Ідея президента Володимира Зеленського створити закон, який регулюватиме інститут першої леді, стала однією з топ-тем вихідних.

Так, за словами Зеленського, його дружина Олена часто стикається з безпідставною критикою. Як приклад, Зеленський навів ситуацію, коли перша леді писала листи зі словами підтримки всім лікарям, що заразилися коронавірусом. Один з медиків обурився у відповідь.

"Що це за листи? Де мої 300 відсотків надбавки?" – написав лікар. При тому, що, за словами президента, збільшувати респонденту зарплатню ніхто не обіцяв, адже він не працює з пацієнтами, хворими на коронавірус. Зеленський додав, що його дружина робить чимало речей без піару, не хоче про них розповідати. 

"Після цього випадку я зрозумів, що проблема в тому, що немає законодавства, яке регулює інститут першої леді. Я в цьому впевнений зараз. У першої леді, принаймні у майбутньому, повинні бути обов’язки. Я так вважаю. Серйозно кажу", - заявив президент.

Додав, що разом з Оленою та помічниками хоче розробити такий законопроект. При цьому платники податків можуть не турбуватися: ніякого додаткового бюджетного фінансування, за словами Зеленського, для цього не знадобиться.

"Тоді люди, обираючи президента, будуть розуміти, що робитиме перша леді. Не будуть в неї запитувати", – акцентував голова держави.

Нову ініціативу Зеленського почали обговорювати у соцмережах, а деякі – підняли слова президента на кпини. 

З огляду на демократичні норми, пропозиція голови держави і справді видається доволі дивною. Адже, по-перше, за таких умов на наступних президентських виборах українцям доведеться обирати не лише президента чи президентку, а ціле президентське подружжя, що ризикує перетворити і без того бурхливу передвиборчу кампанію на театр абсурду. По-друге, у дружини чи чоловіка кандидата можуть бути свої плани на майбутнє. І його чи її небажання або ж нездатність виконувати "обов'язки першої леді (або джентльмена)" не має ставати на заваді для потенційного лідера посісти президентське крісло. 

Читайте також: Ідея Зеленського законодавчо закріпити статус першої леді не має жодного стосунку ні до законодавства, ні до статусу, – журналістка

До того ж, навіть найбільш суворі норми навряд чи захистять супутника життя державного лідера від тролів, обурених постів та закидів на кшталт того, що описав президент. Навіть більше – якщо у першої чи джентльмена вже є офіційно закріплені обов'язки, приписувативсе нові й нові, а потім лаяти за невиконання, українцям стане ще зручніше. 

Втім, цікаво, що у світі є країни, де інститут першої леді і справді врегульований принаймні на неформальному рівні, а Зеленський – не єдиний світовий лідер, що намагається навести лад у цій царині.

Як Макрон мобілізував супротивників

Так, у 2017-му закріпити статус першої леді у законодавстві спробував президент Франції Еммануель Макрон. Хоча традиційно дружина або чоловік лідера країни має офіс в Єлисейському палаці, одного чи двох помічників та охорону, Макрон вирішив чітко прописати його чи її роль. Перш за все, звісно ж, заради своєї дружини Бріжит.

Хоча Макрон, як і Зеленський, обіцяв, що бюджет від такого новаторства не схудне, французи на ідею ополчилися. Адже хоча сама перша леді зарплату, скоріше за все, не отримуватиме, у неї майже гарантовано з'явиться штат, що відповідатиме за виконання цих самих обов'язків. Плюс нові робочі місця, але мінус державні кошти – причому, без особливої необхідності. 

До того ж, французи запідозрили, що за допомогою ініціативи Макрон хоче вирішити проблеми з власним рейтингом, що на той момент стрімко падав. Мовляв, активність Бріжит цілком може "підтягнути" симпатії громадян. До того ж, дружина президента і так проявляла активний інтерес до державних справ. У ЗМІ навіть писали, що французи обирали президента, а править країною пара. 

Зрештою, громадяни підписали петицію з вимогою відмовитися від нововведення. Письмовий протест підтримали 200 тис. людей і ініціатива залишилася на рівні ідеї. 

США: Хоч і неофіційно, зате активно

Сам неофіційний титул з'явився у США. Так, дружину Джорджа Вашингтона Марту спершу називали леді Вашингтон, але у 1838 році у виданні St. Johnsbury Caledonian з'явилася замітка про те, що "перша леді нації зберегла звички попереднього життя". 

У 1863-му репортер Times Вільям Рассел у своєму щоденнику описував плітку про Мері Тодд Лінкольн, називаючи жінку "першою леді краю".  Титул попуряризувався, а у XX столітті подолав кордони США і поширився по всьому світу. 

Цікаво, що у США перші леді – не лише дружини президентів. Наприклад, Джеймс Б'юкенен був неодруженим, а першою леді за його каденції була племінниця Гаріет Лейн.  А от президент США Ендрю Джонсон хоч і був одружений, супутниця його життя Еліза була настільки сором'язливою, що делегувала обов'язки своїй старшій дочці Марті. 

Читайте також: "Хочу, щоб друга почула перших". Олена Зеленська про переваги нового статусу та публічність

У США у першої леді є власний офіс – це частина офісу президента. Власниця титулу керує головою з персоналу, прес-секретарем, соціальним секретарем Білого дому та головним флоральним дизайнером. Перша леді традиційно влаштовує прийоми у Білому домі, опікується подіями соціального та церемоніального характеру. 

Власне, при, здавалося б, уже віковій традиції, до роботи першої леді і у США виникає багато питань. Зокрема, Рональд Рейган, а за ним і Барак Обама переймалися тим, що свої обов'язків у їхніх дружин чимало, а грошей за їх виконання жінки не отримують. 

"Мішель нічого не платять. Тому у Білому домі немає рівності у зарплаті, якщо говорити про неї та мене", – нарікав Обама. 

Ситуація загалом ідентична в усіх країнах, де існує цей інститут. Наприклад, в Ізраїлі держава покриває усі витрати перших леді на проживання і утримання житла та навіть на одяг. При цьому бонуси діють і коли президент відходить від справ. 

І хоча загалом посада першої леді видається дещо ефемерною, і тут потрібно навести лад, як зробити це адекватно, демократично і без абсурду, у світі ще не придумали. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube