Рекламні кампанії на виборах поступово переходять до соцмереж. Розміщення там дешевше, ніж деінде, а от досягти своєї аудиторії набагато легше за рахунок таргетування. Втім, окремі партії вклали у рекламу в Facebook чималі бюджети, проте не отримали втішних показників на виборах.

Абсолютним лідером в Україні за розмірами витрачених на політичну рекламу у соцмережах бюджетів протягом останніх трьох місяців є партія "За майбутнє", лідером якої є соратник олігарха Ігоря Коломойського Ігор Палиця. Ця політсила, крім власних оголошень на суму $152 тис., рекламувала самого Палицю та партійний Жіночий рух. Також в лідерах щодо витрачених бюджетів один із наближених до За майбутнє політиків — Олександр Шевченко, пише НВ, інформує UAINFO.org..

Другу позицію в рейтингу отримує сторінка політсили Наш край, яка сплатила Facebook $138 тис. Не дивлячись на це, партії майже повністю провалилися і не зможуть завести своїх людей до міськрад або посадити у мерські крісла.

Радіо НВ поговорило з Максимом Саваневським, керівником комунікаційного агентства PlusOne, чому вкладені сотні тисяч доларів не змогли принести їм перемоги.

Про рекламу в Facebook та Instagram

Під час цих виборів більшість політичних сил більше думали про форму, ніж про зміст. І у соціальних мережах, і загалом в інтернеті ми бачили радше продовження бордової, зовнішньої реклами, яку ми бачимо на вулицях.

Більшість політичних сил фактично робили таку рекламу, яка більше, напевно, підходила для якихось йогуртів чи кетчупів, коли у нас всюди є однакові продукти, і один з них нам просто потрібно серед них виділити, сказати: «Ми теж кетчуп!». І коли ви прийдете до магазину, то з якоюсь ймовірністю купите саме той продукт, який ви частіше бачили.

Читайте також: "Господарник" означає "злодій", – журналіст

В політиці це працює трошки інакше — тут потрібен симбіоз форми та змісту. І якраз з цим були проблеми, оскільки більшість [політичної] реклами в соціальних мережах (і в інтернеті загалом) не несла жодного змісту.

Всі пішли в дуже просте рішення — таргетована реклама, коли можна достукатись до якоїсь аудиторії, яка проживає на конкретній території, і покрити її, просто показуючи велику кількість реклами.

Це, в принципі, теж було не дуже окей, тому що частина політичних сил не обмежували кількість оголошень, які бачили потенційні виборці, тож ті могли десятки разів отримувати одну й ту ж саму рекламу. Хоча все це можна налаштувати на рівні рекламного кабінету, — щоби людина бачила три, п’ять чи максимум 10 повідомлень від конкретної політичної сили.

Я би порадив «гратися» в серіальність: можна подавати один меседж, і в залежності від того, чи побачила його людина, потім надсилати наступні. Наприклад, [за цією стратегію] дуже вдало попрацювала партія Голос у Львові. Мені здається, вона отримала дуже хороший результат у цьому місті насамперед завдяки інтернету.

Про TikTok

У цієї соцмережі точно є аудиторія, яка ходить на вибори, тому що TikTok за останній рік став суттєво старшим, ним вже користується досить велика кількість людей, яким за 25 років. Але TikTok — це дуже специфічна соціальна мережа, туди не можна просто прийти, «ввалитися» і запропонувати ті ж самі рішення, які ми пропонуємо в Instagram чи в інших місцях.

І виявилося, що деякі політики, які пішли в TikTok, там просто неприродно виглядали, — наприклад, мені здається, у Ірини Верещук, яка балотувалася в мери Києва, був дуже провальний захід. У порівнянні з нею навіть Кличко виглядав якось більш гармонійно у TikTok, грав свою роль.

Читайте також: Проросійську партію Шарія фінансує всеукраїнська мережа автозаправних станцій, – Bihus.info

Загалом, мені здається, Верещук на цих виборах натягнула на себе образ, який не відповідав тому, ким вона є насправді. Тож вона виглядала трошки комічно, в тому числі і в TikTok. І ця комічність, напевно, і вбивала її образ.

Загалом TikTok — це дуже складна соціальна мережа. Якщо би наші політики подивилися на досвід, наприклад, Індії, де під час останніх виборів дуже активно використовувався TikTok, то могли би побачити, що тамтешні політики дійсно намагалися дізнатися, як працюють тренди, на що люди звертають увагу, і потрапити в ці тренди. Вони дійсно були гармонійними в цій історії, і це викликало якесь захоплення у людей, які люблять, коли політики відчувають те, чим вони живуть. Наші ж політики взагалі не відчували тіктоківську аудиторію.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube