Президентські вибори 2020 року в США можуть мати драматичні наслідки для України.

Рідко коли два кандидати так глибоко розходились у баченні зовнішньої політики, як Дональд Трамп та Джо Байден. А оскільки один є чинним президентом, а інший – колишнім віцепрезидентом, їхні світогляди та наміри можна чітко сформулювати.

Таку думку висловлює Майкл Кіммедж для ЄвроПравди, інформує UAINFO.org.

Президент Трамп не визначив Україну пріоритетом протягом першого терміну, хоча і затвердив рішення надати країні летальну зброю. Адміністрація Трампа також взяла формальне зобов'язання щодо свого конкурування з Росією, через що Україна стала для США "партнером за замовчуванням".

Проте одночасно з цим Трамп також втягував Україну в американську внутрішню політику. Він підштовхував американських дипломатів та свого особистого адвоката, не кажучи вже про президента України Володимира Зеленського, до спотворення інформації про бізнес-діяльність сім'ї Байденів в Україні. Крім того, Трамп зробив значний внесок у деградацію трансатлантичних відносин і відмовився публічно критикувати президента Росії Владіміра Путіна. Він відверто говорив про НАТО як про застарілий альянс і висловлювався про Крим як про територію, на яку заслуговує Росія.

Трамп цілком може продовжити цю "проросійську" лінію і у разі обрання на другий термін – і тоді Україна опиниться на самоті між ослабленою Європою та самовпевненою Росією.

Натомість Байден у разі обрання не став би демонструвати того радикалізму і непередбачуваності, які притаманні Трампу. Він, імовірно, переслідував би три цілі щодо України: повернення до реформ, що їх підтримувала адміністрація Обами під керівництвом віцепрезидента Байдена після Майдану 2013-2014 років; пожвавлення трансатлантичних відносин та діяльності НАТО завдяки персональній відданості Байдена та фінансовим можливостям Сполучених Штатів; і протидія Росії, яка складалася б із критичних заяв на адресу російської держави, з одного боку, та економічних санкцій, з іншого.

Читайте також: Foreign Policy: Что будет, если Трамп умрет от коронавируса?

В особі президента Байдена Україна мала би друга і адвоката.

Контраст між політикою Трампа і Байдена щодо України та багатьох інших питань є разючим.

Однак політика США щодо Центральної Європи зазнає значних змін незалежно від переможця виборів.

По-перше, ще з 2016 року партійна боротьба ослаблює ефективність зовнішньої політики країни.

Так, Трамп навіть у своїй адміністрації оточений людьми, які, схоже, не погоджуються з ним у міжнародних питаннях. Та й більшість представників республіканської еліти все ще віддає перевагу демократичному інтернаціоналізму Рональда Рейгана перед націоналістичним ізоляціонізмом Дональда Трампа. Як наслідок, зовнішня політика Трампа дуже часто нагадує ходіння по колу. 

Натомість Байден у разі перемоги зіткнеться з жорстким протистоянням із боку республіканців у Конгресі та з критикою консервативних медіа. Його політику зупинятимуть навіть просто через те, що за логікою сучасної американської політики "гри з нульовою сумою" невдача Байдена дорівнюватиме успіху консерваторів, і навпаки.

Читайте також: "Не бійтеся коронавірусу": Хворий Трамп покинув лікарню

Як наслідок – за будь-якого наступного президента Україна не з власної вини і надалі буде жертвою цього політичного перетягування канату. Чи то внаслідок прямих звинувачень та дезінформації, або через зменшення ефективності Вашингтона на міжнародній арені.

Другий фактор – це те, що американська економіка сильно постраждала внаслідок пандемії.

У США було багато проблем і до COVID, зокрема, зростання розриву в доходах та можливостях населення.

Як ліві, так і праві американці воліють, щоб держава витрачала бюджет всередині країни.

Тінь двох катастрофічно дорогих воєн в Афганістані та Іраку стає дедалі помітнішою.

Тому Штати не бажатимуть брати участь у воєнному конфлікті ані в Україні, ані, в разі чого, у Білорусі. Трамп неодноразово заявляв про це, і така позиція має широку підтримку. Ігнорування таких настроїв становитиме ризики для Байдена.

Нарешті, головним викликом в американській зовнішній політиці є не Росія, а Китай.

Військові прагнення Китаю і економічна державна політика з глобальним розмахом набиратимуть обертів, що створюватиме саме ту дійсність, яка вимагатиме значної уваги США і Європи. І хоча у разі перемоги Байдена китайська загроза не призведе до послаблення напруженості між Сполученими Штатами та Росією, але все одно вона буде вирішальною у визначенні американських стратегічних пріоритетів.

Загалом, зміцнюючи трансатлантичні відносини та сприяючи реформам в Україні, Байден міг би створити надійну основу для американсько-українських відносин.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube