У неділю понад 10 тисяч осіб вимагали відставки прем'єр-міністра Бойко Борисова та головного прокурора країни Івана Гешова. Окрім Софії, де акції відбулися в урядовому кварталі, мітинги пройшли в Бургасі, Пловдиві, Варні, Благоєвграді та Габрово.

Поштовхом до протестів стали події минулого вівторка, коли політик від позапарламентської партії "Демократична Болгарія" Христо Іванов разом із двома активістами намагався висадитися з човна на пляжі Росенець, що на узбережжі Чорного моря. Іванов встиг символічно встановити болгарський прапор, коли йому почали перешкоджати охоронці розташованої поруч літньої резиденції Ахмеда Догана, почесного лідера партії "Рух за права і свободи" (РПС).

Поліціянти, що були викликані на місце події, перевірили лише посвідчення активістів і не стали дивитися документи охоронців. Останні відмовлялися повідомити, хто вони і чи належать до Національної служби охорони (НСО), яка охороняє перших осіб країни.

Згодом з'ясувалося, що вони таки є офіцерами Нацслужби охорони. Президент Болгарії Румен Радев, який повідомив про це, заявив, що служба повинна припинити охороняти Ахмеда Догана та іншого члена РПС, медіамагната Деляна Пеєвського.

Далі події розвивалися по висхідній.

У четвер правоохоронці провели обшуки в адміністрації президента та затримали секретаря президента з правових питань і боротьби з корупцією Пламена Узунова та бізнесмена Пламена Борокова за підозрою у злочинній змові з метою торгівлі впливом. Того ж дня тисячі людей зібралися під адміністрацією, протестуючи проти свавілля прокуратури та уряду. Причому в лавах протестувальників були представники як правої, так і лівої опозиції.

У п'ятницю мітингували не лише проти уряду, але й за уряд.

Відбулися зіткнення з поліцією, внаслідок чого постраждали троє правоохоронців і було затримано 18 осіб. Тим часом у суботу кілька тисяч протестувальників пробилися врешті=решт на пляж Росенець, з якого все і почалося.

Гарант "етнічного миру"

Чому ж питання про охорону двох політиків та доступ до громадського пляжу сколихнула Болгарію?

Почнемо з персон, яких охороняють. Ахмеда Догана можна вважати людиною легендарною в багатьох сенсах. У 80-ті роки він узяв участь у русі проти примусової асиміляції болгарських турків і отримав 10 років ув'язнення.

Щоправда, як згодом з'ясувалося, з 1974 року Доган був агентом держбезпеки і тому дехто ставить під сумнів "героїчний" період його біографії. Тим більше, що він був звільнений за амністією після дуже короткого терміну перебування за ґратами.

Читайте також: Как Хабаровск сломал Путину вертикаль

1990 року він став засновником Руху за права і свободи, який представляє інтереси болгарських турків. У Болгарії проживає майже 600 тисяч турків, або 8,5% населення, в особі яких РПС має стабільну електоральну базу, що й стало гарантією політичного довголіття самого Догана.

Тривалий час Болгарія розглядалася як приклад етнічного миру, де був відсутній конфлікт між турками, що сповідують іслам, та православними болгарами.

І гарантом цього міжетнічного миру вважався саме Ахмед Доган.

Втім, його вплив виходить далеко за межі турецької громади.

Догана, як і іншого партійного активіста Деляна Пеєвського вважають центром болгарських залаштунків. Так, Догану постійно пригадують його слова, сказані у 2009 році під час зустрічі із виборцями: "Я є інструментом влади, який розподіляє порції фінансування в державі".

І хоча згодом він пояснив, що у такий спосіб пояснював роль лідера партії у розподілі субсидій, болгарські медіа відзначають, що компанії, пов'язані з Доганом та Пеєвським, дійсно отримували непогані порції.

Пеєвський зумів створити власну медіаімперію, використовуючи для цього кредити, отримані від збанкрутілого Корпоративного торгового банку (КТБ).

Показовим прикладом оборудок, які проводяться колом компаній, що належать Догану, є історія із придбанням ділянки, де розташована скандальна літня резиденція почесного лідера РПС. Дивним чином тут знайшовся навіть російський слід.

У парку Росенець під Бургасом колись розташовувалися яхт-клуб і гребна база державного підприємства "Нафтохім". Після приватизації в 1999 році земля стала власністю "Лукойлу", а згодом була перепродана офшорній компанії, також пов'язаній з росіянами.

У 2014 році компанія Hermes Solar, яка неодноразово опинялася в центрі журналістських розслідувань, придбала частину парку. Два роки по тому на цьому місці було зведено великий будинок з причалом і теплицею, який служить літньою резиденцією почесного голови РПС.

Згідно з дослідженням Bivol.bg, Hermes Solar отримала два кредити в тому самому збанкрутілому КТБ на загальну суму майже 19 млн левів, які були віднесені до категорії "поганих кредитів".

Політичний вплив Руху за права і свободи також виходить за межі тих 10% місць у парламенті, які має ця партія. 

Хоча формально РПС не входить до правлячої коаліції, яку очолює партія "Громадяни за європейський розвиток Болгарії" (ГЄРБ), вона голосує разом із нею.

Вважають, що Доган та Пеєвський контролюють також суди та прокуратуру, а опозиційні болгарські ЗМІ вказують на зв'язок між Пеєвським та головним прокурором Іваном Гошевим.

Кого має охороняти Національна служба охорони, визначає комісія, що складається з голови цієї служби, міністра внутрішніх справ та голови Державного агентства національної безпеки. Останні два призначаються прем'єр-міністром, а отже, останнє слово було за Бойко Борисовим.

Протести на користь РФ

Президент Румен Радев закликав уряд і генерального прокурора піти у відставку. Лідер Болгарської соціалістичної партії (БСП) Корнелія Нінова заявила про наміри порушити в середу питання про вотум недовіри уряду Бойко Борисова.

Це буде вже п'ята спроба соціалістів усунути від влади ГЄРБ.

Румен Радев, який поволі очолив протест, то намагається грати на необхідності об'єднати всіх, то виступає проти корупції та олігархів і закликає не ділити на "лівих і правих, синіх і червоних, русофілів і русофобів, американофілів і американофобів... болгар і турків".

Його опоненти натомість звинувачують Радева у спробі змінити геополітичний курс країни.

Дійсно, президент Болгарії виступає за кращі відносини з Росією і неодноразово відвідував Москву.

А у 2016 році після першого туру він закликав "дивитися реальності в очі" стосовно статусу Криму, зазначивши, що є факт порушення міжнародного права, але є і "факт, що в даний момент над Кримом майорить російський прапор".

Що стосується головної опозиційної сили – БСП, то вона також відома своїми проросійськими симпатіями. Так, у березні соціалісти зробили чергову невдалу спробу зняти санкції з Росії.

Загалом ситуація в Болгарії схожа із ситуацією в деяких країнах Східної Європи, де корупція має очевидне політичне забарвлення: формальне протистояння між центрами влади, де один декларує європейський вектор, а інший виявляє більше симпатій до Сходу.

Читайте також: Диктаторы не вечны. Что ждет Россию и Беларусь

При цьому декларації про європейський вибір служать часто-густо таким самим прикриттям корумпованої системи, як для їхніх опонентів боротьба з корупцією – шляхом до більшої влади та фінансових потоків.

У Болгарії протистояння між президентом та урядом триває не один рік.

Радев не лише жорстко критикує Борисова, але й постійно накладає вето на закони, що ухвалює парламентська більшість. За період свого перебування на посаді він застосував цю процедуру близько 20 разів.

Так, у березні він частково наклав вето на закон про надзвичайний стан, запровадження якого було запропоновано для боротьби з коронавірусом. Заперечення викликали певні економічні заходи, зокрема, повна блокада руху, а також зростання повноважень військових.

Наразі важко сказати, чим закінчиться протистояння у Болгарії.

З одного боку, щоб не говорили представники уряду про "проплачені" мітинги, підґрунтя для суспільного невдоволення корупцією та зубожінням населення через коронакризу існує.

З іншого – дострокові вибори навряд чи радикально змінять ситуацію, соціологічні опитування показують, що ГЄРБ ще зберігає симпатії виборців.

Втім, антиурядові мітинги – це "дзвіночок" для уряду і самого Борисова, що в системі керування країною треба щось змінювати.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube