Збереження культурної та духовної спадщини в Україні – вкрай важливий аспект фундаменту української нації. Про це йшлось на зустрічі "Пріоритети діяльності ЮНЕСКО в Україні в умовах пандемії COVID-19. Шляхи підвищення її ефективності із врахуванням викликів сучасності. Співпраця з громадськістю" із послом центру ЮНЕСКО Мауріціо Ароніка, що відбулась за ініціативи Міжнародного жіночого руху "За сімейні цінності" та за інформаційної підтримки інтернет-видання UAINFO.org, також від імені Православної Церкви України з благословіння Митрополита Епіфанія Предстоятеля ПЦУ участь у дискусії взяв митр.прот.Віталій Даньчак, секретар митрополії ПЦУ у зв‘язках з громадськістю.

З 12 травня 1954 року Україна стала членом ЮНЕСКО і взяла на себе зобов’язання у галузі освіти, науки, культури. А сьогодні ЮНЕСКО цікавить думка жінок на тему: Чи зміниться світ в результаті глобальної кризи, викликаного пандемією COVID-19? Адже переважно жінки – чи то лікарі, медсестри, санітарки чи вчителі, мами і бабусі, виявилися на передовій боротьби з пандемією. Саме вони найбільше приділяють увагу освіті дітей, піклуванню про стареньких батьків, долучаються до волонтерської роботи. Жінок сьогодні цікавить: збереження однакового доступу дітей до освіти, продовження розвитку науки, збереження гідних умов для літніх батьків, можливості культурного розвитку сім’ї, оскільки відвідування музеїв, знайомство з культурною спадщиною інших країн через подорожі виявилось під питанням. Окремої уваги стало набувати питання збереження культурної та духовної спадщини – оскільки це є фундамент кожної нації.

Сьогодні ЮНЕСКО активувало зусилля в цих напрямках, надаючи підтримку освітнім системам та індустрії культури.

Читайте також: Параска Плитка-Горицвіт і децентралізація: що буде зі спадщиною мисткині

Як буде виглядати світ завтрашнього дня? Голова ВГО "За сімейні цінності" Наталія Федорчук  запропонувала поділитися своїми міркуваннями про вплив нинішньої кризи на суспільство, культуру і творчість, науково-дослідницьку діяльність, права та свободи людини, її духовний і культурний розвиток.

В обговоренні цього питання, брали участь  посол центру ЮНЕСКО в Болоньї (Італія) Мауріціо Ароніка, засновниця міжнародної медійної компанії "KARNALLI", керівник Культурного центру "ЮНЕСКО" при Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського (Україна) Алла Карналлі, представниці міжнародного жіночого руху "За сімейні цінності", ГО "Інститут свободи слова", меценати, культурні діячі, зацікавлені у співпраці з "ЮНЕСКО" в частині відродження духовних і культурних пам’яток, збереженні та популяризації культурної спадщини України.

Посол ЮНЕСКО Мауріціо Ароніка поінформував про проекти ЮНЕСКО в Україні та звернув увагу на особливості співпраці в умовах пандемії та зупинився на планах на майбутнє. Серед іншого, важливою темою  стала тема реставрації української духовної спадщини. Ароніка запевнив: ЮНЕСКО відкрите до співпраці, і нині, особливо в умовах викликів поширення коронавірусу – закликає діяти щонайшвидше: "Необхідно налагодити кооперацію між українськими організаціями і ЮНЕСКО. Одне з перших завдань – розповсюдження інформації серед людей для кращого розуміння важливості культурної спадщини. Але разом із тим – не можна сподіватись лише на громадські організації, слід залучити приватні організації, які мають більше капіталу для вирішення проблем. Слід діяти вже сьогодні, а не говорити, як треба діяти, – бо буде запізно".  

Духовний наставник міжнародного жіночого руху "За сімейні цінності", отець Віталій Даньчак, підкреслив наявність унікальних церков, іконостасів, фресок, мозаїк, які потребують уваги ЮНЕСКО, у кожному регіоні України. Православна Церква України зацікавлена у збереженні духовної спадщини для наступних поколінь і буде вдячна за надану допомогу та надасть сприяння у знайомсті із регіонами.

Окремо отець Віталій зупинився на темі відродження територій прифронтової зони. Духовна підтримка має стати фундаментом для економічного і соціального відродження Донецького регіону, саме тому так потрібна допомога ЮНЕСКО у побудові церкви саме у цьому регіоні.

Стан справ у збереженні культурної спадщини в Україні  досить критичний, впевнена Головний зберігач Національного музею Тараса Шевченка Юлія Шиленко. І головною причиною такого стану речей є неналежне фінансування. А тому громада часто-густо сама проводить роботу у збереженні пам’яток. Пані Юлія переконана, програма ревіталізації – один із напрямків, що слід розвивати: "Питання щодо збереження культурної спадщини – вони на сьогоднішній день сконцентровуються більше в громадах. Нам дуже цікаво і потрібно обмінюватись досвідом щодо таких робіт, як можна пам’ятку включити, як її зберегти".

Читайте також: Косівську кераміку внесли до списку ЮНЕСКО – ексміністр культури

Керівник Культурного центру "ЮНЕСКО" при Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського (Україна) Алла Карналлі розповіла про перші проекти, які сьогодні розробляються культурним центром.

Тисячолітня історія і культурна спадщина поза сумнівом є фундаментом, на якому мають відбуватися всі капітальні перетворення у державі. Історія і культура відіграють визначальну роль у консолідації суспільства, збереженні духовних і моральних його цінностей.

До наступної зустрічі сторони домовилися підготувати для обговорення карту співпраці громадського суспільства і ЮНЕСКО з урахуванням викликів сьогодення та сприяти висвітленню діяльності ЮНЕСКО в Україні, аби відродження духовних і культурних пам’яток, збереження та популяризації культурної спадщини України – не залишилось лише на папері.  

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube