Сьогодні, 3 листопада, Конституційний суд України на закритій частині пленарного засідання планує продовжити розгляд справи за поданням 51 народного депутата України щодо конституційності Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"

Про це на своїй сторінці у фейбуці пише уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, повідомляє UAINFO.org.

Вважаю за необхідне акцентувати увагу на своїй позиції як уповноваженого із захисту державної мови, яка була висловлена як офіційно в листах на адресу Конституційного суду України, так і публічно.

Читайте також: Мешканка Слов'янська, яка влаштувала цькування дівчині через українську, виявилася кандидатом у депутати від партії "Наш край"

Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" повністю відповідає Конституції України, і жодних підстав для того, щоб визнати ці документи неконституційними, немає. Це чистої води політичне звернення, яке не має нічого спільного з тим, що прописано в Основному Законі.

Закон регулює винятково питання застосування державної мови в публічних сферах, чітко визначених у ньому, і спрямований передусім на захист права громадян на використання, отримання послуг, взаємодію з державою / органами місцевого самоврядування державною мовою. Однак у певних сферах (наприклад, послуг) не заборонено комунікацію з особами іншими мовами, прийнятними для сторін, якщо про це просить сама особа.

Значна частина норм закону фактично дублюють або уточнюють законодавчі норми, які вже тривалий час діють і застосовуються в Україні. Це, наприклад, стосується звернень громадян, захисту прав споживачів, демонстрації фільмів, вимоги щодо володіння державною мовою для зайняття посад державної служби, діловодства, документообігу, сайтів органів влади тощо. Тобто значною мірою закон не запроваджує нових вимог і порядків, а лише фіксує статус-кво.

Деякі з таких норм, які дублюють норми інших законів, КСУ вже фактично оцінював щодо їхньої відповідності Конституції. Насамперед, це стосувалося "освітньої" статті, на якій автори подання зробили особливий акцент. Ця стаття Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" фактично дублює норми закону "Про освіту", який раніше КСУ визнав конституційним.

Читайте також: В Одесі звільнили вчительку, яка цькувала українськомовну школярку

У своєму рішенні КСУ дійшов висновку, що "освітні" норми спрямовані на "створення для всіх громадян України умов, необхідних для оволодіння державною мовою, з метою забезпечення у подальшому можливості здійснювати професійну діяльність в обраній галузі із застосуванням державної мови". Тож, тут створено кращі умови для повноцінної інтеграції національних меншин і корінних народів у суспільство.

Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" регулює застосування державної мови, а не мов корінних народів і національних меншин та лише визначає деякі особливості застосування інших мов поряд із державною. Відсутність у законі згадок про ті чи інші мови жодним чином не означає, що цей закон перешкоджає розвиткові, використанню чи захисту цих мов відповідно до Конституції та законів України.

Сьогодні провідне місце української мови як державної визнає понад 95% українців. Це підтверджує, що питання єдиної державної мови об’єднує українців, а не роз’єднує їх, як це намагаються нав'язати нам ззовні. Проте в умовах гібридної війни, зокрема, на інформаційному та мовному фронтах, ми досі бачимо ініціативи окремих політиків, які дбають про власні рейтинги, а не про країну.

Звертаюся до суддів Конституційного суду України – проявити державницьку позицію та ухвалити рішення на користь національних інтересів. Питання мови є фундаментальним для нашої держави: для зміцнення незалежності, утвердження ідентичності, єдності та перемоги України.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube