Зовнішня політика Дональда Трампа та Джо Байдена відрізнятимуться філософією, стилем та змістом.

Чинний президент є ізоляціоністом, він любить грандіозні жести. Його зовнішня політика була надзвичайно бізнес-орієнтованою, спрямованою на укладання конкретних угод, що приносять користь інтересам США (або його власним).

Про це пише експерт зі східноєвропейської та пострадянської політики Пол Д’аньєрі (переклад ЄвроПравда). 

Натомість Джозеф Байден — інтернаціоналіст, він вірить у поступовість прогресу у розв’язанні складних питань. Він вважає важливим співпрацювати з ліберальними демократіями-однодумцями.

Байден — частина зовнішньополітичного істеблішменту, позаяк Трамп ненавидить цей істеблішмент.

Однак попри величезні розбіжності між двома кандидатами, політика щодо України не буде різко змінюватися, хто б не виграв вибори.

Хоча відомо, що Трамп прагнув використати контакт із Володимиром Зеленським для власної політичної вигоди, це стосувалося набагато більше внутрішньої політики США, ніж відносин між Україною та США. Трамп не намагався зруйнувати консенсус щодо того, що США повинні підтримувати Україну у війні з Росією.

Тому якщо Байден переможе і продовжить політику підтримки, зміна відбудеться в інтенсивності, а не напрямку такої підтримки.

Політика щодо Росії залишається тим питанням, щодо якого у республіканців та демократів у Конгресі США немає розбіжностей. Існує двопартійна підтримка збереження або навіть посилення санкцій проти Росії та підтримки України у її протистоянні російській агресії.

Єдиним актором, який не поділяє цього консенсусу, є президент Дональд Трамп. Очевидно, що Трамп досі захоплюється Владіміром Путіним і не вважає Україну пріоритетом.

Виходячи з цього, можна вважати, що обрання Байдена призведе до набагато сприятливішої політики щодо України, але зміни, ймовірно, будуть незначними.

Попри погляди Трампа, уряд США зберіг санкції проти Росії, продовжує підтримку України та тисне на Німеччину щодо зупинки газопроводу "Північний потік-2".

Читайте також: DW: Обама впервые с начала кампании выступил на митинге в поддержку Байдена

Обрання Байдена призведе до меншої плутанини у відносинах США з Путіним і, найімовірніше, до більш рішучих зусиль із боку США у протидії російському втручанню в американську політику.

Важливіше для України те, що після перемоги Байден, найімовірніше, значно пожвавить співпрацю з країнами-членами НАТО, відмовившись від політики Трампа щодо знецінення важливості Альянсу. Утім, не щезнуть обмеження, які не дозволяють значно збільшити військову підтримку Україні, а глибоке занепокоєння США щодо верховенства права в Україні залишатиметься на порядку денному. Відтак, зміни будуть обмеженими.

Якщо поглянути на радників із питань зовнішньої політики в команді Байдена, то це переважно ветерани попередніх демократичних адміністрацій.

Читайте також: Трамп чи Байден: хто з них більш готовий протистояти Росії​​​​​​​

Як і в інших сферах, ліве крило Демократичної партії представлене недостатньо. Так, наприклад, ті, хто зліва та симпатизують ізоляціонізму Трампа або думці про те, що Росію неправильно зрозуміли, не будуть представлені в адміністрації Байдена.

Однак якщо Байден виграє, республіканці атакуватимуть його звинуваченнями про справи його сина з компанією Burisma.

Без сумніву, в Україні знайдуться люди, готові їм допомогти. Тому сам Байден буде змушений не надто цікавитись Україною.

Я не бачу особливих підстав очікувати негайної зміни політики США щодо України, якщо Трамп переможе. Конгрес майже напевно буде твердо відданий рішучій позиції проти Росії, і хоча переобрання Трампа посилить владу над республіканськими законодавцями, здається малоймовірним, що зміна політики щодо України буде для нього пріоритетом.

Переобрання Трампа призведе до довгострокових змін, які згубні для України (та й для Європи загалом): вплив США дедалі згасатиме, Білий дім продовжуватиме заохочувати популістських автократів у Європі, а уряд США продовжуватиме заперечувати ступінь російського впливу на американське суспільне життя.

Нічого з цього не було б добре для України.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube