Після захоплення автобіографією Мандели "Довгий шлях до свободи" я намагаюсь тримати розвиток подій у Південній Африці в полі зору.

Цікава вона мені насамперед своєю політикою подолання "подвійного колоніалізму": зовнішнього і внутрішнього, спробами (іноді вдалими, іноді ні) подолати наслідки тривалого апартеїду, створити політичну націю з міксу колишніх колоністів, чорної більшості, що досі має сильну племінну ідентичність, та кольорових іммігрантів.

Я щиро радію успіхам Конституційного суду ПАР, що (на відміну свого від українського візаві) спромігся фактично від моменту свого створення стати одним із самих цікавих органів конституційної юрисдикції у світі та світовим трендмейкером у сфері конституційної юриспруденції, особливо в інтерпретуванні "права на людську гідність". Я з болем спостерігав за двома каденціями четвертого чорного Президента ПАР Джейкоба Зуми, за якого корупція розквітла в Південній Африці не згірше, аніж в Україні за часів Януковича. Я тішився, коли наміри Зуми зробити рокіровку на посаді президента зі своєю дружиною провалилися і до влади прийшов ще один ветеран АНК Сиріл Рамафоса.

Читайте також: Після стрімкого падіння гривня почала зміцнюватися

Загалом історія ПАР мала б бути повчальною для України. Бодай настільки, наскільки етнічні українці почуваються "подвійно постколоніальним" (а іноді досі відверто колоніальним) суспільством. Бодай тому, що розміри обох держав порівняні. У своїх регіонах вони 30 років тому, коли в обох країнах почались революційні зміни, були індустріальними лідерами промислового розвитку. Обидві країни добровільно зреклись свого ядерного потенціалу. Обидві ухвалили свою нову конституцію 1996 року. І обидві, здобуши свободу, наразі не почуваються щасливими у цій свободі...

А тепер по суті. Вчора правління МВФ схвалило термінову позику ПАР у розмірі майже 4,3 млрд. доларів за програмою Rapid Financing Instrument (Інструмент прискореного фінансування). Це так зване кризове фінансування, що має на меті полегшити наслідки економічної кризи, спричиненої пандемією короновірусу - виплачується одразу на підтримку платіжного балансу і фактично без передумов.

Читайте також: У каждого преступления есть свой финансовый след – Алексей Кущ

Натомість Україна нещодавно домовилась з МВФ про кредит за програмою stand-by на $ 5 млрд. впродовж 18 місяців. Перший транш у $2,1 млрд. ми вже отримали, але це закрило менше ₴70 млрд. з нашої ₴300-мільярдної дірки бюджетного дефіциту.

Подивившись на географію антикороновірусних позик від МВФ, в мене постало питання: чому в усьому світі тільки Україна та Єгипет під час пандемії позичали у МВФ за програмою stand-by, а решта - за набагато привабливішими RFI, RFS та CCRT? Причому Єгипет отримував позики МВФ як за програмою stand-by (червень 2020), так і за програмою RFI (травень 2020). Отже Україна в абсолютно унікальному становищі...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube