MENU

Голодомор в Україні 1932-1933 років: коли живі заздрили мертвим

563 1

За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932-1933 років виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення населення України.

Голодомор в Україні 1932-1933 років: історія, причини і наслідки

Другий за хронологією Голодомор стався через 11 років після 1921-го. Він виявився найтрагічнішим і перевершив усі Голодомори в Україні у ХХ столітті.

Липень 1932 року — на конференції ЦК КП(б)У у Харкові було визначено затверджені московським центром розміри хлібопостачання з урожаю 1932 р. у розмірі 356 млн пудів.

Від червня до жовтня 1932 р. з колгоспів та одноосібників вдалося зібрати тільки 136 млн пудів хліба.

Станом на 5 жовтня того ж року з 23 270 колгоспів виконали план тільки 1 403 колгоспи.

З мізерного збору зернових у 1932 р. в Україні вилучили 52%, внаслідок чого виникла криза сільськогосподарського виробництва. "Боротьба за хліб", яку ініціювали В. Молотов та Й. Сталін, перетворилася на війну проти селян.

Жовтневий візит Молотова в Україну виявився "переломним". Він вимагав від партійних організацій активної "боротьби за хліб", а від колгоспників — "виконання своїх першочергових зобов’язань перед пролетарською державою".

9 листопада 1932 року Наркомюст УСРР та Генеральна прокуратура надіслали вказівки місцевим судовим органам, щоб вони забезпечували стягнення хліба із селян.

11 листопада 1932 р. Раднарком УСРР видав інструкцію "Про організацію хлібозаготівлі в одноосібному секторі". Відповідно до цього документа, дозволялося застосовувати репресії, чинити свавілля та знущання над селянами, які не "виконують своїх зобов’язань".

18 листопада 1932 р. ЦК КП(б)У ухвалив постанову "Про заходи з посилення хлібозаготівлі", положення якої виходять за межі політичного рішення.

Партійна постанова зобов’язувала радянські органи влади:

  • негайно заборонити будь-які витрати всіх натуральних фондів, створених у колгоспах;

  • повністю припинити видачу будь-яких натуральних авансів у всіх колгоспах, що незадовільно виконують план; хлібозаготівлі

  • у колгоспах, які не виконували плану хлібозаготівлі  влаштовувати публічний обмолот зернових з присадибної ділянки колгоспника, зараховуючи її як видачу на трудодні;

  • занесення колгоспів на "чорну дошку".

Колгоспи й села, занесені на "чорні дошки", оточувалися загонами міліції та радянських спецслужб. Звідти вивозили усі запаси їжі. Заборонялася торгівля та ввезення будь-яких  товарів. Відбулася ізоляція голодних людей. Згодом майже все сільське населення України було приречене на "чорні дошки": колгоспи 82-х районів України відчули на собі їх руйнівний вплив, 22,4 мільйона людей було фізично заблоковано в межах території Голодомору.

"Тисяча дев'ятсот тридцять третій" М.Дмитренко.

20 листопада 1932 р. Раднарком УСРР, виконуючи партійне рішення, ухвалив постанову "Про заходи до посилення хлібозаготівлі". Для завершення хлібозаготівлі почали застосовувати так звані загороджувальні загони навколо українських сіл і на залізницях.

Протягом січня-липня 1933 року територією Голодомору стали усі області УСРР та райони Молдавської АСРР.

Спалах людоїдства в Україні припадає на весну – літо 1933 року. Поїдання людей були зафіксовані в усіх областях УСРР. Голодний психоз і тривале недоїдання спричинили мутацію моралі. Селяни-канібали втратили людське обличчя.

Загалом під час Голодомору 1932-1933 років Україна втратила померлими від 3,5 до 5 млн осіб.

Причини голодомору в Україні

"Голодомор не був штучно організований владою – Голодомор став наслідком неврожаю. Та й самого Голодомору не було, адже населення України невпинно зростало!".

Так каже про Голодомор-геноцид 1932–1933 років сучасна російська пропаганда. Радянська влада взагалі ігнорувала саме таке поняття.  "Тимчасові продовольчі труднощі", боротьба з "куркулями", "буржуазними націоналістами" та "ворогами народу" — такі були основні гасла в СРСР впродовж всього існування Радянської держави. 

Читайте також: У Росії про злочини Сталіна й Червоної армії накажуть забути

Але Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження. СРСР відчайдушно потребувала коштів, у світі панувала Велика депресія, гроші були ненадійним гарантом, інша справа – золото і хліб. Житницею Європи була Україна, яка чинила найбільший серед радянських республік опір більшовицькій політиці колективізації. В Україні до початку 1930-х років відбулося понад 4 тис. масових протестів за участю близько 1,2 млн осіб. З колгоспів вийшли 41 200 селянських господарств, близько 500 сільських рад відмовлялися приймати нереальні плани хлібозаготівлі.

"Людина, що біжить" К. Малевич.

Сталін боявся втратити Україну як ресурс, без якого побудова могутньої індустріальної імперії, здатної завоювати світ, залишалася б тільки мрією.

Читайте також: Крым: много народностей, много правителей. История этого полуострова сложна – Frankfurter Allgemeine Zeitung​​​​​​​

Тож план хлібозаготівлі вирішував одразу дві проблеми – зібрати якнайбільше зерна для продажу в обмін на побудову заводів і придушити надто волелюбних українців.

Перетворивши Україну на територію масового голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку. Ще однією складовою геноциду було свідоме блокування інформації про голод. У січні 1933 року радянською владою було зробленою заяву про відсутність голоду в країні. Сталінський режим відмовився від зовнішньої допомоги.

Наслідки голодомору в Україні

Голодомор в Україні став соціально-гуманітарною катастрофою глобального масштабу.

Окрім фізичного вбивства мільйонів людей, було зруйновано традиційний українській устрій життя, повністю було змінено звичний порядок господарювання на селі. На десятки років українські селяни були зведені до становища безправних колгоспників, позбавлених паспортів та пенсій.

Голод став зброєю масового біологічного знищення українців, порушив генетичний фонд народу, призвів до морально-психологічних змін у свідомості українців.

"Рік 1933" В. Цимбал

Психологічними наслідками Голодомору стали почуття вини та сорому. Люди відчували провину за те, що не змогли врятувати рідних, сором за аморальні вчинки, які чинилися задля виживання. Боялися згадувати жахи, свідками яких стали. Боялися не лише тому, що очікувало покарання. Їм боляче було пригадувати себе інших, тих, якими вони були до 1932-го. Боляче було гадати, якими б вони стали, якби не Голодомор, що назавжди поламав їхні життя, позбавив можливості бути собою.

Голодомор в Україні: факти та історії

  • Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 17 людей, 1 400 – щогодини, понад 30 тисяч – щодня.

  • Українці у віці від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору.

  • 1933 року середня тривалість життя українців становила 7,3 року в чоловіків і 10,9 року у жінок. За всю історію людства таких показників ніде не було зафіксовано.

  • Подвійний слов’янський іменник goldomor складений з коренів goldъ і mor має значення "мор, викликаний голодом, страждання від голоду, голодування". Уперше термін Голодомор згадується 17 серпня 1933 року в чеському часописі "Večernı́k P.L.", який розмістив інформацію "Hladomor v SSSR".

  • Термін "геноцид" запровадив 1944 року науковець єврейського походження Рафаель Лемкін. 1953 року Рафаель Лемкін виголосив доповідь "Радянський геноцид в Україні" перед тритисячною аудиторію, що зібралася в Мангеттен-центрі в Нью-Йорку вшанувати 20-ту річницю Великого Голоду 1932-1933 років. 2015 року у Російській Федерації внесли праці Рафаеля Лемкіна про радянський геноцид в Україні до "федерального списку екстремістських матеріалів".

  • 17 грудня 1933 року відбувся напад комуністів на п’ятитисячний марш українців в Чикаго, які підтримали "Комітет допомоги голодним України" та звинуватили Радянську Росію в цілеспрямованому винищенні українців. 20 людей потрапили в лікарню після сутички, в якій застосовувались всі можливі види зброї, включаючи цеглу, яку кидали з будівлі наземної станції метро в натовп

  • Казимир Малевич був одним з українських художників, які показали Голодомор 1932–1933 років в Україні — малюнок олівцем, відомий під назвою “Де серп і молот, там смерть і голод”. "Малевич був єдиним художником, який показав трагічне становище українських селян під час злочинної примусової колективізації", – стверджував французький історик мистецтва, автор кількох монографій про Малевича Жан-Клод Маркаде.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

ТСН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини