У вівторок, коли керівництво парламенту повернеться до поточної роботи після відпусток та проведеної позачергової сесії, на нього чекатимуть листи, що накопичилися за останні тижні – у тому числі від закордонних партнерів.

Сподіваємося, що серед привітань з Днем незалежності не загубиться лист з Вашингтона за підписом одного з найвищих посадовців адміністрації президента США серед тих, до чиєї сфери відповідальності належить Україна. Йдеться про Деніела Маллені (Daniel Mullaney), помічника торгового представника США з питань Європи та Близького Сходу.

В ієрархії американської влади це доволі висока посада, і особисті прохання від таких посадовців до Києва надходять нечасто.

Та цей лист ще дивніший з огляду на те, хто в Україні є його адресатом. Маллені звернувся до Дмитра Наталухи, голови комітету ВР з питань економічного розвитку.

А щоби у комітеті "не загубили" це повідомлення, у документі зазначено, що копію листа (в якому Наталуха лишиться як адресат) отримають також спікер Разумков, перший віцеспікер Стефанчук, віцеспікерка Кондратюк, прем’єр-міністр Шмигаль та очільник Мінекономіки Петрашко.

Причина для такого звернення – законопроєкт, у якому Дмитро Наталуха є головним автором.

Йдеться про проєкт №3739, який змінює правила держзакупівель у галузі машинобудування.

"Європейська правда" неодноразово писала про цей документ, відомий як "законопроєкт про локалізацію" або "купуй українське-2". Річ у тім, що він порушує Угоду про асоціацію з ЄС, руйнуючи усі плани України щодо оновлення Угоди. І хоча проєкт викликав обурення в Брюсселі та протести в українських експертних колах, шанси на його ухвалення лишаються високими.

Адже у першому читанні голоси за нього дали усі фракції, крім "Голосу", хоча на той час депутати вже знали про несумісність із Угодою. Тому його ініціатори, очевидно, готувалися (або, принаймні, мали бути готові) до тривалої суперечки, а можливо, і торговельного конфлікту з Євросоюзом.

Читайте також: В адміністрації Трампа звинуватили Верховну Раду у брехні в законопроєкті про локалізацію

Але американський лист створює зовсім нову реальність.

Він вибиває важливі козирі з рук тих, хто просуває схвалення проєкту всупереч Угоді про асоціацію.

Адже критика з боку ЄС досі стикалася із контраргументом про те, що це, мовляв, просто бізнес-лобізм на користь європейських виробників, які бояться втратити український ринок. І хоча таке твердження спростовують дослідження результатів торгів у Prozorro (на тендерах, де нові імпортні товари змагалися з українським аналогом, вітчизняна технічна продукція зазвичай виграє і зараз) – для частини депутатів цей аргумент і надалі "працює".

Адже дійсно є тендери, на яких держава закуповує імпортні товари. Наприклад, коли в Україні така техніка просто не виробляється.

У Центрі економічної стратегії (ЦЕС) порахували, що у 2018-2019 роках на прямий імпорт припадало 20-25% публічних закупівель товарів, про які йдеться в законопроєкті №3739. Цей відсоток може дещо зрости, якщо враховувати техніку, зібрану в Україні на основі імпортних шасі (ступінь її локалізації неможливо достовірно оцінити). "Переважно йдеться про машини або комплектуючі з країн Євросоюзу, а також Білорусі, Китаю та Південної Кореї", – зауважує Дмитро Горюнов, старший економіст ЦЕС.

А от з американськими товарами ситуація інша: їх практично немає в тендерах "Прозорро".

"На товари з США припадає не більше 2% закупівель. В абсолютному виразі це максимум $10 млн на рік – це точно не ті гроші, через які можна влаштовувати дипломатичні скандали", – прокоментував Горюнов інформацію ЄвроПравди про лист з Вашингтона.

Поза тим, Штати вирішили увійти в гру.

Варто зауважити: США, на відміну від ЄС, не мають угоди про вільну торгівлю з Україною.

Та річ у тім, що проєкт Наталухи порушує не тільки асоціацію, але також умови членства України у СОТ. Тому у Вашингтоні вирішили попередити: у разі ухвалення такого закону Україна матиме проблеми також за океаном.

"Ми розуміємо потребу долати економічні наслідки пандемії. Але робити це необхідно, не забуваючи про принципи лібералізації ринку, які принесли процвітання та прогрес обом нашим країнам", – йдеться у листі.

В пояснювальній записці автори проєкту посилаються на два чинних американських закони, які нібито мають схожі до українського проєкту норми та зобов’язують американські держкомпанії купувати американські товари.

Виявилося що це є просто неправдою.

У листі на двох сторінках представник адміністрації Трампа пояснює, що американські Buy American Act (ухвалений у 1933 році) та American Recovery and Reinvestment Act (2009) дійсно створюють переваги для товарів, вироблених у США або... у будь-якій державі СОТ! Бо за умовами угоди GPA, підписаної у рамках СОТ, Штати мають надавати іноземним товарам або компаніям доступ до держзакупівель у своїй державі. І це правило напряму прописане у згаданих законах США – на відміну від законопроєкту Наталухи. 

У тому числі це стосується українських компаній та товарів.

Читайте також: Экс-юрист ФБР признался в даче ложных показаний по делу о вмешательстве России в выборы президента США

"США гарантують українським компаніям, українським товарам та послугам рівний з американськими доступ до державних закупівель у тих сферах, які підпадають під угоду СОТ щодо держзакупівель", – йдеться у листі.

Так, українці не є активними учасниками американських держзакупівель.

Але ж те саме стосується американських компаній, які не постраждають напряму від проєкту Наталухи!

Тому те, що Штати вирішили розпочати тиск на Україну, вимагаючи від неї припинити порушення правил міжнародної торгівлі, може стати дуже вагомим фактором.

"Я розумію ваше бажання щодо підтримки локальної промисловості, збільшення виробництва та робочих місць, але ці завдання можуть і мають бути вирішені із дотриманням міжнародних зобов’язань України", – попередив Маллені, додавши, що за потреби США можуть надати ВР та комітету Наталухи експертну допомогу.

Україна, звісно, має можливість уникнути гострішого конфлікту. І навіть має кілька шляхів для цього.

До слова, в українському уряді і раніше припускали, що у разі ухвалення Радою законопроєкту №3739 вони будуть змушені піти саме тим шляхом, на який натякає лист США – виключать зі сфери дії нового закону і ЄС, і США, і навіть Китай – усі держави-члени СОТ, що підписали зобов'язання про доступ до держзакупівель.

По суті, це перетворить закон на "пустишку". Він на практиці пошириться лише на товари з Білорусі (єдиний великий торговий партнер у частині машинобудування, що не є учасником угоди GPA), але при цьому створить для української влади зайві проблеми на світовій арені.

І така перспектива – цілком реальна. Адже Вашингтон вміє бути дуже переконливим (у тому числі в неформальному спілкуванні), коли хтось із його партнерів, попри попередження, не дотримується своїх зобов’язань. Тим більше зважаючи на те, що Штати вклали багато зусиль, виводячи корупцію з українських держзакупівель, а у цій ініціативі Ради бачать передусім спробу створити нові корупційні схеми.

То чи потрібно Верховній раді йти цим шляхом, якщо його підсумком буде лише створення проблем для держави?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube