Цей рік стане роком масової вакцинації від COVID-19 в розвинених країнах. Після чого, як очікується, вони зможуть повернутися до звичного ритму життя. Тоді як перспективи України поки виглядають більш туманними. 

Через кілька місяців після початку пандемії стало зрозуміло, що перемога над коронавірусом можлива тільки у разі загальної вакцинації. Локдауни можуть хіба що якийсь час стримувати приріст числа хворих, рятуючи від колапсу медичну систему. А, по суті, їх мета – виграти час до масової кампанії зі щеплень. Зазвичай на розробку вакцин йдуть роки. Але зараз у зв'язку з безпрецедентним масштабом пандемії вдалося впоратися набагато швидше, пише Мілан Лєліч для РБК-Україна, інформує UAINFO.org.

Імунна нерівність

Поки що глобальним лідером перегонів вакцин виглядає спільний продукт американської компанії Pfizer і німецької BioNTech. Цією вакциною з 27 грудня вже почали масово прищеплювати жителів Євросоюзу. З 8 грудня Pfizer-BioNTech почали використовувати у Великобританії, яка пізніше схвалила і вакцину AstraZeneca.

З 14 грудня вакцинація почалася в США і Канаді. Обидві країни, крім Pfizer-BioNTech, також схвалили і вакцину компанії Moderna. Їхній приклад в найближчому майбутньому повинні наслідувати і в Євросоюзі.

У світові лідери по швидкості вакцинації впевнено вирвався Ізраїль. На даний момент у країні зробили щеплення вже більше 14% жителів. Там планують вакцинувати майже все населення вже до квітня.

Вакцинацію також почали або незабаром почнуть Саудівська Аравія, Бахрейн, Оман, Мексика, Коста-Ріка, Сінгапур та багато інших країн. Вакцинами місцевого виробництва вже давно прищеплюють в Китаї і Росії.

Пріоритетність вакцинації в різних країнах може трохи відрізнятися. Приміром, у Німеччині вирішили почати з мешканців будинків для літніх та обслуговуючого їх персоналу. Далі вакцинують німців старше 80 років, медичних і соціальних працівників, потім – людей старше 70 років і т. д.

Читайте також: В Норвегии умерли два человека, которых вакцинировали от коронавируса

У Франції першими вакцину також отримають в будинках для літніх та медики, які контактують з хворими. Після них на щеплення можуть розраховувати французи старше 65 років і медики старше 50, яких вважатимуть вразливими до хвороби.

Загалом Євросоюз вже законтрактував понад два мільярди доз вакцини у шести виробників. Їх з запасом повинно вистачити для приблизно 450 мільйонів жителів ЄС, навіть з урахуванням того, що треба буде робити по два уколи кожному. Плани у керівництва ЄС дуже амбітні – прищепити всіх дорослих протягом цього року.

Якщо точніше, то прищепити всіх бажаючих дорослих – вакцинація від коронавірусу в будь-якому випадку буде добровільною. При цьому робити щеплення від коронавірусу збираються далеко не всі європейці. Згідно з опублікованим в листопаді опитуванням компанії IPSOS, 54% французів готові зробити щеплення від COVID-19. В Італії та Іспанії цей показник вищий – 64%. Для порівняння, у Китаї близько 87% бажаючих.

Скептицизм щодо вакцин теоретично може перешкодити досягненню колективного імунітету, при якому стійкістю до коронавирусу повинні володіти 65-70% населення. Через це багато країн кидають великі ресурси на пропагандистські кампанії. Наприклад, в США витратять 250 мільйонів доларів, щоб переконати громадян у безпеці і необхідності щеплень. У Штатах розраховують на отримання колективного імунітету вже в 2021 році.

Мотивувати скептиків будуть і по-іншому. Приміром, в Угорщині створили електронний COVID-паспорт, технічно реалізований у вигляді двох додатків на смартфоні. До речі, проти ідеї подібних паспортів активно виступають у Всесвітній організації охорони здоров'я, вважаючи, що це посилить нерівність між країнами та групами населення, так само як і дискримінацію людей за "імунною" ознакою.

 Ілюстрація – ВВС

В ЄС офіційно підтримують подібну за духом ідею – сертифікати вакцинації, які будуть видаватися кожному щепленому європейцеві.

"Сертифікати вакцинації можуть бути корисні, наприклад, в контексті подорожей, показуючи, що людина була вакцинована і, отже, може не потребувати тестування та карантину після прибуття в іншу країну", – йдеться на сайті Єврокомісії.

Побутові незручності напевно підштовхнуть частину тих, хто не бажає прищеплюватися, все ж зробити це, як мінімум для того, щоб отримати заповітний сертифікат та можливість вільно пересуватися.

Читайте також: В России решили провести опыты с вакциной "Спутник V" на детях и беременных

Набагато більшою проблемою виглядає нерівність між країнами. Одні вже запаслися вакциною і щосили проводять кампанію зі щеплень, а інші лише чекають хоч на якусь кількість вакцин в невизначеній перспективі. Наприклад, влада Канади замовила поставку такої кількості вакцин, якої вистачить, щоб прищепити все населення країни чотири рази. У Великобританії обіцяних вакцин вистачить, щоб прищепити 295% населення країни, в Австралії – 230%.

Різна швидкість вакцинації посилить економічну нерівність. Багаті країни, які раніше за інших почали вакцинацію, зможуть швидше відновлювати свою економіку після кризи 2020 року. Тоді як економіка бідних країн, у зв'язку з триваючими карантинними обмеженнями, буде показувати дуже мляве зростання.

Коли і чим будуть прищеплювати в Україні

Щоб допомогти небагатим країнам отримати вакцину, був створений міжнародний альянс COVAX, до якого приєдналася і Україна. Учасники альянсу можуть розраховувати на кількість доз, достатню, щоб прищепити 20% населення. У випадку України це 8 мільйонів осіб або 16 мільйонів доз, за необхідності дворазового введення вакцини.

Паралельно Україна безпосередньо веде переговори з різними компаніями-виробниками вакцини. 30 грудня було оголошено про укладення контракту на поставку 1,9 мільйона доз з китайською компанією Sinovac. Перша партія в 700 тисяч доз повинна надійти протягом 30 днів після того, як цю вакцину зареєструють в Китаї або США, ЄС, Японії, Австралії.

У липні китайська влада схвалила Sinovac для обмеженого використання. Третя стадія випробувань вакцини ще триває, тому остаточних даних щодо її ефективності немає. Згідно проміжної інформації, вона коливається від більш ніж 50% до 97%.

На відміну від вакцин Pfizer-BioNTech і Moderna, препарат Sinovac заснований на більш традиційній технології виробництва, з використанням деактивованого вірусу. Зберігати її можна в звичайних холодильниках при температурі 2-8 градусів. Як повідомив головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, у разі, якщо Sinovac не встигне вчасно довести свою ефективність, гроші за контрактом автоматично повернуться в Україну.

Укладання першого комерційного контракту на купівлю вакцини супроводжувалося гучним скандалом. Як заявив глава держпідприємства "Медичні закупівлі України" Арсен Жумаділов, купити китайську вакцину можна було б дешевше, як мінімум на один долар за дозу.

Жумаділов звинуватив міністра охорони здоров'я Максима Степанова у втручанні в процес закупівлі вакцини і заявив, що надалі держпідприємство не буде співпрацювати з МОЗ у такому форматі. "Станом на сьогодні ми дійсно могли б мати вже два контракти, а не один, по двох різних вакцинах", – констатував керівник "Медичних закупівель".

В останні тижні в медіапросторі активно обговорюється можливість використання в Україні російської вакцини "Супутник V". РФ вкладає великі ресурси в її просування в світі, препарат вже був схвалений до обмеженого використання в Білорусі і Аргентині. Але російський препарат ще з літа викликав різку критику з боку вчених з інших країн, які звинувачували його розробників в скритності, помилках при проведенні досліджень і передчасній реєстрації.

Читайте також: Україна уклала перший контракт на поставку вакцини від COVID

В кінці грудня харківське підприємство "Біолік" подало до Міністерства охорони здоров'я заяву про реєстрацію "Супутник V" в Україні. Але за словами Віктора Ляшка, в Україні будуть використовувати тільки ті препарати, які "зареєстровані в країнах з жорсткою регуляторною політикою". Росія, на відміну від Китаю, до числа таких не належить.

А по лінії COVAX перша вакцина, як очікується, приїде в Україну в березні. Загальний обсяг поставки складе 8 мільйонів доз, перша партія – 1,2 мільйона. Поки невідомо, яка саме вакцина в рамках COVAX надійде в Україну. Цілком імовірно, що це буде препарат виробництва AstraZeneca, яка до того моменту вже може бути офіційно схвалена для використання. Важливий плюс цієї вакцини – вона не вимагає ультранизьких температур для зберігання і транспортування, на відміну від Pfizer-BioNTech.

Український план вакцинації населення розрахований на 2021-22 роки, заявлена мета – охопити щепленнями від половини всього населення країни. На першому етапі щеплення отримають медики, які надають допомогу хворим COVID-19 в госпіталях, персонал і мешканці будинків престарілих, а також військовослужбовці ООС – всього близько 355 тисяч чоловік.

На другому етапі будуть прищеплювати інших медиків, працівників соціальних служб та українців старше 80 років. Далі за списком йдуть вчителі, силовики і люди старше 65 років. Останні пріоритетні категорії – люди старше 60 років, дорослі, які за станом здоров'я перебувають у групі ризику, а також в'язні та персонал СІЗО і колоній.

Україна навіть при наявних фінансах могла б краще забезпечити себе вакцинами, вважає керівник центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки Павло Ковтонюк. Але для цього потрібно було інакше використовувати кошти з так званого "ковідного" фонду. А так, за словами Ковтонюка, ми будемо знаходитися приблизно в одній хвилі вакцинації з багатьма країнами Середньої Азії та Африки.

"Купити вакцини – це навіть не половина, а третина справи. Дві третини – доставити їх в регіони і там зробити щеплення безпосередньо людям. Там виникають ще більші ризики", – сказав експерт.

На його думку, ставка, очевидно, буде робитися на звичайну кабінетну вакцинацію, систему первинної медичної допомоги та сімейних лікарів. А вони в свою чергу і так занадто завантажені через "ковід". Крім того, важливо не зривати графік проведення щеплень від інших хвороб. Тому процес буде рухатися дуже повільно, вважає Ковтонюк.

Глава МОЗ Максим Степанов запевняє, що для швидшої вакцинації в масштабах країни будуть організовані мобільні бригади і тимчасові центри "за прикладом Італії і Німеччини".

Для прискорення вакцинації в Україні треба змінювати законодавство, зокрема, що стосується закупівлі, реєстрації та використання вакцини, сказав виданню Федір Лапій. Він очолює Національну технічну групу експертів з імунопрофілактики, яка брала участь у розробці плану вакцинації в Україні.

Крім того, як вважає Лапій, програмі щеплень можуть заважати і антивакцинаторські настрої серед українців. "У чомусь затримка з початком вакцинації проти COVID-19 у порівнянні з Великобританією, США і т. д. може відіграти корисну роль з точки зору комунікації та адвокації щеплень. Вже ніхто не зможе дорікнути, що на українцях "проводять експерименти", – сказав він. Втім, співрозмовник визнає, що спрогнозувати, як будуть вести себе "доморощені конспірологи", все одно складно.

Тим більше, що відверто антинаукові теорії щодо коронавірусу, аж до його заперечення, публічно озвучують навіть представники політичного істеблішменту. І не тільки вони. "Нинішня медична професорсько-академічна еліта в масі своїй підтримує і поширює негативне ставлення до вакцинації", – упевнений Лапій.

Він також згадав історію із зірваною програмою вакцинації проти кору, після того, як в 2008 році в Краматорську помер підліток, щеплений від кору і краснухи. Незважаючи на те, що було доведено, зокрема й представниками ВООЗ, що смерть підлітка ніяк не була пов'язана зі щепленням, цей інцидент серйозно зміцнив антивакцинаторські настрої в Україні, а вакцинація від кору була фактично припинена. І до половини всіх хворих на кір під час спалаху 2017-19 років становили українці, яких мали прищепити в 2008 році, але не прищепили.

Безумовно, багато факторів, які можуть вплинути на ефективність програми вакцинації, поки не досліджені. Як, приміром, тривалість набутого імунітету. Не виключено, що робити щеплення доведеться ще раз уже в досить короткій перспективі. Або ж поведінка самого вірусу після початку масової вакцинації.

Якщо ж вакцини різних виробників покажуть високу ефективність, компанії-виробники зможуть забезпечити випуск обіцяних сотень мільйонів і мільярдів доз, а держави – їх доставку до кінцевого споживача, то в країнах Заходу розраховують в цілому перемогти пандемію вже до кінця 2021 року.

Якісь обмежувальні заходи там, ймовірно, все одно залишаться, але в цілому, як очікується, люди зможуть повернутися до звичного життя. Тоді як в Україні, де поряд з прорахунками чиновників кампанію зі щеплень можуть зірвати і самі українці, "ковідні" обмеження затримаються довше.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube