Соціологія – річ серйозна, якщо це справді соціологія. Цю банальність доводиться повторювати знов і знов, бо скептиків, які вважають геть усіх соціологів істотами продажними, вистачає – такі трапляються навіть серед поважних аналітиків. З іншого боку, деякі інформагенції радо публікують дані "опитувань", начебто проведених компаніями на кшталт незабутніх "Рогів і копит", – і знаходяться люди, які цим опитуванням вірять. Утім, якщо мільйони вірять різноманітним клоунам-політиканам, і не лише в нас, то про що тут говорити, на що нарікати

Про це у своєму блозі на "Дні" пише Сергій Грабовський, повідомляє UAINFO.org.

Насправді ж професіонали-соціологи здатні на багато що. Зокрема, заміряти рейтинги політиків і політичних сил і дати прогноз щодо результатів виборів. І прогноз цей буде близьким до реальних підсумків – якщо, звісно, кілька днів до голосування не станеться чогось неймовірного, що зробить суспільні настрої зовсім іншими (класичний приклад – підрив серії бомб в Іспанії 11 березня 2004 року, за три дні до парламентських виборів, унаслідок чого загинула 191 людина, а на виборах владу неочікувано здобули політичні сили, які капітулювали перед ісламістами). Коли ж відсутні такі ситуації, то прогнози втілюються в життя; програш Трампа не став несподіванкою для тих, хто стежив за даними опитувань і вмів відрізнити серйозні соціологічні центри від американських аналогів контори "Рога й копита".

А тепер під цим оглядом звернімося до даних українських соціологів, які замірюють виборчі симпатії електорату. Отож: якби парламентські вибори відбулись у грудні 2020 року, то до Верховної Ради пройшли би чотири партії: "Слуга народу", ОПЗЖ, "Європейська солідарність" і "Батьківщина". При цьому вибори відбувалися би за суто пропорційною, а не за змішаною, як раніше, системою, і дали б вони такі результати: "Слуга народу" – близько 140 депутатських місць, ОПЗЖ – близько 130 місць, "Європейська солідарність" – близько 110 місць і "Батьківщина" – близько 70 місць.

Як бачимо, "слуги" не лише втратили би понад сотню депутатів, а й можливість створити монобільшість і самостійно сформувати уряд. Урядова ж коаліція радше за все сформувалася б із "слуг" й ОПЗЖ (важко уявити "Європейську солідарність" заодно або з першою, або другою політичною силою, бо це б означало політичне самогубство ЄС). Причому "першу скрипку" в такому дуеті грала б ОПЗЖ – хоча б у силу симпатій певних груп "слуг" (й олігархів, які стоять за ними) до неї та їхньої ідеологічної близькості. Наслідки для України були би передбачувано-фатальними, чи не так?

Читайте також: Головний підсумок року. Портников назвав визначальне запитання, на яке поки немає відповіді

Дехто радіє падінню популярності партії "Слуги народу" – мовляв, виборці отямилися; ні, зовсім не отямилися, а перекинулися до ще небезпечніших популістів – ОПЗЖ, яка буквально наступає на п’яти "слугам". Воно й не дивно, навішати стільки локшини на вуха публіці, маючи для пропаганди своїх (і путінських) поглядів стільки всеукраїнських і регіональних медій…

Отож можна прогнозувати, що Зеленський і керівництво "слуг" тікатиме від примари дострокових парламентських виборів, як чорт від ладану. Втім, й ОПЗЖ, видається, навряд чи поки що рватиметься на такі вибори, натомість нарощуючи "бали, очки, секунди". Вже кілька місяців козирною картою ОПЗЖ є начебто чудодійна російська вакцина від коронавірусу "Спутник V", дарма, що вона не пройшла всіх етапів належного тестування. Якраз перед Різдвом харківська компанія "Біолік" подала до МОЗ заявку про реєстрацію цієї вакцини для того, щоб, мовляв, терміново розпочати її виготовлення.

При цьому чимало мешканців Сходу та Півдня України вже заявляють, що не робитимуть собі щеплення жодною іншою вакциною, крім російської. Така сила шаленої пропаганди – і не має значення, що ця вакцина ще проходить випробування, що її чудодійна ефективність не доведена, і що виробництво її в Харкові можна буде розпочати далеко не відразу – називався термін від трьох до шести місяців… Для людей, які живуть у світі навіяної неототалітарною пропаганди соціальної міфології, все це не має значення.

А ОПЗЖ ще "додасть пари", спекулюючи на черговому підвищення тарифів на електроенергію (які в Україні й до того були одними з найвищих у Європі), на газ, на опалення й постачання води. Мовляв, відновимо дружбу з Росією – і газ із електрикою подешевшають… Іншими словами, можливості виходу в лідери виборчого рейтингу ОПЗЖ має.

Читайте також: Не плутати із помилкою. Голосування за ОПЗЖ – цілком усвідомлений вибір

Щоправда, у бій можуть утрутитися й інші популісти. Опитування, проведене на початку січня Соціологічною групою "Рейтинг", засвідчило незначне "просідання" ОПЗЖ й одночасний підйом "Радикальної партії Олега Ляшка" й "Української стратегії Гройсмана" – до рівня 4,8% від загального числа опитаних і 5,2-5,3% від тих, хто має намір узяти участь у виборах.

Що це – тенденція чи флуктуація настроїв? Поки що говорити зарано. Проте в усіх випадках як "Слуга народу", так і ОПЗЖ поки що не рватимуться на вибори. Бо є вагома причина: скорочення в найближчому майбутньому числа депутатів Верховної Ради з 450 до 300, що викликає ледь не захват у більшої частини виборців. Аякже – "300 спартанців"! І не розуміють ці українці, що таке скорочення депутатського корпусу (яке намагався провести ще Леонід Кучма) потрібне насамперед олігархам, бо ж істотно скорочуються витрати на купівлю окремих нардепів і цілих фракцій.

І нарешті: видається, ОПЗЖ має на меті проведення парламентських виборів – після потужної пропагандистської "артпідготовки" й мобілізації під свої прапори більшої чи бодай відчутної частини тих, хто протестує проти соціально-економічної політики влади – одночасно на всій "материковій" Україні, включно з ОРДЛО. Мовляв, там такі самі українці (улюблена теза Зеленського, до речі), вони мають право голосу, Донбас має бути почутим!

І тоді вже "слуги" не матимуть жодного шансу бути першою за чисельністю парламентською фракцією. Єдиний варіант бути й далі при владі для них полягатиме у згоді на роль молодшого партнера в урядовій коаліції. Чи треба називати прізвище персонажа, який у разі реалізації такого сценарію стане прем’єром України? І чи треба змальовувати українські перспективи після таких виборів, коли начебто демократично відбудеться похорон демократії?

Ось такі думки навівають тенденції, зафіксовані соціологами. Чи можна їх зламати? Так, але для того знадобиться щось масштабне, неймовірне й неочікуване – ані в Кремлі, ані на Банковій.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube