Нещодавно одразу кілька сайтів обласних управлінь української поліції опублікували на своїх сторінках дивні повідомлення. Правоохоронці заявили про хакерські атаки й відкрили кримінальне провадження.

Так, Нацполіція Львівщини повідомила, що внаслідок вибуху на військовому полігоні загинуло троє військових. Вінницька поліція нібито повідомила про зґвалтування американським військовослужбовцем неповнолітньої українки. А, наприклад, сайт Рівненської поліції розповсюдив інформацію, що під час антитерористичних навчань на Рівненській АЕС відбулося знеструмлення. Усе це відбувалося на фоні міжнародних навчань Rapid Trident. Про те, що це насправді було, наскільки захищені сайти Нацполіції і чи підковані правоохоронці у плані, в інтерв'ю Радіо НВ розказала Оксана Мороз, засновниця ініціативи Як не стати овочем, інформує UAINFO.org. 

— Швидше за все, Росія як країна-агресор побачила слабину в захисті державних сайтів. Відповідно, цю слабину використали не одразу, а в момент, коли це їм було вигідно. І в потрібний момент часу вони опублікували це для того, щоби дестабілізувати ситуацію. Як правило, так це і відбувається.

— На що розраховували хакери, поширюючи таку інформацію?

— По атомній станції - це однозначно паніка. Тому що після Чорнобиля ми навчилися не вірити офіційній інформації. Для українців набагато дивніше, коли це з’являється в офіційному джерелі. Люди, які не мають інформаційної гігієни, готові в це повірити одразу, особливо коли це починають тиражувати медіа. Тому 100% ситуація, яка стосується атомної станції, була направлена на дестабілізацію, на паніку.

Читайте також:  Facebook викрив новий проект російської "фабрики тролів" — The New York Times

А стосовно інструкторів і американців, це ситуація, яка мала би розхитати те, що є в наших відносинах із західними партнерами. Показати якійсь частині населення, яка вважає, що Захід — це погано, що так, Захід — це погано.

— Чи досягли вони своєї мети?

— Я вважаю, що в цьому разі ця мета не була досягнута. Тому що дуже швидко з’явилося спростування цієї інформації. Проте для нас це достатньо важливий сигнал, що незважаючи на те, що ця інформація з’явилася тільки в одному джерелі, багато засобів масової інформації її поширили. Це ще раз про те, що потрібно вчити медійників перевіряти інформацію у тих умовах, у яких ми зараз знаходимося.

— Виглядає, що кібербезпека в поліції на зовсім низькому рівні, як і загальна інформаційна культура. Наприклад, днями речник Нацполіції у Facebook просив поставити «плюсики» у себе під постом.

— Ви абсолютно праві, інформаційна гігієна — це основа всього. Якщо її немає в людини, то кібербезпека, інформаційна безпека взагалі не з’явиться. Якщо людина не знає абетки, вона не зможе писати, правильно говорити слова чи речення тощо.

Навіть флешмоби у Facebook добре діагностують, наскільки в українського населення є ця культура. Якщо хтось хоче перевірити, чи зайде якась думка, запускається такий флешмоб. Якщо він стає масовим, значить можна робити все, що завгодно, тому що люди не розуміють цього.

Звісно, що прецедент цього разу був дуже значний, тому що люди, які працюють в комунікаціях, почали поширювати цю інформацію. І мені писало дуже багато звичайних людей, які казали, що «Ми думали, що там є якийсь підвох. Але коли вже побачили в депутата чи в прессекретаря, подумали, що вони ж, напевно, знають, що це безпечно, тому почали це шерити». Це дуже велике питання відповідальності лідерів громадської думки і комунікаційників, які беруть участь у цих флешмобах, тому що вони показують приклад іншим людям, які в цьому взагалі не розбираються і орієнтуються на них.

— Чим небезпечні такі флешмоби?

— Якщо брати передісторію, то до скандалів Cambridge Analytica через рекламні інструменти Facebook можна було отримати досить багато інформації для того, щоб зробити правильний, глибокий, ефективний таргетинг аудиторії. Після скандалу з Cambridge Analytica це все почало прикручуватися, і зараз дуже важко офіційним інструментам зробити ефективну комунікацію. Тобто зрозуміти, за яку емоцію людину натиснути тощо.

Читайте також: СБУ заблокувала поширення шпигунської програми для мобільних пристроїв

Із того часу почали дуже сильно масштабуватися у Facebook різноманітні платформи з тестами, почали тиражуватися флешмоби, які не просто допомагають забрати базу, а яку прив’язують до певного емоційного посилу. Тобто якщо людина з сотень тисяч тестів зреагувала на Москва сльозам не вірить, значить вона попадає в окремий типаж, який буде реагувати на певні речі.

Наші дослідження свідчать, що людина проходить не один тест, а відразу з неї можна зібрати багато інформації, багато таких емоційних гачків. Флешмоби як «скопіюй текст і постав плюсик», вони так само працюють як тести, тобто вони так само збирають базу, дають їй емоційне забарвлення, на що людина зреагувала, але там є приємний бонус, тобто там ще дуже багато людей ставлять плюсики, і відразу можна зібрати дані не по одній людині, яка пройшла тест, а про 200−300 людей, які поставили ці плюсики. А насправді технологія одна і та ж сама, і вона орієнтована на збір інформації.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube