Приклад здорової мовної політики – це McDonald's. На екранах для замовлення в закладах є дві мовні опції – українська та англійська. При чому такі опції існують вже досить давно і нікому не заважали. Але саме зараз McDonalds потрапив під атаку прокремлівського рупора та брехуна Шарія та його адептів. Він написав у своєму телеграм-каналі про те, що начебто відсутність російської – це зневага до російськомовних людей в Україні.

При цьому Шарій це помітив "раптово", якраз коли відбуваються спроби знову русифікувати Україну. Схоже, це зроблено з метою створити імітацію якихось конфліктів щодо української мови в країні. На це навіть повелась частина медіа, які написали про "мовний скандал", якого насправді немає.

Обурення, яке виникло у частини російськомовних українців, – результат діяльності як політичних сил, які є носіями цінностей рускава міра в Україні, так і проросійських медіа-помийок, які пропагують антиукраїнські цінності і транслюють на великі аудиторії різного роду шлак. Вони постійно підживлюють гібридний дискурс, створений Кремлем, про те, що мовна політика в Україні — це "наступ на права російськомовних", "заборона російської" чи "тотальна українізація" з метою розколоти суспільство. 

Читайте також: Ситуація з МакДональдс показала проблему виживання української мови – Голобуцький

Минулого року прийняли закон "Про функціонування української мови як державної". Його ключова ідея – громадяни України мають володіти українською мовою. Закон не покликаний обмежувати чиїсь права, забороняти вивчати чи спілкуватися якоюсь мовою у побуті. Він створений та повинен втілюватися для захисту української мови, яку десятиліттями нищили і забороняли, задля збереження єдності українців та посилення національної безпеки.

Але замість неухильного виконання закону, влада не просто толерує, але й очолює черговий наступ на українську мову. Зеленський, Разумков, новий міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко та інші посадовці почали розповідати про потребу переглянути закон. Вже неодноразово звучали тези, які вже стали мемом про "какая разніца". Крім цього, Ткаченко взагалі нещодавно заявив, що фільми не можна забороняти, якщо актори, які в ньому грають підтримують країну-агресора. Такі заяви – пряма загроза інформаційному простору України.

Небезпечно не лише те, що вони говорять нісенітниці та демонструють абсолютне нерозуміння мовної ситуації та важливості її захисту, але й підкріплюють це діями.

Зараз вперто проштовхуються документи, які становлять пряму загрозу втіленню закону про мову. Один з них – законопроєкт №2362 депутата "Слуги народу" Бужанського. Проєкт передбачає внесення змін в закони про мову і про освіту, а саме скасування переходу з 1 вересня 2020 року на навчання українською мовою тих учнів 5-11 класів, які досі навчалися російською.

Читайте також: Русскоговорящие украинцы зарабатывают больше и в МакДональдс не ходят. Они питаются в более элитных заведениях

Інший – нова версія законопроєкту №2693 "Про медіа", який пропонує скасувати чинний перелік 150 осіб, фільми, програми, концерти за участю яких не мають права демонструватися в Україні. При цьому пропонується, що новий перелік буде формуватися через голосування Національної Ради з питань телебачення й радіомовлення. Склад цієї групи переважно складають вихідці з 95 кварталу і студії 1+1. Всі бачили витвори як кварталівців, так і 1+1. Тож нескладно здогадатися, що повернення в Україну російських продуктів та артистів фактично неминуче.

Мова об'єднує опублікували відкрите звернення з вимогою зупинити наступ на українську мову та інформаційний простір. Дуже важливо його підтримати та залучати більше громадськості до цього питання.

Принципова позиція щодо мовного питання великих компаній чи брендів, які працюють в Україні, політиків чи лідерів думок, а також кожного з нас – є маркером розвитку суспільства, його зрілості та готовності захищати мовні та культурні цінності. Не можна допустити, аби спроможність української мови нищили неспроможні осягнути її важливості політики та інші носії цінностей рускава міра в країні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube