Жива людина – найкращий індикатор стану країни, бо вона враховує не тільки такі речі, як довжину нових доріг, ціну на газ, привабливість президента, але й стан реального захисту життя і власності, реальної легкості та зручності ведення бізнесу, медичного піклування, рівень освіти, впевненість у своєму майбутньому у цій країні, врешті-решт.

До мене тут долинали відголоски дискусії про програму нашого нового уряду і, зокрема, відсутність притомних ключових показників ефективності (КПЕ) у вказаній програмі. Так от, щодо КПЕ для уряду. Як щодо простих демографічних показників?

Одразу скажу, що я не фахівець в економіці, але як на мене, зараз у час досить відкритих кордонів і загальнодоступного контролю за народжуваністю, ми маємо дуже цікавий показник, не гірший за індекс легкості ведення бізнесу Світового банку або індекс розвитку людського потенціалу ООН. Цей показник – кількість населення країни і загальна демографічна динаміка.

Країни, які можна вважати "провідними", стабільно показують зростання населення (переважно імміграційне), і це зростання обмежується лише жорсткістю їх міграційної політики.

Читайте також: Александр Скубченко: Долги людей за услуги ЖКХ власть беспокоят больше, нежели долги государства по зарплатам людям

Отже – як щодо рахувати успіхи уряду збільшенням кількості заяв на отримання місця постійного проживання або громадянства України? Звичайно, варто враховувати країну походження таких охочих. Якщо зараз, наприклад, ми маємо 5 000 звернень на постійне проживання від громадян ЄС на рік, то збільшення цього показника до 10 000 може свідчити про те, що країна рухається у правильному напрямку. Зменшення – навпаки. Непоганий КПЕ, як на мене.

Жива людина – найкращий індикатор стану країни, бо вона враховує не тільки такі речі, як довжину нових доріг, ціну на газ, привабливість президента, але й стан реального захисту життя і власності, реальної легкості та зручності ведення бізнесу, медичного піклування, рівень освіти (і загальної турботи про дітей), рівень екологічної безпеки, психологічного комфорту, рівень довіри до влади, впевненість населення у своєму майбутньому у цій країні, врешті-решт.

Окремо можна вимірювати народжуваність і смертність – як в розрізі цілої країни, так і по регіонах. Розумію, що є багато "але", але навряд чи можна заперечити, що покращення умов життя українців має невідворотно призвести до збільшення кількості людей, які захочуть до українців приєднатися. Взяти хоча би локальний приклад – об'єктивна зручність життя у Києві з року в рік швидше погіршується (привіт усім, хто стоїть у автомобільних заторах), ніж покращується, але столиця є мабуть чи не єдиним містом в країні, кількість населення якого постійно збільшується. Принаймні, якщо судити за обсягами житлової забудови і кількості автомобілів на дорогах.

Читайте також: Не проголосувавши за програму дій уряду, Рада фактично показала міністрам "червону картку" – нардеп

Очевидно, що усі ці показники десь вимірюються, але я чомусь не чув предметних дискусій з цього приводу між владою та опозицією ні в парламенті, ні на політичних ток-шоу.

Постановка будь-якого актуального політичного питання у демографічний контекст може серйозно поміняти оцінку ситуації. Наприклад: як засудження Порошенка покращить привабливість України для іноземців? Як відіб'ється відставка Авакова на бажанні українців виїхати з України або іноземців – приїхати в Україну? Наскільки важлива ціна на газ для збільшення населення України? Що краще для того, щоби українці почувалися більш щасливими у своїй країні – якщо Вакарчук буде працювати депутатом у парламенті, чи якщо він буде співати для мільйонів на сцені? Як щодо нового міністра освіти – його особа породжуватиме бажання українських студентів вибирати українські виші чи польські? А може, новий міністр освіти зможе створити бажання у польських студентів їхати вчитися в Україну? Як нова територіальна реформа збільшуватиме бажання українців створювати сім'ї і народжувати дітей в Україні?

Є, правда, один недолік у демографічних показниках – вони потребують тривалого спостереження (мінімальна відмітка – рік, більш реальна – 3-5 років), і не дають можливості бавитися у "швидкі перемоги". Але це вже питання до влади – чи ставить вона собі задачі довготривалі чи короткострокові.

І питання до нас, як виборців: ми хочемо щоденного яскравого шоу, чи, можливо, ми хочемо впевненості у кращому майбутньому для себе і своїх дітей у цій країні – на десятки років вперед?

Читайте також: Украину внесли в ТОП-20 самых опасных стран мира​​​​​​​

Трохи статистики:

Станом на 2013 рік населення України (45,5 млн) приблизно дорівнювало населенню України (УРСР) за 1965 рік. Зараз кількість населення на вільній частині Україні, швидше за все, близька до даних УРСР 1959 року (42 млн). Утім, тут залежить, як рахувати: якщо вірити "електронному перепису" 2019 року, населення України складає близько 37 млн. чоловік, що дорівнює населенню УРСР станом на 1950 рік або спільному населенню УРСР + польської України станом приблизно на 1935 рік. Інформація з Вікіпедії.

Населення Ізраїлю, країни, яка знаходиться у кільці недружніх, або відверто ворожих сусідів, де населення перебуває у постійній готовності до теракту, ракетного обстрілу або мобілізації, постійно збільшується, у першу чергу за рахунок імміграції.

Населення Російської Федерації з 2010 року або зростає, або незначно зменшується. При цьому збільшення населення відбувається значною мірою за рахунок 200 000–300 000 людей, які щороку переїжджають жити до Росії.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube