Перше, до чого готуватися Україні та українцям у зв’язку зі змінами клімату – підвищення температури повітря. Тенденції, які спостерігалися протягом останніх десятиліть і які набули найбільш загрозливих значень протягом останніх 5-10 років, збережуться: температура зростатиме протягом усього року. На відміну від попередніх років, коли найбільше зростання температури у нас спостерігалися взимку та влітку, а весною та особливо восени особливих змін не було, тепер суттєво теплішатимуть і наші осені. 

Відтак, в Україні скорочуватиметься холодний період та збільшуватиметься тривалість теплого. Досі літо збільшувалося переважно за рахунок того, що починалося раніше, а зараз воно і триватиме довше, охоплюючи й осінні місяці. В принципі, вже зараз у вересні все частіше спостерігаються високі температури, зокрема, торік вони сягали 30 градусів і вище, та й жовтень був досить теплим, а температура, характерна для листопада, спостерігалася з листопада і до майже квітня (по суті, листопад у нас тривав майже пів року).

До того ж, підвищується не лише денна температура, але й нічна. Часто нічна температура влітку у нас сягає вище 20 градусів, а це вже тропічні ночі. Таких тропічних ночей, навіть на півночі України, стає дедалі більше.

Підвищення температури суттєво впливає на структуру опадів. Так, у холодний період тепер опади в Україні в основному у вигляді дощу, а не снігу. Як наслідок, зникає стійкий сніговий покрив, що, в свою чергу, суттєво впливає на водний баланс і живлення річок. Річки в Україні мають переважно снігове живлення, відповідно, якщо немає снігу, річки втрачають джерело постачання вологи, зникають весняні повені.

Читайте також: Одруження ванілі. Коли кмітливість має значення

Якщо ж випадає сніг, то здебільшого це мокрий сніг, що призводить до ожеледиці та налипання мокрого снігу. Кількість таких паморозово-ожеледних явищ також зростатиме у майбутньому. Особливо це буде характерним для січня-лютого. Налипання мокрого снігу – це великий виклик для енергетики, житлово-комунального, сільського та лісового господарств, адже налипання його на деревах, дротах, лініях електропередачи й дахах призводить часто до їхнього руйнування. Зокрема, через налипання снігу в ліса більше ламаються дерева, і вони потім, у посушливий період, стають джерелом для загорання.

Підвищення температури в теплий сезон також сприяє збільшенню інтенсивності конвекції, тобто утворюються більш потужні хмари, з яких потім випадають сильні зливи й град, вони часто супроводжуються шквалами й смерчами. Отже, частота перелічених явищ та їх інтенсивність зростатимуть і в майбутньому.

Протягом останніх років ми спостерігали таке явище як смог, наприклад у Києві. Підвищення температури влітку часто відбувається в області високого тиску. При таких синоптичних процесах спостерігається безхмарна погода, і є всі умови для того, щоб достатньо прогрілася земна поверхня, а від неї нагрівається також і повітря. Якщо до цього додається й інший чинник – прихід теплої повітряної маси з південних широт, виникають екстремально високі температури. І все це – на тлі високого тиску.

Як правило, в антициклонах утворюються затримуюючі шари атмосфери, які не дозволяють забруднюючим речовинам піднятися далі й поширитися, в результаті їх ніби притискає до землі. Тоді ми й спостерігаємо смог.

Читайте також: Кліматологи знайшли місце на Землі, де стає холодніше, а не гарячіше. Що там відбувається?

Пилові бурі – також стають українськими реаліями, тому що циркуляція атмосфери змінюється таким чином, що умови для виникнення такого явища стають більш сприятливими. Виникненню пилових бурь сприяє і те, що в холодний період температура стає значно вищою. Якщо немає снігу, ґрунт підсихає, але рослинності ще немає, і, якщо в цей період виникають досить сильні вітри, то складаються необхідні умови для виникнення пилових бурь. І такі сприятливі для пилових бурь умови складаються дедалі частіше…

Великий внесок тут, на жаль, зробили й самі українці, які протягом останніх років ви́рубали майже всі лісосмуги в країні. Це величезна катастрофа, масштаби якої ми ще не усвідомлюємо. Саме захисні лісосмуги дозволяли зберігати вологу взимку: вони затримували сніг, який випадав, тому на полях зберігалася волога. Також ці лісосмуги служать перепоною для вітру, суттєво зменшуючи його швидкість. Поля і лісосмуги побудовані за продуманою схемою, яка була розроблена так, щоб максимально захистити поля від вітрів та зберегти вологу. Тепер, знищивши лісосмуги, ми відкриваємо простір для вітру. В результаті сильні вітри просто покладуть і поламають все те, що виросте на полях. Плюс – значно частішими ставатимуть шквали, і які також будуть пошкоджувати врожаї. Плюс – дефіцит вологи також зіграє тут свою негативну роль.

Одночасне збільшення посушливості та зростання інтенсивності опадів. Водночас слід зауважити, що разом із зростанням проблеми дефіциту вологи, опади стають більш інтенсивними. Нерідко за декілька годин у нас може випасти місячна норма опадів, але при цьому сума опадів за сезон чи за рік змінюється несуттєво. Тобто змінюється характер випадіння опадів: вони стають більш локальними, зменшується кількість днів із дощами, зростає тривалість бездощового періоду. На тлі високих температур це призводить до зростання посушливості.

Читайте також: BBC: Клімат України швидко змінюється, і ніхто до цього не готовий: ані уряд, ані населення

В деяких регіонах України спостерігається така тенденція, коли одночасно і збільшується кількість опадів, і зростає посушливість. Хоча, здавалося б, це взаємовиключні речі. Це пов’язано з тим, що опади стають більш інтенсивними, але тривалість бездощового періоду може сягати місяця-двох. Так, наприклад, влітку минулого року у Черкаській області період без суттєвих опадів тривав більше 75 днів. І це не південний регіон і не зона ризикованого землеробства! З таким в майбутньому ми стикатимемося дедалі частіше.

Що означатимуть для України такі зміни клімату? Протягом останніх років на півночі України стали частіше вирощувати ті культури, які раніше були притаманні тільки для південних областей. Підвищення температури призводить до зростання тривалості вегетаційного періоду та до збільшення теплозабезпеченості цього періоду. Це створює можливості для вирощування тих культур, які раніше не були характерними для нас. Якщо раніше, наприклад, на Київщині не вирощували баклажани, перець, кавуни, виноград і персики, то зараз усе це тут росте і росте добре. Також дедалі частіше ми бачимо хурму чи магнолію в садочках українців…

Отже, ми отримуємо сприятливі умови для вирощування багатьох інших культур, але – за умови достатньої вологи. Без вологи буде важко отримати стійкі врожаї: у нас може бути один рік надзвичайно врожайний, коли ми не знаємо, куди все це дівати, а потім неврожайний рік.

Крім того, збільшення тривалості вегетаційного періоду призводить до того, що з’являється можливість вирощувати додаткові урожаї, так званий, «третій врожай», післяжнивний. Ті самі озимі зараз значно раніше достигають, їх збирають раніше на два-три тижні, а осінь стає теплішою – у нас виникає можливість виростити після того додаткові врожаї: тепер після збору озимих культур, ми можемо висіяти гречку, яка встигне визріти до осені.

Чомусь, говорячи про зміну клімату, ми частіше зосереджуємося на негативі. Та насправді ці зміни несуть і позитив для України. Все-таки ми знаходимося у помірних широтах, і, на дивлячись на те, що збільшується кількість екстремальних явищ, у нас з’являються і нові можливості. По-перше, збільшується рекреаційний сезон, тобто коли можна відпочивати. По-друге, вищі температури взимку і в перехідні сезони стають більш комфортними для нас. По-третє, зменшується тривалість опалювального сезону. По-четверте, коли немає дуже низьких температур, у нас краще зберігаються дороги.

Тобто фактично немає жодної галузі, на яку б не впливали зміни клімату. Просто потрібно уміти використати можливості, які відкриваються. Слід вчитися цьому. Тому що океан накопичив таку колосальну енергію, що зміни клімату неминуче відбуватимуться й надалі. Навіть якби людство раптом припинило викидати в атмосферу парникові гази, підвищення температури все одно не зупинилося б. Тому що товща океанів, зокрема, Атлантики, прогрілася до 2 км, а це – колосальний резервуар тепла, яке буде віддаватися атмосфері та впливати на всі процеси. Тому ми повинні адаптуватися до змін клімату та використовувати нові можливості.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube