати, що свого часу коли тільки зайшла мова про передачу Гонконгу Китаю з міста переселилися сотні тисяч осіб.

Пекін отримає помітні репутаційні збитки та істотний відтік капіталу з однієї з економічно найуспішніших автономних областей. Лондон отримає істотну кількість висококваліфікованих і небідних мігрантів, які, не виключено, без особливих проблем інтегруються в британське суспільство.

Але цей акт "прагматичного гуманізму" з боку Сполученого Королівства, ймовірно, поставить крапку на автономному існуванні Гонконгу. Оскільки виїзд з країни значної кількості заможних людей, незадоволених пекінським режимом (а всі решту або не матимуть коштів на переїзд, або не бачитимуть у ньому особливого сенсу) неминуче призведе до ослаблення протесту, і поступової повної інтеграції колишньої британської колонії до складу сучасного Китаю. На що в Пекіні, ймовірно, і розраховують, внутрішньо змирившись з неминучими втратами.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram