Ситуація в середині Республіки Білорусь дійшла до стадії високого ступеню поляризації. Ознаками цього виступають:

- Майже повна внутрішня делегітимізація режиму президента Олександра Лукашенка в ході безлідерських мирних всенародних мітингів, масового статечного руху та страйків на підприємствах, і це в умовах низького рівню гнучкості президента Лукашенка в питаннях проведення перевиборів на демократичних засадах;

- Поява тез про підготовку для Лукашенка сумної долі Чаушеску («Лукашеску») або Каддафі;

- Формування альтернативного центру влади за межами країни у форматі «Координаційної ради з передачі влади» у складі 36 осіб на чолі з С.Тихановською та початок процедур щодо його міжнародної легітимізації;

- Стрімка втрата білоруськими силовиками керованості над процесами в середині країни та перетворення їх у колективного ворога білоруського народу через надмірне та непропорційне використання сили проти учасників протестів;

- Неможливість білоруським урядом надалі контролювати провідні ЗМІ та підтримувати стан фільтрації інформації;

- Ризики паралічу промислового виробництва через масову зупинку частини провідних підприємств, що підриває економічну базу режиму та підвищить економічну напруженість в умовах падіння ВВП, що намітилося у I півріччі 2020 р.;

- Оголошення можливості запровадження міжнародних політичних санкцій проти білоруського керівництва, що робить їх персонами non grata в очах світової спільноти за для тиску на Олександра Лукашенка;

- Кваліфікація частиною держав міжнародної спільноти можливої «військової допомоги» з боку РФ на підтримку режиму Лукашенка, як акту агресії та втручання у справи суверенної держави.

Наведені чинники роблять особу Олександра Лукашенка токсичною для його оточення, керівництва силовиків та російського керівництва.

Читайте також: Лукашенко объявили персоной нон грата в ЕС

Які сценарії розвитку ситуації можливі за подібних обставин:

А.) Добровільна відставка О.Лукашенка та відмова від участі у нових президентських виборах. Ст.87 Конституції РБ вказує, що президент може у будь-який момент подати Палаті представників прохання про свою відставку. З огляду на долю екс-президента Сербії С.Мілошевича, президента Тунісу Зін аль-Абедіна бен Алі, та президента Єгипту Хосні Мубарака цей варіант для Лукашенка є майже виключеним, бо означатиме, що він фактично визнає свою провину через фальсифікацію виборів та інші правопорушення.

Б.) Згода О.Лукашенка на перевибори на демократичних засадах за умов збереження за ним до встановлення результатів посади президента, хоча вірогідно буде утворений коаліційний уряд з учасниками опозиції. Конституція РБ не передбачає алгоритму дій для цієї ситуації. Наявні високі ризики поразки Лукашенка, що автоматично означатиме для нього запуск в більш м’якому варіанті сценарію політичної відплати. В чомусь це шлях Едуарда Шеварднадзе, який в ході «революції троянд» поступився посадою президента після протестів, спричинених фальсифікаціями результатів парламентських виборів. Потім Шеварднадзе публічно покаявся, що передав владу Саакашвілі, а не лишився на посаді. Отже, це варіант має низьку вірогідність.

В.) Усунення О.Лукашенка з боку його оточення у якийсь спосіб, як президента, що втратив легітимність та заміна його перехідною фігурою. На базі Конституції (ст.88) президента законно може усунути від влади парламент у випадку або його фізичної недієздатності або через скоєння державної зради чи іншого тяжкого злочину. Теоретично підозра у фальсифікаціях та неадекватна реакція на народні протести може дати правові підстави для слідчих дій проти Лукашенка, але для цього необхідна політична воля парламенту. Інакше усунення Лукашенка буде означати державний переворот, оскільки юридично О.Лукашенко лишається діючим керівником республіки, до того ж є питання чи подібна «творчість» його оточення знайде відгук у населення республіки та світової спільноти. В будь-якому, разі, навіть якщо Лукашенка усунуть з посади, то її доля все одно буде вирішуватися на дострокових виборах. В ст.81 Конституції РБ вказано, що якщо посада президента виявилася вакантною, то вибори відбуваються в проміжку від 30 до 70 днів з моменту відкриття вакансії. На цей час в.о. президента стає діючий прем’єр-міністр (ст.89). На цій посаді перебуває зараз, випускник МГІМО та знавець арабської мови Роман Головченко, якого призначили лише 4 червня 2020 р. Але не слід забувати, що уряд чекає перепризначення президентом, оскільки складає повноваження перед новообраним головою держави. Виходить, що в правовому плані його легітимність в даний час є зниженою.
Варіант має перспективи реалізації.

Г.) Лукашенко вирішує у будь-який спосіб лишитися на посаді президента та відмовляється від будь-яких переговорів з опозицією. Натомість запускається процес конституційної реформи, що розмиває повноваження президента. Йдеться ледь не до повернення у формат парламентської республіки, коли найбільшими повноваженнями буде володіти голова уряду. Отже, це спроба взяти під свій контроль порядок денний та підмінити перевибори на референдум.
Це найгірший для країни сценарій. Не лише через маніпуляції з конституцією, а ще й через те, що в умовах відсутності достатньої внутрішньої підтримки в середині країни Лукашенко буде шукати зовнішньої опори. Таку підтримку в даний час може надати лише Росія. Але вона вірогідно надходитиме у звичний для президента Путіна гібридний спосіб. Йдеться про використання сил найманців, які частково переберуть на себе функції білоруських силовиків та особистої гвардії Лукашенка. При цьому найманці можуть походити не лише з самої РФ, а ще й з «ДНР», «ЛНР», Південної Осетії та Абхазії.

Читайте також: Лукашенко пытался напугать бюджетников: НАТОвские войска "лязгают гусеницами" у границ Беларуси, а Литва, Польша и Украина приказывают провести новые выборы. ВИДЕО

Фактично це гібридна інтервенція Росії…

Дана тактика має широке використання в країнах Африки та Близького Сходу, зокрема до неї вдавався екс-лідер Лівії, полковник Муаммар Каддафі та президент Сирії Башар аль-Асад. У випадку з Асадом вона виявилася продуктивною, але дуже руйнівною для країни, а от у випадку з Каддафі – ні.
Для Білорусі подібний варіант буде нести дуже сильний дестабілізаційний характер та ризики тривалого та серйозного громадянського протистояння.

Описані 4 варіанти розвитку подій не є вичерпними, і можливі додаткові комбінації.

На цьому тлі, зайвий раз переконуєшся, що екс-президент Казахстану Назарбаєв дуже мудра та далекоглядна людина. Казахам пощастило з ним. Білорусам же зараз набагато важче.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube