25 листопада у всьому світі відзначають Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Чому проблема загострилася в 2020 році і що робить Україна, щоби з нею боротися?

Генеральна Асамблея ООН оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства над жінками у 1999 році. Таку дату обрали в пам'ять про сестер Мірабаль – політичних активісток з Домініканської Республіки, убитих за наказом диктатора Рафаеля Трухільо в 1960 році, пише НВ, інформує UAINFO.org.

25 листопада відкриває іншу щорічну міжнародну ініціативу – 16 днів активних дій проти гендерного насильства, яка триває до 10 грудня, Дня прав людини.

ООН пропонує урядам різних країн, міжнародних та неурядових організацій проводити в цей період заходи, які би привертали увагу громадськості до проблеми.

Що таке гендерно-обумовлене насильство

Як стверджує ООН, насильство по відношенню до жінок і дівчаток є одним з найбільш широко поширених і таких, що ведуть до катастрофічних наслідків порушень прав людини в сучасному світі. Виділяють декілька його видів:

Фізичне насильство. Під ним передбачають дії людей, які наносять фізичну шкоду. Це можуть бути побиття, нанесення тілесних ушкоджень, вбивство. А також торгівля людьми, рабство, операції на жіночих статевих органах, що калічать.

Сексуальне насильство. Це будь-який сексуальний акт або спроба його здійснення, спрямовані на людину примусово. До сексуального насильству відносять зґвалтування, примусові шлюби, вуличні домагання, переслідування, сексуальну експлуатацію тощо.

Психологічне насильство. Форма насильства, наслідком якого може бути психологічна травма. Йдеться про контроль, знецінення, ігнорування, газлайтінг, ізоляцію від суспільства, шантаж і залякування.

Економічне насильство. Виражається як відмова в доступі до засобів існування і одноосібному контролі над ними. Економічним насильством називають відмову в утриманні дітей, приховування доходів, самостійне прийняття великих фінансових рішень, а також найсуворіший контроль витрат.

Читайте також: Секс рік по тому: чи змінилось наше життя з новим законом про статеву свободу

Несприятливі психологічні, сексуальні і репродуктивні наслідки для здоров'я, обумовлені насильством, впливають на жінок на всіх етапах їхнього життя, заявляє ООН. А ВООЗ повідомляє, що насильство над жінками може призводити до смертельних наслідків у вигляді вбивств і самогубств, небажаних вагітностей, абортів, захворювань, депресій і розвитку залежностей.

Крім того, насильство по відношенню до жінок є перешкодою на шляху досягнення прогресу в області рівності, розвитку і миру, а також забезпечення прав жінок і дівчаток.

Як змінилася ситуація за 2020 рік

У 2020 році людство зіткнулося з пандемією коронавірусу, яка відбилася не тільки на очевидних сферах, як охорона здоров'я та економіка, а й призвела до збільшення випадків домашнього насильства. Через карантинні заходи багато хто змушені були тривалий час залишатися на одній території з кривдником.

Так, у квітні, всього за місяць локдауна, від українок в два рази частіше стали надходити повідомлення про домашнє насильство. А в ООН заявили, що карантин може привести до 7 мільйонів небажаних вагітностей у всьому світі.

«Ще до появи COVID-19 побутове насильство вже було одним з найсерйозніших порушень прав людини. За попередні 12 місяців 243 млн жінок і дівчаток (у віці 15-49 років) в усьому світі піддалися сексуальному або фізичному насильству з боку сексуального партнера», – йдеться в повідомленні організації.

Однак поточні обставини ще більше ускладнюють вирішення цієї проблеми.

Як боротися з насильством по відношенню до жінок в Україні

2020 рік в Україні почався з того, що українки і українці активно закликали ратифікувати в країні Стамбульську конвенцію (Конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством).

У петиції пояснюється, що Україна є однією з держав-авторів Конвенції і однією з перших підписала її, але досі не ратифікувала документ і не імплементувала норми в національне законодавство.

Ратифікація Стамбульської конвенції стала головною темою Маршу жінок 2020 8 березня у Києві. А в травні 2020 року петиція набрала необхідну кількість підписів – 25 тисяч. Президент України Володимир Зеленський відповів на звернення, а пізніше навіть назвав домашнє насильство в Україні другою за значимістю проблемою після коронавірусу.

Однак до закінчення 2020 року процес ратифікації Стамбульської конвенції так і не був завершений.

Законодавством України в цілому передбачені заходи з протидії домашньому насильству. Зокрема: винесення заборонного наказу щодо кривдника, а також адміністративна і кримінальна відповідальність.

24 листопада Міністерство юстиції України навіть опублікувало інструкцію по отриманню заборонного наказу, однак, як повідомляють багато профільних організацій, це працює далеко не завжди. Так, у доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International Не особиста справа йдеться про те, що в Україні є групи людей, яких фактично неможливо притягнути до відповідальності за домашнє насильство.

«Військові і поліцейські звільняються від адміністративного судочинства в судах загальної юрисдикції, що ефективно захищає їх від кримінального переслідування за домашнє насильство. Наприклад зараз, якщо домашнє насильство вчинив військовослужбовець, співробітник поліції також складає адміністративний протокол, але передає справу відповідним військовим формуванням, які вирішують починати розслідування чи ні», - йдеться в доповіді.

В Amnesty International також вважають, що заходи, передбачені в законодавстві, застосовуються рідко або їх дотримання не забезпечується ефективно. А недоліки існують і на законодавчому рівні.

Читайте також: У Києві запрацювала перша "кризова кімната" для жертв домашнього насильства. ФОТО

Наразі українки, постраждалі від домашнього насильства, можуть звернутися в поліцію, а також на гарячі лінії профільних організацій. Наприклад, гаряча лінія Ла Страда щодо попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації працює в Україні в будні з 10:00 до 18:00. Зателефонувати на неї можна за телефонами - 0 800 500 335 або 116 123.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube