Нещодавно ми обурювалися, як в потязі гвалтівник побив жінку. У вагоні не знайшлося тих, хто б їй. Ніхто в усьому вагоні не відчинив двері, не зупинив злочинця.

"Найгірше те, що ніхто не зреагував", – згадувала пізніше постраждала.

Так от той вагон сьогодні – це наша планета. У сусідньому купе озвірилий рецедивіст б'є та гвалтує жінку – Білорусь. А що робимо ми?

У Білорусі йде силове захоплення влади. Реакція України неадекватна.

Лукашенко не просто програв вибори. Він відторгнений власним народом.

Диктатор втратив зв'язок з реальністю. І спустив на людей силовиків. Калічити усіх, хто вже не в змозі терпіти "бацьку".

"Перемога" Лукашенка на виборах гартується не підрахованими бюлетенями. А кийками та гранатами підконтрольних "чорних та зелених чоловічків".

Читайте також: Іванов: Лукашенко – це вже потенційний Чаушеску і швидкість розв‘язки перебуває у прямому зв‘язку з кількістю трупів, які він залишить

Ще вчора можна було висловлювати стурбованість та занепокоєння. Сьогодні цього вже замало.

Потрібна чесна оцінка того, що коїть "останній в Європі диктатор". Ми бачимо цю оцінку у західних політиків. Але не бачимо у своїх українських.

Від "старих" політиків ми цього і не побачимо. 26 років вони залишалися у теплих стосунках з диктатором. Комусь це було вигідно, комусь приємно. Вони на словах говорили нам про свободи і права людини, а ментально були однодумцями Лукашенка, захоплювалися "порядками" в Білорусі.

"Нові" політики довгої історії стосунків з Лукашенком не мають. Партія влади не має якихось таємних зобов'язань перед диктатором. Але і вони ховаються за формулюванням "підтримуємо позицію президента Зеленського". Як були "політичними ніхто", так і залишилися...

Лише одиниці з політичного класу України намагаються давати відповідну оцінку диктатору. А є й такі, хто захоплюється і відкрито підтримує Лукашенка...

Читайте також: У МВС Білорусі повідомили про першу жертву протестів в Мінську

Відмовчуватися сьогодні – це злочин. Злочин перед окремими людьми з сусіднього купе, сусідньої країни, злочин перед людством. Мовчати, коли калічать сусідів – це бути мовчазним співучасником злочину.

Сьогодні наша держава поводиться по відношенню до жінок, чоловіків та дітей Білорусі так само, як пасажири потягу, в якому гвалтівник бив жінку. Керівники країни відмовчуються за закритими дверима. Ховаються за формулюваннями "самі розберуться, не наша справа".

Наша.

Президент має негайно скликати РНБО. Верховна Рада зібратися на позачергове засідання.

Відкрити двері білоруській родині не складно. Складно потім пояснити своїм дітям, чому ти ховався за тими дверима, коли гвалітвник калічив людей.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube