На превеликий жаль, Володимиру Путіну вдалося загнати Олександра Лукашенка у глухий кут. Він домігся того, чого прагнув уже давно. Якщо це — розіграна Путіним комбінація, то він провів її блискуче. Тут треба віддати належне, тому що для цього була вибрана начебто банальна подія — вибори.

Згадайте, ще кілька місяців тому Лукашенко дозволяв собі робити відносно Росії та Путіна доволі жорсткі заяви. Але те, що відбувається, робить Лукашенка безпорадним перед Путіним, він не має жодного шансу на якусь гру. Швидше за все, з незалежністю своєї країни білоруському народу зараз доведеться, на жаль, попрощатися, пише у своєму блозі на сайті НВ український дипломат, міністр закордонних справ України у 2007−2009 роках Володимир Огризко.

Не випадковим був візит прем'єр-міністра Михайла Мішустіна до Білорусі. Мабуть, узгоджували останні пункти здачі позицій. Якщо Лукашенко погодиться на всі вимоги, які йому висувають в Росії, тоді, безумовно, Білорусь матиме свій червоно-зелений прапор, але не матиме реальної незалежності.

Для України це є колосальним викликом, насамперед, військово-політичним. Бо якщо ідея так званої Союзної держави буде реалізована у московському варіанті, це значитиме, що створиться справді єдиний простір не лише у сфері економіки, але і в сфері безпеки. І тоді Росії не треба буде питати ні у кого, чи варто на територію Білорусі перекинути 1000 військовослужбовців, чи 20 тисяч, чи 50 тисяч, і які озброєння де розміщувати.

Тож для України тоді виникає дуже серйозна загроза, бо ми маємо, як на мене, не зовсім підготовлений для можливої відсічі північний кордон. Тому, на жаль, ці останні події, які відбуваються в Білорусі, явно зашкодять національній безпеці України з точки зору посилення впливу Москви.

Читайте також: Постпред США при ОБСЕ призвал убедить Лукашенко, что он не может быть президентом

Сигнал флешмобу депутатів у Верховній Раді зрозумілий — це підтримка громадянського суспільства, яке прокидається в Білорусі. Але треба теж чесно і відверто казати, що воно — далеко не проєвропейське, воно — проросійське. Але це громадянське суспільство щонайменше вимагає якоїсь законності, поваги до прав людини, — всіх тих речей, які визначають сучасний нормальний стан суспільства.

Чи це відбудеться? Боюсь, що ні. Тому що з урахуванням усіх цих російських аспектів, приглушити ці речі — для Росії особливої проблеми не створить. Тому, думаю, протести, можливо, ще триватимуть певний період часу, але вони не матимуть якихось практичних результатів, принаймні сьогодні. Так, для пробудження суспільства це дуже важливо, але для зміни системи цього явно недостатньо.

Читайте також: Клімкін: Виявляється, що Лукашенко неадекватний вже давно

Тому події в сусідній країні створюють великі додаткові проблеми для України. Рада національної безпеки та оборони давно мала б розглянути питання про зміну ситуації на нашому північному кордоні і запропонувати певні варіанти, певні кроки — поки ще можна і ще є час — для того, щоб насамперед зміцнити кордон, можливо, перегрупувати наші збройні сили, подумати, яким чином можна використати наших іноземних партнерів — насамперед із країн НАТО — для того, щоб проводити відповідні військові навчання, маневри в безпосередній близькості від північного кордону. Тут поле для діяльності величезне. Головне — щоб була політична воля.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube